Судове рішення 22-4238/10 від 10.07.2010

Судове рішення #9996593

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4238/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Федорець С.В.

Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Онищенка Е.А.

суддів: Маловічко С.В.

Подліянової Г.С.

при секретарі Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», у якому зазначила, що вона має статус «дитина війни» та згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30% розміру мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач зазначену надбавку до пенсії їй не нарахував та не виплатив, а з 2008 року вона отримує ці виплати частково у розмірі 10%.

На підставі вищезазначеного, позивач просила визнати відмову відповідача, викладену в листі № 2306-Д/05 від 10.12.2009 року, в нарахуванні і виплаті їй щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною; зобов’язати відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача на свою користь невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з початку 2009 року та до теперішнього часу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком; стягнути з відповідача на свою користь витрати на сплату судового збору в сумі 3,40 грн.

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю.

Визнано відмову УПФУ в Якимівському районі Запорізької області, викладену в листі № 2306-Д/05 від 10.12.2009 року, у здійсненні перерахунку і виплаті ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010р. по теперішній час в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – неправомірною.

Зобов’язано УПФУ в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії згідно ст. 6 України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року по 11 лютого 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, УПФУ в Якимівському районі Запорізької області подало до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 розд. П «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією паспорта та відміткою у її пенсійному посвідченні (а.с.4-5).

У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28

Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів

вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.

Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік

Ухвалюючи ж рішення про донарахування і виплату надбавок за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.

З відповідним позовом про захист порушеного права позивач звернувся 01 лютого 2010 року.

Допустимих доказів про порушення пенсійним фондом права позивача на отримання грошової надбавки у січні – лютому 2010 року останній суду не надав.

В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Зважаючи на те, що станом на 01 лютого 2010 року (дати звернення позивача до суду) строк виплати надбавки за лютий 2010 року ще не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році суд першої інстанції не мав.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача у січні, лютому 2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині кінцевого періоду перерахунку та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року .

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі запорізької області частково задовольнити.

Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2010 року цій справі змінити в частині кінцевого періоду донарахування та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.

В іншій частині постанову залишити без змін

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :