АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4536/10 Головуючий у 1 інстанції: Іванченко М.В.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«09» липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Краснокутської О.М.,
Сапун О.А.,
при секретарі Белименко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Пологівському районі Запорізької області на постанову Пологівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Пологівському районі Запорізької області про поновлення строку позовної давності, визнання незаконною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом. Зазначав, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом – Закон), який набрав чинності з 01 січня 2006 року, має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі такі виплати не здійснює. Розмір невиплаченого підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.12.2008 року в загальній сумі дорівнює 3059 грн. В добровільному порядку виплатити заборгованість відповідач не бажає. З цих підстав просив відновити пропущений строк для звернення до суду за 2007-2008 роки, визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення права на 30% підвищення пенсії, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області провести йому перерахунок пенсії за вказаний період з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком та сплатити недоплачену суму; зобов’язати відповідача виплачувати у подальшому виплачувати пенсію з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Постановою Пологівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 21.09.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 24.12.2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язано Управління ПФУ в Пологівському районі Запорізької області донарахувати та виплатити позивачу як «дитині війни» недоплачену суму щомісячної надбавки до пенсії за період з 21.09.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 24.12.2009 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_2 в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції не оскаржив.
В апеляційній скарзі Управління ПФУ в Пологівському районі Запорізької області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв’язку порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови Пологівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2009 року в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення ухвалено з додержанням вимог закону, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 309-311 ЦПК України, для зміни чи скасування судового рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 має статус дитини війни, що підтверджується довідкою УПФУ (а.с.5).
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни щодо визначення розміру підвищення до пенсії. Рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України , підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд правильно прийшов до висновку , що вимоги позивача, які стосуються 2008 року підлягають частковому задоволенню за період з 21.09.2008 року по 31.12.2008 рік.
Зміст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.
Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність часткового задоволення позовних вимог з урахуванням річного строку звернення до суду, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження причини поважності пропуску річного строку.
З урахуванням наведених обставин постанова відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Пологівському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Пологівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді :