Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 2910 / 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Геєць Ю.В.,
Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.,
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«05» липня 2010 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Стрелець Л.Г.,
Кочеткової І.В.
При секретарі: Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «11» березня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ТОВ «Український промисловий банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки.
В позові зазначали, що 13.11.2007 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 746-09/К-07 від 13.11.2007 року (надалі Договір) на придбання нерухомості на вторинному ринку.
Згідно умов Договору Банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі 70 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.11.2007року становило 374000 грн., з нарахуванням відсотків за користування кредитом в межах кредитної лінії із розрахунку 12% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 12.11.2027 року. Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків були відкриті відповідні рахунки.
Згідно із п. 2.4. Договору, повернення кредиту здійснюється позичальником ОСОБА_3 шляхом внесення щомісячно частинами в розмірі не менш як 291,67 доларів США 08 центів по 10 число включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання Кредиту.
В якості забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язання перед Банком, був укладений Договір поруки № 746-09/П-07-1 від 13.11.2007 року з ОСОБА_5 та Договір поруки № 746-09,П-07-2 від 1З.11.2007 року з ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_7 ухиляється від своєчасного виконання зобов'язань передбачених п. 2.4. за цим Договором.
Грошові кошти від позичальника ОСОБА_3 не надходили з 11.02.2008 року. Погашення кредиту згідно умов Договору щомісячних платежів не виконується, про що свідчать виписки з особового рахунку позичальника ОСОБА_3
Станом на 10.08.2009 року заборгованість ОСОБА_3, яка винесена на рахунок прострочених платежів становить: 610683 грн. 63 коп., з них: за кредитом - 63874,93 доларів США (гривневий еквівалент - 501290,45 грн.), за простроченою заборгованістю за кредитом - 3499,45 доларів США (травневий еквівалент - 27463,68 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом (відсоткова ставка 12% річних) - 420,86 доларів США (гривневий еквівалент - 3302,91 грн.), за простроченою заборгованістю за відсотками – 7939,37 доларів США (гривневий еквівалент - 62308,18 грн.), пеня за порушення термінів повернення кредиту та відсотків – 1265,59 доларів США (гривневий еквівалент - 9932,35 гри.), прострочена заборгованість за нарахованими комісією за надання та управління кредитом - 6386,06 грн.
За умовами п. 6.2. Договору Банк має право вимагати дострокового виконання позичальником ОСОБА_3 кредитних зобов'язань у випадку порушення останньою умов, передбачених Договором.
Пунктом 5.2. Договору передбачена відповідальність ОСОБА_3 за порушення терміну повернення кредиту та сплати процентів за користування ним - комісій та інших платежів, передбачених цим договором Банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.
З огляду на вищевикладене, просили суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за Договором у розмірі 610683 грн. 63 коп., судові витрати покласти на відповідачів.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «11» березня 2010 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення їх позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст.214 ЦПК під час ухвалення рішення суд повинен зазначити, в тому числі, які конкретно права і свободи порушено, навести правове обґрунтування останніх та зазначити шляхи їх поновлення.
Оскаржуване рішення за формою і змістом зазначеним вимогам закону не відповідає.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.
Правові наслідки порушення зобов’язання, яке забезпечене порукою, регулюються ст. 554 ЦК України.
Зазначена норма матеріального права передбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного і того ж самого зобов’язання одночасно з боку декількох осіб.
Разом з тим, така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору (ч. 3 ст. 554 ЦК України). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.
Розглядаючи справу по суті суд правильно зазначив в рішенні, що Закон передбачає укладення кількох окремих договорів поруки на виконання того самого зобов’язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна говорити про їх спільну поруку.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення у солідарному порядку з основного боржника ОСОБА_3, та поручителів за окремими договорами поруки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції не врахував, що предметом спору по даній справі є виконання зобов’язання по кредитному договору, а солідарне стягнення з основного боржника та поручителів за окремими договорами поруки є спосіб виконання зобов’язання, а тому всупереч ч. 4 ст. 10 ЦПК України зміст вимог позивачів щодо суми заборгованості по кредитному договору не уточнив і по суті не розглянув.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України зазначена обставина є безумовною підставою для скасування судового рішення.
За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.
У порушення вимог процесуального права суд не роз'яснив позивачу право уточнити позовні вимоги та обов'язок надати докази щодо суми заборгованості за кредитним договором на час ухвалення рішення суду. Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, унеможливлюють ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
Враховуючи припущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалене по справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з направленням на підставі п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 307, п. 5 ч.1 ст. 311, ст.ст. 314,317 ЦПК України , колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «11» березня 2010 року в цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: