Копія:                                                                                                                                                                                                        

                                                                                                                                          Справа № 2-815/10

                                                              РІШЕННЯ    

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2010 року              Тульчинський районний суд Вінницької області

                   в складі: головуючого судді             Карнауха А.П.

                                  при секретарі                       Нечипорук Т.В.                                    

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Тиманівської сільської ради Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво,

                                                         ВСТАНОВИВ:

     ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тиманівської сільської ради Вінницької області про визнання права власності на самочинне будівництво, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1.

        Проживаючи у вищевказаному житловому будинку, позивач побудував біля нього господарську будівлю, („В”) з погрібом (В/під), сарай (Б) з погрібом („Б/під), житлову прибудову до житлового будинку „а”, вхідний майданчик , „а1”, колодязь „К”, огорожу (1-3). Дане будівництво позивачем було здійснено за власні кошти.

       Для оформлення побуваних споруд позивач звернувся до КП „Тульчинське МБТІ”, проте йому було відмовлено у оформленні даних побудов, оскільки вони були побудовані без відповідного дозволу та проектної документації.

        Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

        Просить суд визнати за ним право власності на самочинне будівництво, здійснене біля житлового будинку, розміщеного в АДРЕСА_1, а саме на: господарську будівлю, позначену літерою „В” з погрібом, позначеним літерою „В/під”; сарай, позначений літерою „Б” з погрібом, позначеним літерою „Б/під”; побудовану до житлового будинку житлову прибудову, позначену літерою „а”; вхідний майданчик, позначений літерою „а1”; колодязь, позначений літерою „К” та огорожу, позначену „1-3”.

         Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполіг.

         Представник відповідача в судове засідання не з”явився, проте на адресу суду надійшов лист Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області №80 від 30.06.2010 року, в якому вказано, що сільська рада не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1, розгляд справи просить проводити без їх представника.

         За таких обставин, суд з метою правильного та швидкого вирішення справи, вважає за правильне розглянути справу та ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні.

         Вивчивши матеріали справи, судом встановлено, 03.07.1992 року, на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.1992 року, позивач купив  житловий будинок, розміщений у АДРЕСА_1. Даним житловим будинком позивач в даний час володіє на праві приватної власності.

        Проживаючи у вищевказаному житловому будинку, позивач, самочинно побудував біля нього господарську будівлю, позначену літерою „В” з погрібом, позначеним літерою „В/під”; сарай, позначений літерою „Б” з погрібом, позначеним літерою „Б/під”; побудовану до житлового будинку житлову прибудову, позначену літерою „а”; вхідний майданчик, позначений літерою „а1”; колодязь, позначений літерою „К” та огорожу, позначену „1-3”, про що свідчить довідка КП „Тульчинське МБТІ” №72 від 12.05.2010 року.              

       Дане будівництво позивачем було здійснено за власні кошти.

        Згідно ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

      Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.  

      Відповідач по справі позов визнав і згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.

      На підставі вищевикладеного, вивчивши надані позивачем письмові докази, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво підлягає задоволенню.            

             Керуючись ст..ст. 376 ЦК України, ст.. ст.. 130, 174 ч. 4, 209, 212, 215 ЦПК України, суд –

                                                       ВИРІШИВ:

              Позов задоволити.

             Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво, здійснене ним біля житлового будинку, розміщеного в АДРЕСА_1, а саме на: господарську будівлю, позначену літерою „В” з погрібом, позначеним літерою „В/під”; сарай, позначений літерою „Б” з погрібом, позначеним літерою „Б/під”; побудовану до житлового будинку житлову прибудову, позначену літерою „а”; вхідний майданчик, позначений літерою „а1”; колодязь, позначений літерою „К” та огорожу, позначену „1-3”.

             Заяву про  апеляційне  оскарження даного рішення суду може бути подано до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: (підпис)

                  Вірно:

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області                                                                  А.П. Карнаух