Справа №2-489/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

5 липня 2010 року  Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої    – судді  -   Омелюх В.М.,

                      при секретарі          -    Ращик П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії та заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення вартості необлікованої електричної енергії та заборгованості за спожити електричну енергію посилаючись на те, що під час перевірки дотримання Правил користування електроенергією для населення у споживача ОСОБА_1, яка мешкає у АДРЕСА_1 та з якою позивач знаходиться в договірних відносинах щодо постачання електроенергії, виявлені факти самовільного підключення до електромережі мимо приладу обліку, у зв’язку з чим електрична енергія споживалась, але не враховувалась приладом обліку. За даними фактами в присутності споживача контролерами Солонянського РЕМ складені акти перевірок від 24 лютого та 14 березня 2001 року, які споживачем не оскаржувались.    

Вартість необлікованої електроенергії за вищевказаними актами згідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією складає 1010 гривень 59 копійок.

Крім того в порушення вищевказаних Правил відповідачка не вносила оплату за спожиту електроенергію за показами приладів обліку, яка здійснюється за діючими в розрахунковий період  тарифами в 10-денний  строк після закінчення розрахункового періоду, яким є календарний місяць, у зв’язку з чим у період з 1 січня 2003 року по 26 жовтня 2004 року за особовим рахунком відповідачки № НОМЕР_1 утворилася заборгованість на покази лічильника “6751” в сумі 15 гривень 91 копійки за спожитих нею 110,5 квт/год.

 Позивач просить стягнути з відповідачки за рішенням суду вартість не облікованої електроенергії в сумі 1010 гривень 59 копійок та за боргованість за спожиту електроенергію у сумі 15 гривень 91 копійки, оскільки у добровільному порядку відповідачка їх сплатити не бажає.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила стягнути з відповідачки вартість необлікованої електричної енергії в сумі 1010 гривень 59 копійок та заборгованості за спожиту електроенергію на покази лічильника “6751” в сумі 15 гривень 91 копійки.

Відповідачка, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилася. Згідно заяви просила розглянути справу в її відсутність та не оспорювала зазначених в актах обставин порушення нею правил користування електроенергією, визнавши факт несплати за спожиту електроенергію. Просила суд при винесенні рішення застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову, оскільки з моменту складення актів та утворення періоду заборгованості минуло більше трьох років.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом втановлено, що між сторонами існували договірні відносини стосовно постачання електричної енергії позивачем, користування електричною енергією відповідачем та здійснення ним оплати, про що свідчать відкриті на ім’я відповідачки особові рахунки №НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, встановлення приладу обліку електричної енергії та видання абонентської книжки на ім’я відповідачки (а.с.7-8,9), а зазначені договірні правовідносини регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінета Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року.

Відповідачкою в порушення умов договору допускались порушення Правилами користування електричною енергією для населення:  електроенергія використовувалась безобліково, про що свідчать складені позивачем під час перевірок справності приладу обліку та зняття його показань акти перевірок від 24 лютого та 14 березня 2001 року   (а.с.10,12).

Згідно розрахунку позивача (а.с.6) нарахування збитків за актами перевірок від 24 лютого та 14 березня 2001  року  проведені у період з 14 березня 2000 року по 14 березня 2003 року за особовим рахунком № НОМЕР_2, та з 24 лютого 2000 року по 24 лютого 2001 року за особовим рахунком НОМЕР_1, та складає 1010 гривень 59 копійки за використану безобліково електричну енергію в кількості 7018 квт/год. з розрахунку вартості 1 квт/год. 14.4 копійки (а.с.16,17), що підтверджується довідками-розрахунками по кожному із актів про порушення відповідачкою як стороною за договором Правил користування електроенергією для населення(а.с.11,13).

Крім того, в порушення вищевказаних Правил відповідачкою у період з 1 січня 2003 року по 26 жовтня 2004 року не сплачено 15 гривень 91 копійку за спожитих нею 110,5 квт/год. Нза особовим рахунком №НОМЕР_1 на покази лічильника “6751”, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідачки №НОМЕР_1   (а.с.9).

 Оскільки заборгованість за безобліково використану та за спожиту електроенергію відповідачем не відшкодовано (а.с.14), вона підлягала б стягненню з відповідачки на користь позивача в разі своєчасно звернення з відповідним позовом до суду.

 В той же час до суду позивач звернувся з позовом 29 квітня 2010 року (а.с.3), тобто пропустив передбачений ст.71 ЦК України 1963 року, ст.257 ЦК України 2003 року трирічний строк позовної давності звернення з позовом до суду. У відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачкою подано до суду заяву про застосування строків позовної давності 05 липня 2010 року , тобто, до винесення рішення по справі.

У відповідності з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, в зв’язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити в зв’язку зі спливом передбаченого ст.257 ЦК України строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,161,203-215 ЦК України 1963 року; ст.ст.257,267,526,610-614,623 ЦК України; ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Відмовити відкритому акціонерному товариству “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 1010 гривень 59 копійок та заборгованості за спожиту електричну енергію на покази лічильника “6751” за особовим рахунком № НОМЕР_1 в сумі 15 гривень 91 копійки  в зв’язку зі спливом строку позовної давності.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання  протягом десяти днів з дня  його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Текст повного рішення складено 06.07.2010 року.

ГОЛОВУЮЧА: суддя