ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.07.10Справа №2а-7691/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК
до ОСОБА_1
про примусове видворення громадянина
Обставини справи: Ялтинське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про примусове видворення громадянина Республіки Вірменія за межі України.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та мотивовані тим, що відповідач перебуває на території України без законних на це підстав.
Позивач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав заяву,в якої зазначає про підтримання позивних вимог у повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутністю представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав заяву про визнання адміністративного позову, в якої зазначає про отримання адміністративного позову та просить суд розглянути справу за його відсутністю.
На підставі статті 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки по справі достатньо доказів для вирішення її по суті.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1, паспорт АН0691085, виданій 13.11.2008 року, прибув до України 27.01.2009 року через КПП “Сімферополь 010100 ”, про що свідчить штамп перетину кордону в національному паспорті, мета приїзду – працевлаштування.
Як вбачається із матеріалів справи, в ході проведення оперативно – профілактичних заходів в районі вул. Красна в м. Ялта був встановлень громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1, якій знаходиться у м. Ялта без реєстрації та відповідних документів для проживання на території України.
Судом встановлено, що 05.03.2010 року постановою начальника відділу прикордонної служби «Ялта» ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та притягнутій до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51,00 грн., який сплачений нім, про що свідчить копія квитанції №29001/з24 від 15.03.2010 року.
17.03.2010 року начальником Масандровського відділу міліції Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономній Республіці Крим прийнято рішення про видворення з території України, відповідно до якого відповідач зобов’язаний залишити територію України в строк до 10.04.2010 року та йому заборонено в’їзд в Україну строком на шість місяців до 17.09.2010 року.
З рішенням про видворення за межі України від 17.03.2010 року громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1 ознайомлений 17.03.2010 року, про що свідчить його підпис на рішенні, але добровільно територію України не покинув, що було встановлено 20.05.2010 року, про що свідчить рапорт від 20.05.2010 року.
Відповідно до частини 2 ст.32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (далі-Закон) іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
В свою чергу згідно ч.3 ст.8 Закону іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування.
Пунктом 44 Постанови КМУ “Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію”№1074 від 29.12.1995р. та ч.3 ст.32 Закону передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Згідно письмових пояснень відповідача від 20.05.2010, після прийняття рішення про видворення ОСОБА_1 з України, відповідач добровільно у встановлений строк територію України не покинув у зв’язку з відсутністю коштів на квітки.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1.
3. Видворення ОСОБА_1 провести за рахунок Держави.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Тоскіна Г.Л.