Справа №2-492/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

5 липня 2010 року  Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої    – судді      Омелюх В.М.,

                      при секретарі –           Ращик П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення вартості необлікованої електричної енергії посилаючись на те, що під час перевірки дотримання Правил користування електроенергією для населення у споживача ОСОБА_1, який мешкає по АДРЕСА_1 та з яким позивач знаходиться в договірних відносинах щодо постачання електроенергії, виявлено факт  безобліковного використання електроенергії, у зв’язку з чим електроенергія використовувалася, але не обліковувалася приладом обліку. За даним фактом  в присутності представника відповідача контролерами Солонянського РЕМ складено акт перевірки від 29 листопада 2002 року, який споживачем не оскаржувався.    

Вартість необлікованої електроенергії за вищевказаним актом згідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією складає 587 гривень 52 копійки, яку позивач просить стягнути з відповідача за рішенням суду, оскільки у добровільному порядку відповідач її сплатити не бажає.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила стягнути з відповідача вартість необлікованої електричної енергії в сумі 587 гривень 52 копійок.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився. Згідно заяви просив розглянути справу за його відсутності та не оспорював зазначених в акті перевірки обставини порушення ним правил користування  електроенергією. Просив суд при винесенні рішення застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову, оскільки з моменту складення акту минуло більше трьох років.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом втановлено, що між сторонами існували договорні відносини стосовно постачання електричної енергії позивачем, користування електричною енергією відповідачем та здійснення ним оплати, про що свідчить відкритий на ім’я відповідача особовий рахунок №НОМЕР_1, встановлення приладу обліку електричної енергії та видання абонентської книжки на ім’я відповідача (а.с.6), а зазначені договірні правовідносини регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінета Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року.

Відповідачем в порушення умов договору допускались порушення Правилами користування електричною енергією для населення  електроенергія використовувалась безобліково, про що свідчить складений позивачем під час перевірки справності приладу обліку та зняття його показань акт від 29 листопада  2002 року (а.с.7).

Згідно розрахунку позивача (а.с.5) нарахування збитків за актом перевірки від 29 листопада 2002 року проведено у період з 31 липня 2002 року  по 29 листопада 2002 року та складає 587 гривень 52 копійки за використану безобліково електричну енергію в кількості 4080 кВт/год. з розрахунку вартості 1 квт/год. 14.4 копійки (а.с.12,13), що підтверджується довідкою-розрахунком по акту про порушення відповідачем, як стороною за договором, Правил користування електроенергією для населення (а.с.8), а заборгованість за безобліково використану електроенергію до даного часу відповідачем не відшкодовано (а.с.10) та яка б підлягала стягненню з відповідача на користь позивача в разі своєчасно звернення з відповідним позовом до суду.

В той же час до суду позивач звернувся з позовом 29 квітня 2010 року (а.с.3), тобто пропустив передбачений ст.71 ЦК України 1963 року, ст.257 ЦК України 2003 року трирічний строк позовної давності звернення з позовом до суду. У відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем подано до суду заяву про застосування строків позовної давності 05 липня 2010 року , тобто, до винесення рішення по справі.

У відповідності з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, в зв’язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити в зв’язку зі спливом передбаченого ст.257 ЦК України строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,161,203-215 ЦК України 1963 року; ст.ст.257,267,526,610-614,623 ЦК України; ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Відмовити відкритому акціонерному товариству “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 587 гривень 52 копійок в зв’язку зі спливом строку позовної давності.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання  протягом десяти днів з дня  його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Текст повного рішення складено 06.07.2010 року.

ГОЛОВУЮЧА: суддя