АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1958/10 Головуючий у 1 інстанції: Козлова Н.Ю.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів Глазкової О.Г.
Кримської О.М.
при секретарі Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4
на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 лютого 2010 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” в особі Запорізької філії відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору та договору поруки,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2009 року ВАТ ВТБ Банк в особі Запорізької філії ВАТ „ВТБ Банк” звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору та договору поруки, в якій було зазначено, що між позивачем та ОСОБА_3 31 січня 2008 року був укладений Кредитний договір №К-24/Ф/4 на суму 121 697 доларів США під 14,5 % річних до 28 січня 2028 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач 31 січня 2008 року уклав з ОСОБА_4 договір поруки № П-24/Ф/4. Свої зобов’язання за договором ОСОБА_3 не виконував належним чином і станом на 28 травня 2009 року прострочена заборгованість склала 985950, 43 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь прострочену заборгованість: поточну заборгованість за кредитом - 120 540,51 доларів США, що є еквівалентом 918398,15 грн. за офіційним курсом НБУ; прострочену заборгованість за кредитом - 430,93 доларів США, що є еквівалентом 3283,26 грн. за офіційним курсом НБУ; індекс інфляції за прострочену сплату кредиту – 51,69 грн.; прострочені відсотки за користування кредитом - 6512,67 доларів США, що є еквівалентом 49620,04 грн. за офіційним курсом; пеню за прострочені відсотки за користування кредитом - 2875,65 грн.; пеню за прострочення кредиту – 213,37 грн.; поточну заборгованість по відсоткам – 1510,47 доларів США, що є еквівалентом 11508,27 грн. за офіційним курсом НБУ, а також судові витрати: судовий збір у сумі 1700 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 лютого 2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 на користь ВАТ „ВТБ Банк” в особі Запорізької філії ВАТ „ВТБ Банк” заборгованість за кредитним договором та договором поруки у розмірі 985950,43 грн.; витрати по оплаті держмита у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечують сторони, між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, в якому зазначені: предмет договору, порядок видачі і повернення кредитних ресурсів, нарахування, сплата процентів і комесійної винагороди, умови забезпечення кредиту, права та обов”язки сторін, відповідальність сторін.
Крім того, у забезпечення виконання зобов”язань ОСОБА_3 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, на підставі якого поручитель зобов”язався солідарно в повному обсязі відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобов”язань позичальником по кредитному договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статею 526 ЦК України передбачено, що зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Умови договору позивач виконав у повному обсязі.
В порушення умов договору та зазначеного закону відповідач зобов”язання по кредитному договору не виконав, у зв”язку з чим стала заборгованість,яка підтверджується розрахунком і яка підлягає стягненню як з відповідача, так і з поручителя солідарно, що передбачено ст.ст.553 ч.1, 554 ЦК України
Оцінюючи надані докази, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення заборгованості з відповідачів в солідарному порядку.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий Судді :