У Х В А Л А
Справа №6-72\10 р.
29 червня 2010 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді - Гордєйчик Т.Ф.
при секретарі - Лиходід Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Алушті заяву ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення, постановленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна загальною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину сумісного майна та виключення цього майна із спадкової маси, -
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до рішення Алуштинського міського суду від 11. 11. 2009 року у зазначеній цивільній справі позов ОСОБА_2 було задовільнено повністю.
Так, було постановлено визнати 16/ 100 часток будинку із відповідними частками господарських споруд , розташованого за адресою: АДРЕСА_1; - меблеву стінку вартістю 1700 гривень, - диван - ліжко і два крісла вартістю 2000 гривень, - диван вартістю 750 гривень, - диван вартістю 300 гривень, - ліжко вартістю 1100 гривень; - телевізор вартістю 1200 гривень; - телевізор вартістю 850 гривень, - кухонні меблі вартістю 1400 гривень; - кухонний стіл і стільці за 500 гривень; - холодильник вартістю 2000 гривень; - холодильник вартістю 200 гривень, - дві тумби під телевізор вартістю 300 гривень кожна, - письмовий стіл вартістю 300 гривень; - журнальний стіл вартістю 300 гривень; - розкладний стіл вартістю 100 гривень; - пральну машину вартістю 1400 гривень; - меблевий гарнітур у прихожій вартістю 750 гривень; - відеоплєєр за 300 гривень; - килим за 100 гривень; - газову плиту за 150 гривень; - газову плиту за 500 гривень спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 16/200 часток будинку із відповідними частками господарських споруд , розташованого за адресою: АДРЕСА_1; - диван - ліжко і два крісла вартістю 2000 гривень, - диван вартістю 300 гривень, - ліжко вартістю 1100 гривень; - кухонні меблі вартістю 1400 гривень; - холодильник вартістю 2000 гривень; - одну тумбу під телевізор вартістю 300 гривень , - письмовий стіл вартістю 300 гривень; - журнальний стіл вартістю 300 гривень; - телевізор вартістю 1200 гривень, а всього на суму 8700 гривень.
Виключити 16/200 часток будинку із відповідними частками господарських споруд , розташованого за адресою: АДРЕСА_1; - диван - ліжко і два крісла вартістю 2000 гривень, - диван вартістю 300 гривень, - ліжко вартістю 1100 гривень; - кухонні меблі вартістю 1400 гривень; - холодильник вартістю 2000 гривень; - одну тумбу під телевізор вартістю 300 гривень , - письмовий стіл вартістю 300 гривень; - журнальний стіл вартістю 300 гривень; - телевізор вартістю 1200 гривень, а всього на суму 8700 гривень із спадкової маси майна , яке залишилося після смерті ОСОБА_3, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно до рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13. 04. 2010 року вказане рішення Алуштинського міського суду в частині визнання права власності на предмети домашньої обстановки та виключення їх із спадкової майна було скасоване і ухвалене в цій частині нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 в цій частині відмовлено.
Із резолютивної частини рішення Алуштинського міського суду від 11. 11. 2009 року виключено в абзацах 2, 3, 4 словосполучення «із відповідними частками господарських споруд».
В решті рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 11. 11. 2009 року залишено без змін.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз’яснення вказаного судового рішення Алуштинського міського суду , де просить роз’яснити, яке саме нерухоме майно ( розташування, кількість, розміри приміщень) у вигляді 16/ 200 часток домоволодіння АДРЕСА_1 належить виключити із спадкової маси майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 и чи має ОСОБА_2 право розпорядження та користування предметами побуту та меблями, відносно яких їй було відмовлено у визнанні за неї права власності як на частину спільного майна подружжя, мотивуючи тим, що вказаним рішенням Алуштинського міського суду та зазначеним рішенням Апеляційного суду АР Крим саме за неї визнано право власності на 16/ 200 часток спірного домоволодіння . Для оформлення та отримання свідоцтва про право власності на вказану частку домоволодіння їй необхідно звернутися до Бюро реєстрації та технічної інвентаризації для здійснення оцінки вказаного майна, але з тексту судових рішень неможливо встановити, яке саме майно присуджено їй, оскільки домоволодіння АДРЕСА_2 знаходиться у загальній частковій власності.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свої вимоги підтримала у відповідності до наведеного.
ОСОБА_2 та її представник проти задоволення заявленого клопотання, оскільки вимоги заявниці не відносяться по суті постановленого судового рішення і не були предметом судового розгляду.
Суд, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, не знаходить підстав для роз’яснення судового рішення.
Так, у відповідності до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим, суд за заявою осіб, які брали участь у справі, може постановити ухвалу , в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
ОСОБА_1 не зазначила у своїй заяві будь – яких недоліків або неточностей , які присутні у судовому рішенні Алуштинського міського суду від 11.11. 2009 року, постановленому у вказаній цивільній справі. Її вимоги зводяться по суті до поділу майна, яке являлося спільною сумісною власністю подружжя , в той час, як предметом спору являлися інші правовідносини. За ОСОБА_2 було визнане право власності на ідеальну частку спірного домоволодіння, в той час, як за ОСОБА_1 таке право за судовим рішенням не визнавалося, а тому її доводи у цій частині не мають під собою будь – яких правових підстав.
Щодо її вимоги про роз’яснення судового рішення у частині можливості користування та розпорядження ОСОБА_2 предметами побуту та меблями, відносно яких їй було відмовлено , то суд зазначає, що таке рішення постановив Апеляційний суд АР Крим, а не суд першої інстанції. До того ж, суд зазначає, що вказана вимога зводиться по суті не до роз’яснення судового рішення, а для отримання юридичної консультації з цього приводу , оскільки на даний час ні за ким із сторін у вказаній справі право власності на вказане майно, що відноситься до предметів домашньої обстановки, не визнано.
За таких обставин у суду не має будь – яких правових підстав для роз’яснення судового рішення з приводу зазначених ОСОБА_1 питань, відносно яких рішення судом першої інстанції не приймалося.
Керуючись ст.221 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення Алуштинського міського суду від 11.11. 2009 року, постановленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна загальною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину сумісного майна та виключення цього майна із спадкової маси, -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Алуштинського міського суду Т.Ф. Гордєйчик