Cправа № 2а-1623/10/0770
Рядок статзвітності 2.33
код - 11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої: судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання Сідей І.І..
та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії ВО №НОМЕР_2 виданий 22.06.1995 року Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області)
відповідача: представника Щіпанського С.І. (довіреність №41/1-8-604п від 15.12.2009 року,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на Автомобільному транспорті, про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 20 квітня 2010 року №104144,-
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 22 червня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 червня 2010 року.
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головної державної інспекції на Автомобільному транспорті, про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 20 квітня 2010 року №104144 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області №104144 від 03 березня 2010 року до нього були застосовані штрафні фінансові санкції в сумі 1700 гривень, у зв»язку з тим, що позивач допустив порушення, за яке передбачена відповідальність ст.60 ч.1 абзац 3 Закону України «Про автомобільний транспорт. Вважає дану постанову незаконною, оскільки 03.03 2008 року віз товар, на який мав видаткову накладну виписану на фермерське господарство «Ранчо», членом і головою якого він являється. Крім того, відповідно до статуту фермерського господарства «Ранчо»у власності осіб, які ведуть господарство можуть бути транспортні засоби необхідні для ведення господарства. Вважає, що здійснював перевезення для власних потреб фермерського господарства, як член вказаного господарства, а не надавав послуги.
В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що позивач 03 березня 2010 року, згідно рахунку №45 від 03.03.2010 року надавав послуги по перевезенню товару без оформлення ліцензійної картки, чим порушив ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що було зафіксовано при проведенні перевірки. У зв»язку з цим до позивача була застосована фінансова санкція за порушення законодавства про автомобільний транспорт в сумі 1700 грн. Вважає безпідставними твердження позивача, що він здійснював перевезення для власних потреб фермерського господарства, як член вказаного господарства, а не надавав послуги, оскільки позивач є власником автомобіля «Мерседес-Бенц»і надавав послуги з перевезення товару з ТзОВ «Академія кормів»фермерському господарству «Ранчо». Даний автомобіль на балансі фермерського господарства «Ранчо»не рахується. Просив в позові відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
В судовому засіданні встановлено, що згідно рахунку №45 від 03.03.2010 року ОСОБА_1 автомобілем марки Мерседес Бенц, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 надавав послуги по перевезенню товару з ТзОВ «Академія кормів» фермерському господарству «Ранчо». Даний автомобіль належить ОСОБА_1 і на балансі фермерського господарства «Ранчо»не рахується, що підтвердив і сам позивач.
Cтаттею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт передбачено, що Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Судом встановлено, що 03.03.2010 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції у Львівській області в ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що ОСОБА_1 транспортним засобом марки Мерседес Бенц, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно рахунку №45 від 03.03.2010 року надавав послуги по перевезенню товару без оформлення ліцензійної картки, чим порушив ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», про що був складений відповідний акт №177463 від 03.03.2010 року. З даним актом під був ознайомлений водій транспортного засобу ОСОБА_1, який його підписав та в своїх поясненнях не заперечив проти вчиненого ним правопорушення.
Відповідно частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою територіального управління Головавтотрансінспекції у Закарпатській області від 20 квітня 2010 року №104144 до ОСОБА_1 на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” було застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн.
Таким чином, судом встановлено, що на момент складення акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.03.2010 року ОСОБА_1 автомобілем марки Мерседес-Бенц н.з. 067-65 РЕ надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення ліцензійної картки, що суперечить вимогам статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою встановлений перелік документів для здійснення вантажних перевезень.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, постанову №104144 від 20 квітня 2010 року про застосування до ОСОБА_1 фінансової санкції в розмірі 1700,00 грн., визначеному частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнято територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Закарпатській області у відповідності до вимог законодавства та в межах повноважень територіального управління, а тому правові підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на Автомобільному транспорті, про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 20 квітня 2010 року №104144- відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Маєцька Н.Д.