Судове рішення #9986732

                                        Справа №2-4152/10

0531

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2010 року

Куйбишевський районний суд м.Донецька в складі :

головуючого - судді Якубенка О.Б.,

при секретарі         Шевченко Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Куйбишевського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання  повнолітньої дитини,-

    В С Т А Н О В И В:

 

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на  утримання повнолітньої дитини, посилаючись на наступне. 4.11.1977р. між нею та відповідачем укладено шлюб, від якого вони мають дочку – ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_2. народження. В 2005р. дочка поступила в Донецький Національний університет. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки у розмірі ј частини від усіх видів його доходів щомісяця до закінчення дочкою навчання.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та дала пояснення, аналогічні викладеним у позові обставинам, уточнивши, що просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки, починаючи з 23.09.2006р.

Третя особа в судовому засіданні погодилась з позовом та не заперечувала проти стягнення аліментів з відповідача на її утримання на користь позивача. Також вона пояснила, що 30.09.2010р. закінчила четвертий курс Донецького Національного університету, але буде продовжувати навчання в цьому закладі далі для отримання кваліфікації «Магістр».

Відповідач в судове засідання не з’явився. Будучи опитаним за судовим дорученням, він суду пояснив, що на теперішній час на його утриманні знаходиться його дружина, аліменти він нікому не сплачує, позов не визнає, тому що: раніше вже позивач зверталася з аналогічними вимогами до суду, і рішенням Жовтневого суду м.Мурманська їй було відмовлено в позові; позивач злісно ухилялася від сплати присуджених з неї аліментів на утримання їх сина - ОСОБА_5; він добровільно готовий оплачувати навчання дочки, але тільки на підставі неоплачених офіційних документів (квитанцій про оплату навчання); дочка дієздатна й при бажанні може сама себе забезпечувати матеріально. Оскільки позивач не заперечувала, суд розглянув справу у відсутність відповідача.

Суд, дослідивши докази в їхній сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, шлюб розірвано 16.05.1992р.

Від шлюбу сторони мають дочку – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, яка мешкає разом з позивачем.

ОСОБА_2 згідно наданої довідки навчається на денному відділенні Гуманітарного інституту Донецького національного університету. Відповідно до договору про навчання №1862/04-17/05 від 29.08.2005р. загальна вартість навчання у вказаному учбовому закладі складає 13000грн., термін навчання – з 1.09.2005р. по 30.06.2009р.

Таким чином, суд вважає, що у зв’язку з навчанням ОСОБА_2 потребувала та потребує матеріальної допомоги.

Відповідач працює, згідно наданої суду довідки він за період з лютого 2007 року по січень 2008 року отримав заробітну плату в сумі 344467,45руб. Також він отримав пенсію за період з січня 2007р. по лютий 2008 року в сумі 64864,04грн.

Згідно зі ст.199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється з випадку припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. У відповідності зі ст.200 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у долі від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що відповідач міг та може надавати доньці матеріальну допомогу у розмірі ј частини з усіх видів його доходів. Аліменти на утримання дочки в зазначеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, починаючи з 1.06.2007р. (час звернення з позовом до суду)  до закінчення її навчання у Гуманітарному інституті Донецького національного університету, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову; аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. Оскільки позивач таких доказів суду не надав, то вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки, починаючи з 23.09.2010р., задоволенню не підлягають.  

Суд не приймає до уваги доводи відповідача за таких підстав. Рішенням Жовтневого адміністративного округу м.Мурманська від 15.06.2006р. дійсно відмовлено в задоволенні позову позивача до відповідача про стягнення коштів на утримання ОСОБА_2 до закінчення нею навчання, але підставами такої відмови було те, що вона звернулась з цими вимогами на майбутнє, і таке звернення є передчасним. Те, що позивач злісно ухилялася від сплати присуджених з неї аліментів на утримання їх сина ОСОБА_5, який на даний момент є повнолітнім, не є підставою для відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 Доводи відповідача про те, що він добровільно готовий оплачувати навчання дочки, але тільки на підставі офіційних документів (квитанцій про оплату навчання), та що дочка дієздатна й при бажанні може сама себе забезпечувати матеріально, також не засновані на законі та не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Також з відповідача до доходу держави  підлягає стягненню судовий збір в сумі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.

На підставі ст.ст.182, 199, 200 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.60,209,212,214,215, 224-228    ЦПК України,-

                                                В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання  повнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути щомісяця з  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на  утримання доньки – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів, починаючи  з 1 червня 2007 року і  до закінчення її навчання у Гуманітарному інституті Донецького національного університету, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 до доходу держави судовий збір в сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Допустити  негайне  виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Куйбишевський районний суд м.Донецька на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана на протязі десятьох днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання такої заяви, рішення суду набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація