ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-2551/10/2370

02.07.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання –Хоменко О. О.,

за участю:

представника позивача –не з’явився,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Управлінням Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області подано позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 2 439 грн. 34 коп.

Оскільки страхові внески у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідачем не сплачені, позивач просив стягнути їх в судовому порядку.

14.06.2010р. позивач подав заяву в якій зазначив, що відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 439 грн. 34 коп., а тому просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 000 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.

Повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу.

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 1058-IV).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідач, як фізична особа –підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 16.10.1997р.

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

За змістом статті 23 зазначеного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 статті 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що об’єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 2 статті 4 Закону № 400/97-ВР на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області поданий розрахунок сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік із самостійно визначеним розміром страхових внесків, що підлягають сплаті на загальну суму 2 562 грн. 38 коп., з яких було сплачено лише 123 грн. 04 коп., а також 439 грн. 34 коп. в процесі розгляду справи.

У зв’язку з несплатою фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 заборгованості позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV направлялась вимога про сплату боргу, яка отримана відповідачем, проте на час розгляду справи в суді не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 2-А, ідентифікаційний код 21366705) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 07.07.2010р

Суддя                                                                                                    В.О. Гаврилюк