УХВАЛА

               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2010 року                                                                м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Вотьканича Ф.А.,

суддів  Машкаринця М.М., Дорчинець С.Г.,

за участю прокурора Фотченко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією прокурора на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року,

в с т а н о в и в :

Вироком Ужгородського міськрайонного суду від 3 лютого 2010 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 засуджено за ч.2 ст.332 КК України до позбавлення волі на 4 роки з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 судом в судовому засідання змінено з взяття під варту на підписку про невиїзд, і звільнено з-під варти в залі судових засідань.

3 березня 2010 року прокурор подав апеляцію на вказане судове рішення, у якій порушив питання про скасування вироку через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину та його особі.

Одночасно прокурор ставить питання про поновлення пропущеного ним строку на подачу апеляції, посилаючись на те, що вказаний строк ним пропущено з поважних причин.

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року в клопотанні прокурора про відновлення пропущеного строку відмовлено.

Постанова умотивована тим, що прокурор у апеляції не обґрунтував своїх вимог щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження вироку.

У апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови судді, посилаючись на те, що висновки судді, викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені у апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до задоволення з  таких підстав.

Відповідно до вимог ст.353 КПК України у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

З матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_1 видно, що вирок щодо останнього постановлено Ужгородським міськрайонним судом 3 лютого 2010 року (а.с., а.с. 242-244).

Копія вказаного судового рішення надіслана судом першої інстанції прокурору тільки 29 лютого 2010 року (а.с. 247).

Саме з урахуванням наведеного пропущений прокурором строк на апеляційне оскарження вироку у даній справі підлягає відновленню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора про відновлення пропущеного ним строку на подачу апеляції скасувати.

Апеляцію прокурора задовольнити. Відновити пропущений прокурором строк на апеляційне оскарження вироку Ужгородського міськрайонного суду від 3 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1 Апеляцію прокурора визнати такою, що підлягає розгляду.

Кримінальну справу направити до Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог ст.351 КПК України.

Судді :