Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"01" липня 2010 р. № 2а- 3153/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Шляхова О.М.,
за участю:
позивач –ОСОБА_1
представник відповідача –Тихоненко М.М. (довіреність № 2Ю від 04.01.2010р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про про відшкодування матеріальної допомоги ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просить суд визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та відновити строк звернення до адміністративного суду, визнати дії суб'єкта владних повноважень - Харківського обласного військового комісаріату неправомірними щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення і винагороди за тривалість безперервної військової служби; стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь позивача матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в розмірі 2768 грн. 50 коп.; стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь позивача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2768 грн. 50 коп.; стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь позивача винагороду за тривалість безперервної військової служби за 2008 рік у розмірі 1518 грн. 75 коп..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2002 року проходить військову службу у військовій частині 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України на посаді начальника групи.
13 лютого 2008 року позивачем подано рапорт про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на виконання якого 18 лютого 2008 року начальником 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України був виданий наказ № 27 про виплату матеріальної допомоги.
04 серпня 2008 року позивачем у зв’язку з вибуттям у першу частину чергової відпустки було подано рапорт про виплату грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення та про виплату грошової винагороди за 30 років безперервної військової служби, на виконання якого 04 серпня 2008 року начальником 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України був виданий наказ № 100 про виплату грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення., та наказом №84 від 05.08.2008 року передбачено виплату винагороди за тривалість безперервної військової служби.
Зазначене грошове забезпечення на оздоровлення за 2008 рік, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік та винагорода за тривалість безперервної військової служби були нараховані працівниками фінансово-економічного відділу військової частини, але станом на 24 березня 2010 року не виплачені.
Також позивач під час розгляду справи у своїх запереченнях від 18.05.2010 року відмовився від п. 1 позовної заяви, оскільки вважає, що процесуальні строки звернення до суду ним витримані у встановлених термінах.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях.
Суд, вислухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до розділу І п.1.10 частина 2 наказу Міністра оборони України від 11.06.2008, № 260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
13 лютого 2008 року позивачем подано рапорт про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення.
18 лютого 2008 року начальником 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України був виданий наказ № 27 про виплату матеріальної допомоги у розмірі щомісячного грошового забезпечення.
04 серпня 2008 року позивачем у зв’язку з вибуттям у першу частину чергової відпустки подано рапорт про виплату грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення та про виплату грошової винагороди за 30 років безперервної військової служби згідно наказу № 260 МО України від 11.06.2008 року.
Згідно довідки Харківського обласного військового комісаріату № 773/фін-2 від 29 грудня 2009 року ОСОБА_1 не виплачені у зв’язку з недостатнім фінансуванням грошова допомога на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2768,50 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально – побутових питань за 2008 рік в сумі 2768,50 грн., винагорода за тривалість безперервної військової служби в сумі 1518,75 грн..
Зазначене грошове забезпечення на оздоровлення за 2008 рік, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік та винагорода за тривалість безперервної військової служби були нараховані працівниками фінансово-економічного відділу військової частини, але станом на 24 березня 2010 року не виплачені.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України регулювався Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра Оборони України від 05 березня 2001 року № 75 (далі – Положення № 75) до його скасування наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 259. Іншим наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 з цього питання затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (в подальшому – Інструкція № 260).
Згідно п.п. 33.1, 33.3, 33.4 Положення № 75 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) у разі вибуття в щорічну чергову відпустку виплачується грошова допомога на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога на оздоровлення підлягає виплаті тільки військовослужбовцям, які мають право на чергову відпустку, тривалість якої визначена відповідно до чинного законодавства України. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям проводиться на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми допомоги. Розмір грошової допомоги визначається виходячи з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право згідно з чинним законодавством України на день вибуття в щорічну чергову відпустку.
Відповідно до п. п. 30.1., 30.2., 30.3. Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України. Військовослужбовцям, яким на їх бажання щорічна основна відпустка надається частинами, грошова допомога на оздоровлення надається на їх бажання під час вибуття у першу чи другу частину відпустки. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Відповідно до п. п. 32.1 Інструкції № 260 Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода в залежності від тривалості безперервної військової служби – 30 років – розмір винагороди (посадовий оклад і оклад за військовим званням) – 2,5.
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).
У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.
Таким чином, у позивача було наявним право на отримання грошової допомоги на оздоровлення при вибутті в першу частину чергової відпустки за 2008 рік в розмірі місячного грошового забезпечення за його рапортами від 13 лютого 2008 року, 04 серпня 2008 року на підставі наказів № 27 від 18.02.1008 року, № 100 від 04 серпня 2008 року, № 84 від 15.08.2008 року згідно з нормами п.п. 33.1, 33.3, 33.4 Положення № 75 та п.п. 30.1., 30.2., 30.3., 32.1 Інструкції № 260.
Посилання командира військової частини А 4104 на відсутність коштів на виплату одноразових видів грошового забезпечення не приймається судом до уваги з огляду на те, що грошова допомога на оздоровлення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, яке відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантується державою, та обов’язок щодо їх виплат не ставиться в залежність від наявності фінансування військової частини з боку Міністерства оборони України.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій Харківського обласного військового комісаріату щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення і винагороди за тривалість безперервної військової служби є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, як такі, що порушують права позивача на отримання належного грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159-163, 167, 186 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про про відшкодування матеріальної допомоги –задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії суб’єкта владних повноважень - Харківського обласного військового комісаріату щодо невиплати нарахованої ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, винагороду за тривалість безперервної військової служби за 2008 рік.
Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату (вул. Кацарська, 56 м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) на користь ОСОБА_1 (4104 Головне військове представництво Міністерства оборони України, АДРЕСА_1, ДП "ХЕМЗ" р/р 35215002000298 в УДК у Харківській області, м. Харків, код 07785381, МФО 851011, КЕКВ1112 КПК 2101020) матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2768 грн. 50 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2768 грн. 50 коп., винагороду за тривалість безперервної військової служби за 2008 рік в розмірі 1518 грн. 75 коп., на загальну суму 7055,75 грн. (сім тисяч п"ятдесят п"ять гривень сімдесят п"ять копійок).
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 05.07. 2010 року.
Суддя Шляхова О.М.