ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.07.10Справа №2а-7700/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК
до Урінова Хуснніддіна
про примусове видворення громадянина
Обставини справи: Ялтинське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Урінова Хусніддіна (далі відповідач) про примусове видворення громадянина Узбекистану за межі України.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та мотивовані тим, що відповідач перебуває на території України без законних на це підстав.
Позивач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав заяву, в якої зазначає про підтримання позивних вимог у повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутністю представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав заяву про визнання адміністративного позову, в якої зазначає про отримання адміністративного позову та просить суд розглянути справу за його відсутністю.
На підставі статті 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки по справі достатньо доказів для вирішення її по суті.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно частини 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про міліцію" від 20.12.90 N 565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року N 565-XII міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Згідно з пунктом 10 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року контроль за дотриманням вимог цих Правил іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними і фізичними особами в Україні, які приймають іноземців та осіб без громадянства або надають їм послуги, здійснюють в межах своєї компетенції органи внутрішніх справ у взаємодії з Міністерством закордонних справ, органами Служби безпеки та Державної прикордонної служби.
Таким чином, судом встановлено, що Ялтинське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК, який є органом внутрішніх справ, що входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» органи внутрішніх справ мають право звертатися до суду з позовами про видворення іноземців або осіб без громадянства, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
На підставі викладеного, суд вважає, що Ялтинське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК має право звертатися до адміністративного суду з позовами про видворення іноземців або осіб без громадянства.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Судом встановлено, що Урінов Хусніддін, 30.06.1991 ріку народження, паспорт СF2776792, виданий 12.11.2007 року, строком дії до 29.06.2016 року, прибув до України 15.08.2008 року через КПП «Сімферополь 010100» з метою працевлаштування. У даний час відповідач офіційно ніде не працевлаштована.
Судом встановлено, що 01.04.2009 року постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим Урінов Хусніддін, 30.06.1991 ріку народження, визнаній винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та притягнутій до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., який сплачений нім, про що свідчить копія квитанції №7 від 09.10.2009 року.
14.10.2010 року в.о. начальника Центрального районного відділу Сімферопольського головного управління Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономній Республіці Крим прийнято рішення про видворення з території України громадянина Узбекистану Урінова Хусніддіна, відповідно до якого відповідачу заборонено в’їзд в Україну строком на п’ять років до 14.10.2014 року. Доказів, що з цім рішенням відповідач був ознайомлений позивач суд не надав.
22.05.2010 року інспектором МК СГІРФО Алупкинського відділу Ялтинського МУ ГУ МВС України в АР Крим був складений рапорт, відповідно до якого громадянин Узбекистану Урінов Хусніддін на час складання рапорту у добровільному порядку за межі України не виїхав.
Згідно письмових пояснень відповідача від 20.05.2010, після прийняття рішення про видворення з України, відповідач добровільно у встановлений строк територію України не покинув у зв’язку з відсутністю коштів на квітки
Перевіряючи правомірність позивних вимог суд зазначає наступне.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на час розгляду справи відповідач проживає на території України без реєстрації, постійного місця роботи, не має коштів для перебування в Україні та виїжджати з території України не збирався. Законні підстави для його подальшого перебування на території України відсутні, у зв'язку з чим Урінов Хусніддін підлягає видворенню.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.
Таким чином, обов'язковою умовою, що передує прийняттю рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства з України за таких підстав, є відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення.
Разом з тим відповідно до статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Зазначене свідчить, що особа відбула покарання, відповіла перед суспільством і державою за свою протиправну поведінку і не має перед державою та суспільством ніяких зобов'язань, які б витікали з вчиненого правопорушення.
Оскільки постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було прийнято 01.04.2009 року, іншого судового рішення щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності позивач до суду не надав, а також враховуючі, що позивач звернувся до суду 14.06.2010 року, згідно до вимог ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на час звернення позивача до Окружного адміністративного суду АР Крим Урінов Хусніддін не був підданий адміністративному стягненню, тому не має підстав для прийняття рішення, щодо його примусового видворення.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позовні вимоги Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК про примусове видворення іноземця Урінова Хусніддіна є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України..
Суддя Тоскіна Г.Л.