Справа №2-а-327/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 липня 2010 р.                                                                                                     м. Прилуки   Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської  області в складі:

Головуючого судді : Коваленко А.В.

при секретарі             Гапоненко Л.М.                                                                                             розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1  до  старшого інспектора ДПС ВДАІ м.Чернігова старшого лейтенанта міліції Гринь Сергія Володимировича  про  скасування  постанови,

                                                        ВСТАНОВИВ:

Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 26 травня 2010 року серії СВ № 193911 на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді сплати штрафу у розмірі 450,00 грн.  Оскаржувана постанова була складена старшим інспектором на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26 травня 2010 року  серії СВ № 144951. В описовій частині протоколу старший інспектор Гринь СВ. вказує, що 26 травня 2010 року близько 13 години 05 хвилин у м. Чернігові  позивач, керуючи автомобілем марки Субару Форестер, державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вулиці Миру та вулиці Котляревського зі смуги, призначеної для руху направо, проїхав прямо, чим порушив рядність проїзду перехрестя та розміщення транспортного засобу на проїзній частині. Таким чином порушення позивачем вимог п.1.1. Правил дорожнього руху потягло за собою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач накладене на нього стягнення вважає повністю необґрунтованим з наступних підстав: в описовій частині оскаржуваної постанови вказано, що позивач порушив вимоги п. 11.1 Правил дорожнього руху і з правої смуги, призначеної для повороту праворуч, проїхав прямо. Однак з таким твердженням позивач категорично не погоджується, оскільки він рухався по смузі, яка дає право рухатися прямо. Пункт 11.1. Правил дорожнього руху зазначає, що «кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності -самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними. Кількість смуг на проїзній частині по вул. Миру в м. Чернігів не була визначена розміткою, тому позивач, рухаючись на транспортному засобі, визначив смугу для проїзду прямо самостійно, врахувавши при цьому ширину проїзної частини, габарити транспортного засобу і безпечний інтервал з іншими учасниками дорожнього руху. Позивач спочатку рухався по правій смузі перед ним рухався тролейбус, а потім в зв'язку з необхідністю проїзду прямо перелаштувався в лівий ряд. Візуально рухався ближче до розподільної смуги протилежних напрямків руху, що дає йому право стверджувати, що він рухався по смузі, яка дає право проїзду прямо.У протоколі від 26 травня 2010 року у графі «пояснення» позивач власноручно вказав, що «з висновками інспектора щодо порушення мною правил дорожнього руху категорично не погоджуюся, і надам додаткові пояснення в суді». Крім того, старший інспектор Гринь С.В. як на підставу своїх висновків посилався на відеофіксацію, яка не була представлена позивачу для ознайомлення. Враховуючи те, що Відповідач знаходився на тротуарі, а по правій смузі рухався тролейбус, то позивач перебуваючи на лівій смузі, фактично за тролейбусом, не міг потрапити в поле зору відеокамери.

В судовому засідання позивач свої вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач  в судове засідання не зявився про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи та заперечення на позов суду не надав.  

Представник відповідача третьої особи на боці відповідача  в судове засідання не зявився про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Стаття 55 Конституції України  зазначає про захист судом прав і свобод людини і громадянина:  кожному гарантується право на оскарження в суді рішень. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 57 Конституції гарантує кожному право  знати свої права та обов’язки, які мають бути  доведені до відома населення у порядку встановленому законом.

Доказами по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 71 КАС України регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.    В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.  Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.  

Судом  було запропоновано відповідачу  надати докази по справі, що підтверджується матеріалами справи (а.с.5,10).

Частина 6 ст. 71 КАС України встановлює, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії СВ № 144951 від 26 травня 2010 року зафіксовано той факт, що ОСОБА_1 26 травня 2010 року о 13 годині 05 хвилин в м.Чернігові керував транспортним засобом Субару Форестер, державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вулиці Миру та вулиці Котляревського зі смуги, призначеної для руху направо, проїхав прямо, чим порушив рядність проїзду перехрестя та розміщення транспортного засобу на проїзній частині. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що «з висновками інспектора щодо порушення мною правил дорожнього руху категорично не погоджуюся, і надам додаткові пояснення в суді». До протоколу додається відео фіксація.

З копії постанови про адміністративне правопорушення  вбачається, що її було винесено відносно ОСОБА_1 за те, що на перехресті вулиці Миру та вулиці Котляревського порушив рядність проїзду перехрестя та розміщення транспортного засобу на проїзній частині тобто за вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КпАП України і якого, як він наполегливо  стверджував у судовому засіданні, він не вчиняв.

Відповідач зі свого боку не надав суду ані жодних пояснень, ні своїх заперечень з приводу обставин, висвітлених  ОСОБА_1 у його позовній заяві та не довів дійсності вчинення порушення позивачем, тим самим не довівши і законності винесення вищевказаної постанови, хоча статтею 7 КАС України передбачена змагальність сторін та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

На неодноразові запити суду про надання матеріалів відео фіксації , які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а ні відповідач, а ні третя особа, яка залучена до участі в справі на стороні відповідача суду  не надали, що дає право суду зробити висновок про їх відсутність.  

Суб»єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, однак такі не були подані відповідачем в даному випадку, тому суд  відповідно до ч.4 ст.128 КАС України і змушений вирішувати дану справу  на підставі наявних у ній доказів, якими повною мірою не доводиться факт вчинення  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України  ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 55, 57 Конституції  України, ст.ст. 2, 4, 6-12, 17, 69, 70, 71, 86,  158-163, 167 КАС України, ст.ст., 251, 287 ч. 1, 289, 293 КУпАП    суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1  до старшого інспектора ДПС ВДАІ м.Чернігова старшого лейтенанта міліції Гринь Сергія Володимировича  про  скасування  постанови серії СВ № 193911 від 26 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.2  КУпАП, - задовольнити.  

2.Скасувати  постанову серії СВ № 193911 від 26 травня 2010 року  по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП  і провадження по справі закрити.

Постанову суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження з наступним  поданням апеляційної скарги потягом двадцяти днів Київському апеляційному адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя                                                                                               А.В.Коваленко