У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 січня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2007 року.

Зазначеним вироком засуджено  

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

-    за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

-    за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого,

-    за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

-    за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України.

ОСОБА_3 і ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

20.04.2006 року близько 1 год. ОСОБА_3 і ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в арці будинку № 98 по пр. Леніна в м. Олександрії, заподіявши ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що не потягли короткочасного розладу здоров'я, відкрито заволоділи його майном на суму 472грн.

20.04.2006 року близько 1 год. 10 хв. біля будинку № 96 по пр. Леніна в м. Олександрії ОСОБА_3 безпричинно збив з ніг ОСОБА_1 і разом ОСОБА_2 вони нанесли потерпілому  удари руками й ногами в голову та тулуб, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Потім ОСОБА_2 відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_1, який випав з його кишені, заподіявши матеріальну шкоду на  суму 1378 грн. 29 коп..

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської  області від 10 квітня 2007 року вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 січня 2007 року  щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 доводить неправильність застосування судом кримінального закону і зазначає, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2  вчинили щодо нього розбійний напад з метою заволодіння майном та поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я, а тому їх дії за цим епізодом необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.187 КК України. Також вважає, що по справі допущені істотні порушення ст. 277 КПК України при зміні прокурором обвинувачення в суді. Вказує, що засудженим призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ними злочинів внаслідок його м'якості.  Просить судові рішення щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в цій частині скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України за епізодом відкритого заволодіння майном ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржено.

Посилання потерпілого ОСОБА_1 про те, що відносно нього ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вчинено напад з метою заволодіння його майном та поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я, спростовані дослідженими судом доказами, зокрема, неодноразовими показаннями ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які стверджували, що не мали умислу на вчинення розбою щодо ОСОБА_1, а побили останнього безпідставно з хуліганських мотивів; показаннями самого потерпілого ОСОБА_1, який на досудовому слідстві, в тому числі при відтворенні обстановки та обставин події, та в суді незмінно зазначав, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 били його, не висловлюючи ніяких вимог про передачу майна, не обшукували його, а        ОСОБА_2, приєднавшись до ОСОБА_3, наносив йому удари в різні частини тіла до та після того, як підняв з землі телефон, що випав з кишені.

Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 напали на ОСОБА_1 саме з метою заволодіння його майном, то колегія суддів погоджується з висновками судів першої та другої інстанції про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вчинили хуліганство щодо ОСОБА_1, а ОСОБА_2, окрім того, повторно  відкрито заволодів майном потерпілого.

За встановлених судом фактичних обставин справи по епізоду злочинних дій щодо потерпілого ОСОБА_1 дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.296 КК України та         ОСОБА_2 за ч.2 ст.296, ч.2 ст.186 КК України кваліфіковано правильно і підстав для їх перекваліфікації за цим епізодом на ч.2 ст.187 КК України, як про це йдеться у касаційній скарзі потерпілого, немає.

При зміні прокурором обвинувачення ОСОБА_3 з ч.2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 296 КК України, а ОСОБА_2 - з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст.296, ч. 2 ст. 186 КК України за епізодом злочинних дій щодо потерпілого ОСОБА_1  істотних порушень вимог ст. 277 КПК України не встановлено.

Обґрунтованих доводів про  інші порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2, у касаційній скарзі потерпілого ОСОБА_1 не наведено.

Покарання засудженим ОСОБА_3 і ОСОБА_2   обрано відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про  особу засуджених, пом'якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, які наведені у вироку суду.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 призначено покарання в межах санкцій статей кримінального закону, за якими їх засуджено, і підстав вважати це покарання таким, що не відповідає тяжкості вчинених ними злочинів, немає.

Призначене покарання є необхідним для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

З огляду на викладене,  відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, вказаних у ст.384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

відмовити потерпілому ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.

Судді:

Кармазін Ю.М.                        Кліменко М.Р.                       Таран Т.С.