АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого :Якименко М.М.,
Суддів : Вавшка В.С., Колоса С.С.,
При секретарі : Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 22.03.2010 року,-
в с т а н о в и л а :
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням , а саме буд. АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи вимоги вказує на те, що з 2008 року він є власником буд. АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2, яка є його сестрою , будучи зареєстрованою в належному позивачу будинковолодінні , не проживає в ньому з 2000 року, не сплачує за житлово-комунальні послуги , забрала свої речі та переїхала на інше місце проживання.
Оскільки добровільно відповідач не бажає знятись з паспортної реєстрації , ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 22.03.2010 року позов було задоволено. Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням буд. АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про його скасування , в зв’язку з порушенням судом норм процесуального та матеріального права . Просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції,заслухавши пояснення учасників судового розгляду , вважає що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи з метою захисту порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення , є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів вважає, що при постановлені рішення суд першої інстанції застосував закон, який не підлягав застосуванню, а тому рішення підлягає скасуванню.
Так судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником буд. АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва на спадщину за заповітом від 23.06.2008 року. Право власності зареєстровано в КП « ВООБТІ»16.07.2008 року.
В зазначеному житловому приміщенні з 1977 року зареєстрована відповідач ОСОБА_2, яка є сестрою ОСОБА_1 і донькою попереднього власника ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_2 пояснила , що проживала в даному будинку з народження , в 1977 році , в зв’язку з отриманням паспорту була зареєстрована в ньому і продовжувала проживати. В в’язку з сімейними обставинами, а саме хворобою дитини на ДЦП , вона вимушена була в 2000 році залишити житло і переїхати на інше місце проживання. Але в будинку залишились її речі, куди вона періодично з’являється. Крім того в будинку залишається зареєстрованою її дитина, цей факт був прихований позивачем.
Позивач не заперечив, що в будинку залишались речі його сестри , які він зібрав та викинув. Єдине, що залишилось в будинку - це інвалідна коляска дитини ОСОБА_2 На даний час позивач змінив замки і не допускає відповідача в належний йому будинок.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відповідач не проживає в житловому приміщенні більше шести місяців без поважних причин, вона втратила право користування ним.
Задовольняючи позов , суд першої інстанції керувався нормами ст.ст.71 ,72 ЖК УРСР.
Однак з таким висновком погодитись неможливо, оскільки норми вказаних статей регулюють правовідносини, які виникли з приводу користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду.
Приймаючи до уваги те, що позивач є власником зазначеного будинку, до виниклих між сторонами правовідносин слід застосовувати норми Глави 6 ЖК УРСР.
Ст. 170 Глави 6 ЖК УРСР передбачено, що при переході права власності на жилий будинок(частину будинку,квартиру), в якому знаходиться здане в найом жиле приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку.
Якщо договір найму укладено без визначення строку, новий власник будинку(квартири) вправі вимагати його розірвання у випадках і в порядку, передбачених статтею 168 ЖК УРСР.
Ч.3 ст.168 ЖК УРСР визначено, що договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк , може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім’ї . У цьому випадку власник будинку(квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місці.
За таких обставин рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню , а позов залишенню без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 168,170 ЖК УРСР, ст.ст.307,309,313,316,319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 22.03.2010 року скасувати.
Ухвалити нове , яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням буд. АДРЕСА_1 відмовити.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: