У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          27 серпня 2007 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І., Прокопчука Ю.В., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу квартир недійсними,

в с т а н о в и л а :

               У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що протягом листопада 2004 року було продано три належних йому квартири в м. Києві, ці договори вважає недійсними, оскільки укладені без його згоди на підставі викрадених у нього документів.

             Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду  м. Києва від 29 січня            2007 року, позов  задоволено.

            У касаційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

            У касаційній скарзі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в інтересах     ОСОБА_2 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення і зупинити провадження у справі до закінчення провадження у порушеній кримінальній справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                  

             Касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарг та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційних скарг в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційні скарги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 та        ОСОБА_5 і ОСОБА_6в інтересах ОСОБА_2 відхилити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 6 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду  м. Києва від 29 січня 2007 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                 Л.І.Охрімчук

                                                                                                          Ю.В.Прокопчук  

                                                                                                          Ю.Л.Сенін