Справа № 2а-278/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2010 р. Староміський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Шидловського О.В.,
при секретарі Сусковій Н.П.,
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці ст. сержанта Смика Ігора Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці ст. сержанта Смика Ігора Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи його тим, що 13.04.2010 р. керуючи автомобілем Трабант, державний номер НОМЕР_1, він проїжджав перехрестя вулиць К.Маркса та Немирівське шосе в загальному потоці автотранспорту і був зупинений працівником ДАІ, який пояснив, що позивач порушив п. 8.7.3 ПДР. З цього приводу інспектором було винесено постанову про адмінправопорушення за ст. 122 ч. 2 КУпАП. Позивач не погоджується з винесеною інспектором ДАІ постановою, оскільки він розпочав рух на зелену стрілку світлофора, яка дозволяла рухатися і закінчував проїзд перехрестя на мигаючу зелену стрілку, а не на червоний сигнал світлофора, як стверджує інспектор. Позивач зазначає, що діяв відповідно до п. 16.8 ПДР, який не тільки дозволяє, а й зобов’язує водія, який виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора, продовжити рух у вказаному напрямку, незалежно від сигналу світлофора на виїзді, п. 8.11 ПДР, який дозволяє водієві, який не може при зміні сигналу світлофора зупинити транспортний засіб у вказаному ПДР місці, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжувати рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. В даному випадку склалася саме така ситуація, що співробітником ДАІ, який виніс постанову про адмінправопорушення, не взято до уваги. Також інспектором ДАІ не прийнято до уваги вкрай неналежне покриття даного відрізку шляху, який примушує до мінімуму скоротити швидкість руху. Позивач зазначає, що рухався він повільно, об’їжджаючи величезні ями та вибоїни. Зазначає, що має великий досвід керування автотранспортом, водійський стаж його більше 30 років і що ПДР він не порушував. Крім того, вважає, що постанова у справі про адмінправопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки при накладенні стягнення не враховані вимоги ст. 33 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав за обставин викладених у ньому, просив його задоволити. Зауважив, що інспектор ДПС не прийняв до уваги його пояснення про те, що діяв відповідно до п. 16.8 ПДР, який не тільки дозволяє, а й зобов’язує водія, який виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора, продовжити рух у вказаному напрямку, незалежно від сигналу світлофора на виїзді.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 17), позов не оспорив.
Відповідно до вимог ст. 128 ч.4 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адмінправопорушення серії АВ № 150996 від 13.04.2010 р. о 16.05 год. в м. Вінниці на перехресті вул. К. Маркса – Немирівське шосе водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Трабант держномер НОМЕР_1 порушив правила проїзду перехрестя, проїхав на заборонений сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 3).
Згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 204305 від 13.04.2010 р., винесеній ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці ст. сержантом міліції Смиком Ігорем Володимировичем, ОСОБА_1 притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП і на нього накладено адмінстягнення у виді 430 грн., а прописом у дужках зазначено: «чотириста п’ятдесят п’ять грн.» (а.с. 4).
В судовому засіданні не знайшло підтвердження те, що позивач порушив правила проїзду перехрестя, а саме, що він проїхав на заборонений сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 ПДР, оскільки згідно п. 8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно п. 16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. При цьому на перехресті перед світлофорами на шляху водія дорожньої розмітки 1.12 або дорожнього знаку 5.62 не було.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачено ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідальності з законом.
Відповідно до ст. ст. 11, 69, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи встановлені судом факти, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 204305 від 13.04.2010 р. підлягає скасуванню.
Провадження по адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП необхідно закрити.
Щодо процесуального строку оскарження постанови по справі про адмінправопорушення, зазначеного у ст. 289 КУпАП. У даному випадку позивач звернувся до суду 05.05.2010 р. і просить поновити пропущений строк з поважних причин, оскільки, звернувшись до суду з даним позовом 21.04.2010 р., ухвалу суду про усунення недоліків із строком до 04.05.2010 р. (а.с. 10), отримав 30.04.2010 р. (а.с. 9) і враховуючи вихідні дні, не міг їх вчасно усунути. За таких обставин, суд вважає підставним поновити строк, пропущений з поважних причин.
Керуючись Правилами дорожнього руху України, Законом України „Про міліцію”, ст.ст. 247, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 8 -11, 17, 18, 69, 71, 72, 73, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 13.04.2010 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 430 (чотириста тридцять) грн. – скасувати.
Провадження в адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Староміський районний суд м. Вінниці.
Суддя