ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"28" серпня 2007 р. Справа № 14/183а
28.08.2007р. об 08:57год
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Книш Н.Ю
при секретарі Мельниченко А.М..
за участю представників
від позивача: Білоусова В.Д., представник, довіреність №11/1-8-5597п від 18.05.2007р.
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Булавка О.В., старший помічник Чернігівського транспортного прокурора
розглянувши у судовому засіданні справу:
за позовом: Чернігівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, 01135 м. Київ, пр. Перемоги, 14 в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 1700 грн. штрафу
ВСТАНОВИВ:
Чернігівським транспортним прокурором в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області заявлено позов про стягнення в доход державного бюджету з відповідача 1700грн. штрафу, застосованого до останнього на підставі постанови від 28.05.07р. НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій.
В ході розгляду справи прокурор та позивач підтримали свої позовні вимоги, подані ними клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи судом задоволені, документи долучені до справи.
Прокурором подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, згідно якого місце проживання СПД ОСОБА_1 -АДРЕСА_1, в графі „серія, номер та дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію” вказано НОМЕР_2, 03.03.06р. Згідно довідки з адресного бюро від 06.08.07р. відповідач прописаний за адресою АДРЕСА_1 з 31.01.06р.
Згідно ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідач повноважного представника у призначене судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала господарського суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 06.07.07р. і додані до неї документи, судова повістка про виклик представника від 06.07.07р. направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві повернулися до суду з відмітками відділу поштового зв'язку „за закінченням терміну зберігання”, вказані документи повторно судом були направлені відповідачу 16.07.07р. та отримані про що свідчить поштове повідомлення НОМЕР_3. Судова повістка про виклик представника від 09.08.07р. направлена на адресу відповідача повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку „за закінченням терміну зберігання”.
Частиною 2 ст. 128 КАСУ, передбачено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду і ним не повідомлено про причини неприбуття його представника та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи прокурора, представника позивача, суд встановив:
Відповідач у справі є суб'єктом господарювання, який здійснює автомобільні перевезення пасажирів.
12.04.2007 р. держінспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області Буряком О.О. та Лісовим С.А.. була проведена перевірка транспортного засобу СПВ 17 Рута СПГ н.з.НОМЕР_4, що належить СПД ОСОБА_1. Під час перевірки інспекторами було виявлене порушення, а саме: водій здійснював перевезення пасажирів по маршруту №30 і у водія автомобілю були відсутні ліцензійна картка, дозвіл на перевезення пасажирів, квитково-касовий лист, квитки, про що складений акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.04.2007р. НОМЕР_5
На 26.04.2007 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області запрошувався відповідач на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, повідомлення було отримано представником відповідач.
Постановою територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області від 28.05.2007р. НОМЕР_6 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій до відповідача застосовані фінансові санкції в сумі 1700грн., які підлягали сплаті до державного бюджету України.
Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України “Про автомобільний транспорт”. Відповідно до приписів даного Закону, усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України підлягають державному контролю, який здійснюється Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті як урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Згідно п.п.1 п.4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.04р. №1190, Головавтотрансінспекція здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування. Отже, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень.
В силу п.п.1 п.5 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 14.12.05р. №888, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.05р. за №1573/11853, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях здійснюють у відповідному регіоні державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснюючи перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів, позивач діяв в межах наданих йому повноважень.
Загальні положення щодо порядку та вимог до перевезення пасажирів автомобільним транспортом визначені у гл.7 Закону України “Про автомобільний транспорт” (в редакції, яка діє з 07.04.06р.), зокрема в ст.39 цього Закону наведений перелік документів, при наявності яких можуть виконуватися пасажирські перевезення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Тобто, як вбачається із змісту даної статті, у разі відсутності будь-якого документу, зазначеного у переліку, регулярні перевезення пасажирів не можуть здійснюватися.
Відповідно до ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачена відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у вигляді застосування штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначено вище, надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, визначених у статті 39 Закону України ”Про автомобільний транспорт”, в тому числі, без ліцензійної картки для водія, є підставою для покладення відповідальності за порушення вимог законодавства. При цьому, аналіз ст.60 даного Закону свідчить, що санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються саме до автомобільного перевізника.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, факт вчинення порушення, а саме: здійснення автомобільних перевезень пасажирів без наявності у водія всіх документів, визначених ст.39 Закону України ”Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена ст.60 цього ж Закону, на момент розгляду даної справи постанова НОМЕР_6 від 28.05.2007 р. в установленому законом порядку не скасована, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею не передбачено.
Керуючись ст.1, 6, 30, 39, 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.03р. № 143 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування”, ст.ст. 158, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) в доход державного бюджету (отримувач: Держбюджет м.Чернігова, р/р 31118106700002, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної класифікації 21081100) 1700 грн. штрафу.
3. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Господарський суд Чернігівської області в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.Ю.Книш
Повний текст постанови, відповідно до ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України складено 30.08.2007р.
Суддя Н.Ю.Книш