донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.08.2007 р. справа №44/289пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
|
головуючого: |
Старовойтової Г.Я. |
|
суддів |
Волкова Р.В. , Запорощенка М.Д. |
|
За участю представників сторін: |
|
від позивача: |
ОСОБА_2 -представник, за дов. НОМЕР_1 від 06.07.2006р. |
|
від відповідача: |
не з'явився |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, м. Донецьк |
|
на рішення господарського суду |
Донецької області |
|
від |
13.08.2007 р. |
|
у справі |
№44/289пн ( суддя Мєзєнцев Є.І. ) |
|
за позовом: |
ОСОБА_1, м.Донецьк |
|
до відповідача: |
товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, м. Донецьк |
|
про |
визнання недійсними з моменту винесення рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, оформлених протоколом НОМЕР_2 від 08.05.2003р.; визнання недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс” у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників згідно протоколу НОМЕР_2 від 08.05.2003 року, та зареєстрований 23.05.2003 року виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2007р. у справі №44/289пн ( суддя Мєзенцев Є.І. ) задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, м.Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, м.Донецьк, про визнання недійсними з моменту винесення рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, оформлених протоколом НОМЕР_2 від 08.05.2003р.; визнання недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс” у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників згідно протоколу НОМЕР_2 від 08.05.2003 року, та зареєстрований 23.05.2003 року виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду.
Скаржник вважає, що рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права, і на підставі висновків, які не відповідають обставинам справи. Відповідач вважає, що господарський суд при вирішенні спору неправильно застосував ст. ст. 59, 60, 61 Закону України „Про господарські товариства”, оскільки частки у статутному фонді товариства були повернені їх власникам -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і, останні на момент проведення загальних зборів 08.05.2003р. перебували у складі учасників товариства, маючи сукупно 72,6% голосів. Скаржник наполягає на тому, що загальні збори учасників товариства були проведені у відповідності до вимог Закону України „Про господарські товариства”.
Відповідач просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідачу 21.08.2007р.
Позивач, ОСОБА_1, м.Донецьк, вважає, що рішення господарського суду прийнято на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 втратили право власності на частки, які у сукупності складають 72,6% статутного фонду, і не мали та не могли мати статусу учасників товариства на момент проведення зборів внаслідок укладання угод про розірвання договорів купівлі-продажу від 08.05.2003р. Обставини справи, підтверджені наявними у справі доказами, вказують на те, що на загальних зборах учасників товариства, що відбулися 08.05.2003р., були присутні учасники, які у сукупності володіли менш ніж 20% статутного фонду товариства.
Позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2007 р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №44/289пн була призначена інша колегія суддів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача, який прибув в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Позивач, ОСОБА_1, м.Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області, про визнання недійсними з моменту їх винесення рішень загальних зборів учасників ТОВ „Торгсервіс”, оформлених протоколом НОМЕР_2 від 08.05.2003р.:
про виключення учасників ТОВ „Торгсервіс” (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22) та зменшення статутного фонду на вклади виключених учасників і затвердження статутного фонду у новому розмірі - 116 866 грн. 00 коп.;
про погодження відступлення часток учасниками ТОВ „Торгсервіс” (ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40., ОСОБА_8) на користь ОСОБА_41 та ОСОБА_42;
про задоволення заявлених учасниками (ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40.) заяв про вихід з ТОВ „Торгсервіс” у зв'язку із відступленням часток на користь ОСОБА_41 та ОСОБА_42, задоволення заяв учасників (ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45) про виведення їх зі складу учасників на підставі викупу їх часток товариством;
про затвердження перерозподілу внесків учасників у статутному фонді ТОВ „Торсервіс”: ОСОБА_42. -87 217 грн. 30 коп., що відповідає 74,63% статутного фонду товариства; ОСОБА_8 -12 149 грн. 70 коп., що відповідає 10,39% статутного фонду товариства; ОСОБА_41 -10 935 грн. 00 коп, що відповідає 9,36% статутного фонду товариства, за товариством з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс” закріплено 5,62% статутного фонду цього товариства;
про зміну директора ТОВ „Торгсервіс”: задоволення заяви ОСОБА_32 про звільнення з посади директора і призначення директором товариства ОСОБА_41;
про затвердження запропонованих змін до статуту та установчого договору ТОВ „Торгсервіс” шляхом затвердження їх у новій запропонованій редакції.
визнання недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс” у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників згідно протоколу НОМЕР_2 від 08.05.2003р., та зареєстрованого 23.05.2003р. виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на порушення при прийнятті оскаржуваних рішень норм законодавства України і положень Статуту Товариства, а саме: порушення правила щодо кворуму на загальних зборах учасників товариства та неповідомлення позивача про проведення загальних зборів із визначеним порядком денним. Вважає, що оскаржуваними рішеннями, прийнятими в супереч Статуту та законодавству, порушено його майнові права на частку та корпоративні права як учасника ТОВ «Торгсервіс»та права на управління справами товариства. Господарським судом Донецької області задоволені позовні вимоги.
Оцінюючи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду по справі №44/289пн від 13.08.2007р. відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Позивач як на докази позовних вимог посилався на такі докази: Статут і Установчий договір ТОВ „Торгсервіс" у редакції від 27.03.1998р., витяг з протоколу НОМЕР_3 від 02.03.2003р. загальних зборів учасників ТОВ „Торгсервіс", договір купівлі-продажу від 04.03.2003р. НОМЕР_4, договір купівлі-продажу від 07.03.2003р. НОМЕР_5 угода від 08.05.2003 р. НОМЕР_6, угода від 08.05.2003р. НОМЕР_7, протокол НОМЕР_2 від 08.05.2003р., статут ТОВ „Торгсервіс" в редакції від 23.05.2003р., рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 19.01.2007р., повідомлення від 07.04.2003р.
Згідно зі ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” №1576-ХІІ від 19.09.1991р. учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Зі змісту установчих документів ТОВ „Торгсервіс” також вбачається, що вони не містять заборони або обмеження права учасників Товариства здійснювати відступлення своїх часток третім особам. Згідно з Статутом ТОВ „Торгсервіс" у редакції від 27.03.1998 р. учасниками товариства виступали, зокрема, фізичні особи: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
З Установчого договору ТОВ „Торгсервіс" з додатком від 27.03.1998р. про формування статутного фонду товариства вбачається, що статутний фонд товариства був сформований повністю, всі учасники сплатили свої частки у повному обсязі.
Згідно з додатком до установчого договору Товариства ОСОБА_3 здійснив внесок у грошовій формі -37 302 грн. 00 коп., що становить 30,7 % статутного фонду товариства; ОСОБА_27 здійснив внесок у грошовій формі -2 187 грн. 00 коп., що становить 1,8% статутного фонду; ОСОБА_7 здійснила внесок у грошовій формі формі -9 841 грн. 00 коп., що становить 8,1%; ОСОБА_8 здійснила внесок у грошовій формі -20 169 грн. 00 коп., що становить 16,6% статутного фонду; ОСОБА_6 здійснив внесок у грошовій формі -9 841 грн. 00 коп., що становить 8,1% статутного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2003 р. були проведені загальні збори учасників ТОВ „Торгсервіс", оформлені протоколом НОМЕР_3, на яких були ухвалені рішення: відмовитись від переважного права купівлі часток учасників в статутному фонді товариства; надати згоду учасникам товариства ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на здійснення відчуження належних їм часток у статутному фонді на користь третьої особи - ОСОБА_1
04.03.2003 р. та 07.03.2003р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені договори купівлі-продажу часток в статутному фонді ТОВ „Торгсервіс", за якими ОСОБА_1 набув у власність частку у статутному фонді ТОВ „Торгсервіс", яка складає 72,6 % статутного фонду ТОВ „Торгсервіс".
Наведені обставини справи, що підтверджені доданими до матеріалів справи доказами, свідчать про дотримання при укладенні договорів купівлі-продажу від 04.03.2003 р., за якими позивач набув у власність частку у статутному фонді ТОВ „Торгсервіс", положень діючого законодавства, які регулюють відступлення часток у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що при укладенні договорів купівлі-продажу від 04.03.2003 р. та від 07.03.2003р. були дотримані положення чинного законодавства, які регулюють відступлення часток у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю. Таким чином, ОСОБА_1 правомірно набув право власності на 72,6 % статутного фонду ТОВ „Торгервіс".
В силу вимог ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
08.05.2003р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, між ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені угоди про розірвання договорів від 04.03.2003р. та від 07.03.2003р. купівлі-продажу часток в статутному фонді ТОВ „Торгсервіс".
Пунктами 1, 3 договорів купівлі-продажу від 04.03.2003р., 07.03.2003р. встановлено, що на момент їх укладення обов'язки сторін за договором виконані в повному обсязі. Цей факт в силу положень ст.ст. 161, 171 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент укладення договорів і проведення виконання зобов'язань сторонами) однозначно вказує на те, що виконання зобов'язань за договором проведене сторонами одночасно із укладанням і здійсненне належним чином.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що зобов'язання сторін за договорами купівлі-продажу від 04.03.2003р., 07.03.2003р. були припинені на підставі ст. 216 Цивільного кодексу УРСР.
Однак, аналіз змісту угод про розірвання договорів купівлі-продажу дозволяє їх кваліфікувати як таких, що уособлюють застосування способу припинення зобов'язань, передбаченого ст. 220 Цивільного кодексу УРСР (за домовленістю сторін). При цьому, такий засіб застосовано відносно вже припинених на той момент на підставі ст. 216 Цивільного кодексу УРСР зобов'язань сторін.
Оскільки застосування будь-якого з способів припинення зобов'язання передбачає наявність такого зобов'язання на момент припинення, судова колегія дійшла висновку про первісну юридичну неможливість настання правових наслідків, обумовлених угодами від 08.05.2003р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, між ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про розірвання договорів від 04.03.2003р., 07.03.2003р. купівлі-продажу часток в статутному фонді ТОВ „Торгсервіс" - припинення неіснуючих на той момент зобов'язань.
Статтею 53 Закону України «Про господарські товариства»встановлений спеціальний порядок відступлення часток у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю.
Зі змісту угод від 08.05.2003р. про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному фонді товариства вбачається, що при їх укладенні встановлений порядок дотриманий не був, а саме: не здійснено попереднє повідомлення позивачем інших учасників товариства про намір здійснити відчуження частки (для надання учасникам можливості скористатись переважним правом на купівлю частки), яке б в разі відсутності волевиявлень учасників на придбання частки протягом місяця з дня повідомлення про намір відчуження частки - надало можливість здійснити відчуження частки іншим особам.
Окрім того, діючим на час укладення угод цивільним законодавством взагалі не передбачалися такі наслідки припинення зобов'язання шляхом укладення угоди, як повернення всього отриманого за припиненим зобов'язанням, що зумовлює оцінку угод як таких, що не можуть породжувати встановлених ними наслідків - повернення часток у власність попереднім власникам (відчужувачам за договорами купівлі-продажу).
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що такі угоди взагалі не могли мати своїм наслідком втрату права власності позивачем на 72,6% статутного фонду ТОВ „Торгсервіс" а, відповідно, виникнення такого права у попередніх власників часток.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що факт вчинення вищенаведених угод не може вважатися належною підставою для втрати позивачем права власності на 72,6% статутного фонду товариства.
Таким чином, судова колегія вважає, що на момент проведення загальних зборів учасників ТОВ „Торгсервіс", рішення яких є предметом спору у цій справі, позивач був законним власником 72,6% статутного фонду ТОВ „Торгсервіс".
Крім того, рішенням Сніжнянського міського суду від 19.01.2007р. у справі №2-23/07 угоди НОМЕР_8 та НОМЕР_7 від 08.05.2003 р. про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному фонді Товариства НОМЕР_9 від 04.03.2003р. та НОМЕР_10 від 07.03.2003р. визнано недійсними з моменту їх вчинення.
Рішення Сніжнянського міського суду від 19.01.2007р. у справі №2-23/07 набрало законної сили в порядку ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 60 Закону України „Про господарські товариства” збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Статтею 4 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.
Відповідно до п. 8 Статуту ТОВ "Торгсервіс" від 27.03.1998 р. (чинною на момент проведення зборів засновників - 08.05.2003р.) вищим органом товариства є збори засновників. До компетенції зборів учасників товариства належить, в тому числі, й вирішення питання про внесення змін до установчих документів товариства. При цьому, з питань внесення змін до установчих документів рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності не менше як 51% учасників товариства.
Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
З протоколу НОМЕР_2 від 08.05.2003р., повідомлення від 07.04.2003р. про проведення позачергових загальних зборів, пояснень позивача, ОСОБА_1, вбачається, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 був законним власником частки - 72,6% статутного фонду товариства, він не був присутнім на загальних зборах учасників ТОВ «Торгсервіс», що відбулись 08.05.2003 р., не брав участі у голосуванні за порядком денним, та зовсім не повідомлявся про їх проведення.
В протоколі НОМЕР_2 від 08.05.2003р. зазначено, що на загальних зборах ТОВ „Торгсервіс", що відбулись 08.05.2003р., були присутні учасники, які володіють 91,55% статутного фонду товариства.
Однак, як встановлено господарським судом, і з цим висновком погоджується судова колегія, позивач на законних підставах набув та мав на момент проведення зборів, що відбулися 08.05.2007р., право власності на частку у статутному фонді, яка сукупно складає 72,6% статутного фонду ТОВ „Торгсервіс".
Фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 втратили вказане право власності на частки, які у сукупності складають 72,6% статутного фонду, і не мали статусу учасників ТОВ „Торгсервіс" на момент проведення зазначених загальних зборів внаслідок укладання угод про розірвання №НОМЕР_6, 3160 договорів купівлі-продажу.
Таким чином, рішення загальних зборів учасників ТОВ „Торгсервіс", оформлених протоколом НОМЕР_2від 08.05.2003р., були ухвалені за відсутності кворуму, необхідно як для прийняття рішення, так і для проведення зборів.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що при проведенні загальних зборів учасників ТОВ „Торгсервіс" були порушені ст. ст. 59, 60, 61 Закону України „Про господарські товариства", п.8.8. Статуту ТОВ „Торгсервіс".
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист основних прав і свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 р., обов'язковість використання якої безпосередньо та практики її застосування Європейським судом з прав людини, як джерела права з боку національних судів України, передбачена ст. 17 Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»№3477-IV від 23.02.2006р., встановлений принцип мирного володіння майном, який у контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі „Жовнер проти України" від 29.06.2004.) закріплює засади поваги до права власності і забороняє позбавлення особи свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених принципами міжнародного права.
Таким чином, фактичне позбавлення позивача права власності на частку у статутному фонді ТОВ „Торгсервіс" шляхом внесенні відповідних змін до Статуту товариства суперечать ст. 41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист основних прав і свобод людини.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що господарським судом Донецької області обгрунтовано задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, м.Донецьк, та визнані недійсними з моменту винесення рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, оформлених протоколом НОМЕР_2 від 08.05.2003р., а також визнаний недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс” у новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів учасників згідно протоколу НОМЕР_2 від 08.05.2003р., та зареєстрований 23.05.2003р. виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідач не довів у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування апеляційної скарги.
З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, Закону України „Про господарські товариства”, Конвенції про захист основних прав і свобод людини, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не є підставою для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства господарським судом Донецької області застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 35, 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс”, м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2007р. у справі №44/289пн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2007р. у справі №44/289пн ( суддя Мєзєнцев Є.І. ) -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за згодою позивача в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Повний текст постанови підписаний 03.09.2007р.
Головуючий Г.Я. Старовойтова
Судді: Р.В. Волков
М.Д. Запорощенко
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
2. ДАГС