ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 р. № 63/65-10 (16/162-08)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів :Грека Б.М.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ЗАТ "Комерційний торговий центр "Пушкарівський"
на постановуХарківського апеляційного
господарського суду від 03.02.2010 р.
у справі№ 63/65-10(16/162-08)
за позовомСП "Полтавська міжрайонна
оптово-торгівельна база Полтавської
облспоживспілки"
до1) КП "Міжрайонна оптово-торговельна база";
2) Кобеляцької районної державної
адміністрації в особі державного
реєстратора;
3) Виконавчого комітету Полтавської
міської ради в особі державного
реєстратора
треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів 1) ТОВ "Виробничо-торговельний
комплекс "Полтаваагропром";
2) ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат";
3) ЗАТ "Комерційний торговий центр "Пушкарівський";
4) ОСОБА_4;
5) ОСОБА_5;
6) ОСОБА_6;
7) ОСОБА_7;
8) Красноградарська районна державна адміністрація Харківської області в особі державного реєстратора
прозобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача- ОСОБА_8
від третьої особи-3- ОСОБА_9
від інших учасників судового процесу- не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2009 р. (судді: Здоровко Л.М., Тихий П.В., Светличний Ю.В.) клопотання КП "Міжрайонна оптово-торговельна база" задоволено частково, відмовлено у залученні до участі у справі в якості відповідачів фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р. (судді: Карбань І.С., Бабакова Л.М., Шутенко І.А.) ухвалу місцевого господарського суду в чистині припинення провадження у справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду.
Не погоджуючись з постановою, ЗАТ "Комерційний торговий центр "Пушкарівський" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а ухвалу залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним судом норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Підприємство звернулось до господарського суду з позовом до Кооперативу, Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області в особі державного реєстратора, виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі державного реєстратора про:
- визнання недійсними рішень загальних зборів засновників Кооперативу,
- визнання недійсними статутів Кооперативу,
- скасування записів про проведення державної реєстрації змін до установчих документів Кооперативу,
- скасування державної реєстрації зняття з обліку Кооперативу,
- скасування державної реєстрації взяття на облік вказаного Кооперативу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач до внесення змін до статутних документів Кооперативу був його учасником. Правовими підставами заявлених позовних вимог позивач зазначив, зокрема, порушення відповідачами його прав як засновника відповідача-1 (Кооперативу) шляхом протиправного виключення позивача зі складу його учасників.
Припиняючи провадження у справі суд першої інстанції вказував на те, що даний спір не є корпоративним відповідно до ст. 12 ГПК України, оскільки пов'язаний з діяльністю, управлінням та припиненням діяльності кооперативу. З огляду на те, що учасниками даного судового процесу є фізичні особи, не суб'єкти підприємницької діяльності, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
В силу ч. 3 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Тобто, згідно положень ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, організації та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, крім випадків, які передбачені законодавчими актами України.
Проте, це правило стосується лише сторін судового процесу, а не всіх його учасників.
Суд апеляційної інстанції врахувавши, що сторонами у даній справі є лише юридичні особи, а фізичні особи, не суб'єкти підприємницької діяльності, залучені до участі у справі, є третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, тобто не сторонами судового процесу, правомірно скасував ухвалу суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду винесена з дотриманням норм чинного законодавства.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм законодавства при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанови (ухвали) Вищого господарського суду касаційному оскарженню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ "Комерційний торговий центр "Пушкарівський" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р. у справі № 63/65-10(16/162-08) залишити без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В. Дерепа
С у д д і Б. Грек
О. Подоляк