УХВАЛА
іменем України
6 липня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Янкович К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 11 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі про нарахування недоплаченої соціальної допомоги, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2009 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона, як особа 1940 року народження, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Проте управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі (далі – Пенсійний фонд) дану допомогу не виплачує, обґрунтовуючи відмову Законами України «Про державний бюджет» за 2006 та 2007 роки.
Посилаючись на те, що положення Законів України «Про державний бюджет», які обмежували її право на отримання допомоги визнані рішенням Конституційного Суду України неконституційними і втратили чинність, просила зобов’язати Пенсійний фонд нарахувати та виплатити їй не нараховану допомогу за період 2006 та 2007 років та поновити строк на звернення до суду.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 11 червня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано Пенсійний фонд нарахувати та виплатити позивачці щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року. В решті позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги Пенсійний фонд посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач рішення суду не оскаржив.
Справа в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянута у відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що позивач, як особа 1940 року народження, має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 6 цього Закону дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» в частині обмежень дітей війни права на отримання підвищеної пенсії.
Оскільки з ухваленням рішення Конституційного Суду України втратили чинність нормативні акти, які обмежували права дітей війни, а обов’язок призначити, нарахувати та виплатити пенсію лежить на відповідачеві, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність позову, в межах строку звернення до суду, є правильним.
Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі відхилити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 11 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: