Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-5024/10                                                                Головуючий у 1 інстанції: Кочева І.В.          

                                                                                                                    Суддя-доповідач: Сапун О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                09 липня 2010 року                                                                            м. Запоріжжя

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

              Головуючого:     Пільщик Л.В.,

                  Суддів:         Краснокутської О.М.,

                                                Сапун О.А.,

                При секретарі:       Белименко С.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в  Василівському районі Запорізької області   на постанову судді Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої щомісячної суми допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного   фонду України в Василівському районі Запорізької області (далі Управляння ПФУ в Василівському районі Запорізької області) про поновлення строку для звернення до суду визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої щомісячної суми допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач  впродовж 2006-2007 років зазначені виплати не нараховував та не  виплачував, а з 01.01.2008 року сплачував 10% надбавки, що  суперечать чинному законодавству.

З огляду на зазначене просила поновити строк для звернення до суду, оскільки його пропущено з поважних причин, визнати противоправною бездіяльність відповідача та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час з урахуванням 30% підвищення пенсії, сплатити недоплачену суму за вказаний період з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення, а також з нарахуванням 3% річних від простроченої суми. Зобов’язати управління ПФУ В Василевському районі виплачувати в подальшому пенсію з урахуванням підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управляння ПФУ в Василівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії за період з 22.12.2008 року.

Зобов’язано Управляння ПФУ в Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 надбавку до пенсії  згідно ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.12.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 22.01.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і законодавчо встановленого нас виплати розміру мінімальної пенсії за віком., з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

ОСОБА_2 в апеляційному порядку постанову суду не оскаржила.

В апеляційній скарзі Управління ПФУ в  Василівскому районі Запорізької області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Василевського районного суду Запорізької області від 22 січня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача,  перевіривши доводи  скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

            Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні ( а. с. 6 ).

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи позовні вимоги за період з 22.12.2008 року по 31.12.2008 року та з 10.01.2009 року по 31.12.2009 року, суд правильно виходив з того, що ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в зазначені періоди у дії не обмежувалась.

Доводи відповідача про неможливість виплат у зв’язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України суд обґрунтовано не визнав підставою для відмови у задоволенні вимог, оскільки саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підчищеннями, в тому числі при відсутності достатніх коштів, за рахунок власних, з наступним їх погашенням з Державного бюджету України.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, посилання суду на необхідність при обрахуванні підвищення пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є правомірним, враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком. Висновок суду не суперечить вимогам ч. 7 ст. 9 КАС України.

З урахуванням наведених обставин постанова суду щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і  виплатити позивачці передбачені законом надбавки за період з 22.12.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає.

Разом з тим, ухвалюючи постанову про перерахування і виплату допомоги за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.

Допустимих доказів про порушення Пенсійним фондом права позивача на отримання грошової надбавки у 2010 році суду надано не було.

В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Зважаючи на те, що станом на 22 січня 2010 року (дата винесення постанови судом) строк виплати надбавки за  2010 рік  не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у  2010 році суд першої інстанції не мав.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача з 01.01.2010 року по 22.01.2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині кінцевого періоду перерахунку та виплати підвищення до пенсії, тобто кінцевою датою є  31.12.2009 року, а період з 01.01.2010 року по 22.01.2010 року підлягає виключенню.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317  ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області – задовольнити частково.

Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2010 року  по даній справі –  змінити, зазначивши в резолютивній частині про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 22 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка  виплачена у цей період, а період з 01 січня 2010 року по 22 січня 2010 року – виключити.

В іншій частині постанову суду залишити без зміни.    

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: