Судове рішення 2о-84/10 від 07.02.2011

Судове рішення #9990855

0531

Справа № 2о-84/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2010 року

Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді Тупицького О.М.,

при секретарі - Петровій Ю.Ю.,

за участю заявників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, цивільну справу по заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: П’ята Донецька державна нотаріальна контора про встановлення факту,-

В С Т А Н О В И В:

Заявники звернулися до суду з даною заявою та просять ухвалити рішення, яким встановити факт спільної сумісної власності.

Свою вимогу заявники мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина заявника ОСОБА_1 та мати синів ОСОБА_1, заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

В належний для прийняття спадщини строк - шість місяців ОСОБА_1 з синами звернувся до П'ятої донецької державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, що підтверджується витягом з спадкового реєстру (спадкова справа № 46377736). Інших спадкоємців першої черги не має.

Проте заявник та його сини в нотаріальному порядку не змогли одержати свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи.

До складу спадщини зокрема входить нерухоме майно, на яке не було оформлено належним чином право власності, а саме:

07.06.2000 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 придбала жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1. За цією адресою був розташований жилий будинок А-1, загальною площею 71 кв.м., Г-гараж, №1-4-споруди.

13.02.2002 року було отримано дозвіл на будівництво нового житлового будинку за цією адресою (рішення № 80/1 виконкому Куйбишевського району).

10.12.2003 року було затверджено Акт про прийняття закінченого будівництвом
об'єкту індивідуальної забудови в експлуатацію (рішенням № 914/7 виконкому
Куйбишевського району).

Відповідно до технічного паспорту БТІ за адресою: АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок Д-1, загальною площею 180,1 кв.м., у тому житлової - 69,7 кв.м., гараж Е, площею 30,6 кв.м., сарай Ж, площею 7,5 кв.м., навіс 3 - площею 25,6 кв.м., навіс И - площею 43 кв.м., вольєр К- площею 6,2 кв.м.

Тобто померла здала в експлуатацію, але не оформила належним чином право власності на новий житловий будинок та споруди, які розташовані за вищезазначеною адресою.

Крім цього 01.04.2004 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 придбала як дачу - жилий будинок із господарсько-побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2. За цією адресою був розташований жилий будинок А, житловою площею 14,5 кв.м., та споруди.

02.08.2006 року ОСОБА_4 отримала державний акт та право власності на земельну ділянку площею 0,1409 га за адресою: АДРЕСА_2.

Житловий будинок було перебудовано. Відповідно до інвентаризаційної справи БТІ м. Слов’янська за адресою: АДРЕСА_2 розташовані: житловий будинок А-2 загальною площею 101,8 кв.м., у тому житлової -71,5 кв.м., сарай Б, туалет, душ В, колодязь №1-2.

Померла ОСОБА_4 не оформила своєчасно належним чином право власності на перебудований житловий будинок та споруди, які розташовані за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.3 ст.375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Цільове призначення земельної ділянки відповідно до державного акту -для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Згідно висновку про технічний стан несучих та захищаючих споруд житлового будинку, яке було проведено ДП «Експертно-технічним центром» ПП «Інноваційна науково-технічна експертна компанія» будівля житлового будинку літера «А-2» та інші споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 відповідають вимогам діючої нормативно-технічної документації в області архітектурного проектування та можуть експлуатуватися за своїм функціональним призначенням.

З ОСОБА_4 заявник перебував у зареєстрованому шлюбі з 03.09.1988 року до дня ії смерті. Придбавалось та будувалось вищевказане нерухоме майно в період шлюбу.

Тому заявник вважає, що житлові будинки та споруди належали йому та померлій у рівних частках. Встановлення цього факту необхідно для належного оформлення спадщини.

Крім цього ОСОБА_4 залишила заповіт на обох синів на житловий будинок, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Якщо померла ОСОБА_4 за життя оформила належним чином правовстановлюючі документи, то Заявник і його сини отримали б документи на право власності:

1. Заявник - ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на ? частку в спільному майні
подружжя в разі смерті одного з подружжя: житлового будинку з відповідними
надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

2. Друга половина цього домоволодіння розподілилась між спадкоємцями за заповітом:

? частка - ОСОБА_2 свідоцтво про право спадщини за заповітом;

? частка - ОСОБА_3 свідоцтво про право спадщини за заповітом;

3. Заявник - ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на ? частку в спільному майні
подружжя в разі смерті одного з подружжя: житлового будинку із господарсько-
побутовими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

4. Друга половина цього домоволодіння розподілилась між спадкоємцями за законом:

1/6 частка - ОСОБА_2 свідоцтво про право спадщини за законом;

1/6 частка - ОСОБА_5 свідоцтво про право спадщини за законом;

1/6 частка - ОСОБА_1 свідоцтво про право спадщини за законом.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється з моменту смерті фізичної особи. Тому дооформити належним чином правовстановлюючі документи на нерухоме майно Заявник не має об'єктивної можливості і оформити спадщину без правовстановлюючих документів теж не можливо.

В судовому засіданні заявники підтримали дану заву та просили її задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у відсутність представника заінтересованої особи.

Суд, вислухавши заявників, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення та ухвалює рішення, так як для цього є всі законні підстави.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина заявника ОСОБА_1 та мати синів ОСОБА_1, заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

В належний для прийняття спадщини строк - шість місяців ОСОБА_1 з синами звернувся до П'ятої донецької державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, що підтверджується витягом з спадкового реєстру (спадкова справа № 46377736). Інших спадкоємців першої черги не має. Відповідно до ч. 2 ст. 1296 ЦК України спадкоємці, які прийняли спадщину, можуть одержати свідоцтво про право на спадщину.

До складу спадщини зокрема входить нерухоме майно, на яке не було оформлено належним чином право власності, а саме:

07.06.2000 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 придбала жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1. За цією адресою був розташований жилий будинок А-1, загальною площею 71 кв.м., Г-гараж, №1-4-споруди.

13.02.2002 року було отримано дозвіл на будівництво нового житлового будинку за цією адресою (рішення № 80/1 виконкому Куйбишевського району).

10.12.2003 року було затверджено Акт про прийняття закінченого будівництвом
об'єкту індивідуальної забудови в експлуатацію (рішенням № 914/7 виконкому
Куйбишевського району).

Відповідно до технічного паспорту БТІ за адресою: АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок Д-1, загальною площею 180,1 кв.м., у тому житлової - 69,7 кв.м., гараж Е, площею 30,6 кв.м., сарай Ж, площею 7,5 кв.м., навіс 3 - площею 25,6 кв.м., навіс И - площею 43 кв.м., вольєр К- площею 6,2 кв.м.

Тобто померла здала в експлуатацію, але не оформила належним чином право власності на новий житловий будинок та споруди, які розташовані за вищезазначеною адресою.

Крім цього 01.04.2004 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 придбала як дачу - жилий будинок із господарсько-побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2. За цією адресою був розташований жилий будинок А, житловою площею 14,5 кв.м., та споруди

02.08.2006 року ОСОБА_4 отримала державний акт та право власності на земельну ділянку площею 0,1409 га за адресою: АДРЕСА_2.

Житловий будинок було перебудовано. Відповідно до інвентаризаційної справи БТІ м. Слов’янська за адресою: АДРЕСА_2 розташовані: житловий будинок А-2 загальною площею 101,8 кв.м., у тому житлової -71,5 кв.м., сарай Б, туалет, душ В, колодязь №1-2.

Померла ОСОБА_4 не оформила своєчасно належним чином право власності на перебудований житловий будинок та споруди, які розташовані за адресою АДРЕСА_2.

Згідно із ст. 376 ЦК України житловий будинок будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Оскільки відсутні дозвіл на будівництво та відсутній затверджений проект, реєстрація права власності в БТІ не проводилась, спадкові об'єкти нерухомого майна розташовані за адресою АДРЕСА_2, вважаються, згідно з цією нормою, самочинним будівництвом.

Згідно із ч. 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З ОСОБА_4 заявник перебував у зареєстрованому шлюбі з 03.09.1988 року до дня ії смерті. Придбавалось та будувалось вищевказане нерухоме майно в період шлюбу.

Відповідно до ст.60 СК України та ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Частки майна дружини та чоловіка є рівними (ст.70 СК), якщо між ними не укладався інший договір. Шлюбний контракт та інші договори між ними стосовно майна не укладались.

Тому що житлові будинки та споруди належали заявнику та померлій у рівних частках.

Крім цього ОСОБА_4 залишила заповіт на обох синів на житловий будинок, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.2 ст.1226 ЦК України суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.