0531

                                                                                                           Справа № 2а-232/10                                               ПОСТАНОВА

                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року                                             м. Донецьк

    Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Тупицького О.М.,

при секретарі Петровій Ю.Ю.,

за участю представника позивача Карабута Л.І.,

представника відповідача Воліка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС Інвест Кепітл» до Донецької міської ради  про визнання бездіяльності органу місцевого самоврядування протиправною та спонукання органу місцевого самоврядування до виконання певних дій та зобов’язань, -

                    ВСТАНОВИВ:

    ТОВ «ДМС Інвест Кепітл» звернулося в Куйбишевський районний суд м. Донецька до відповідача з адміністративним позовом, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача у подальшому оформленні документів щодо надання йому в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,4273 га по вул. Сандомирській у Куйбишевському районі м. Донецька для будівництва комплексу житлових будинків та гостьової автостоянки. Просив зобов’язати відповідача не чинити перешкод у підготовці документації, необхідної для прийняття рішення міської ради про надання позивачу в оренду земельної ділянки, включити до порядку денного та розглянути питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки для розміщення вказаного об’єкту на умовах чинного законодавства, що діяло до 01.01.2008 року.  

Позовні вимоги позивач мотивує наступним.

18.04.2006 р. позивач за цивільно-правовою угодою придбав у Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Міські комунальні ресурси» у власність будівельні матеріали, отримані в результаті розборки нежитлової будівлі, розташованої по вул. Сандомирській, 65 у Куйбишевському районі м. Донецька.

    На виконання умов договору купівлі-продажу позивач здійснив розборку об’єкта на будівельні матеріали, за свій рахунок звільнив земельну ділянку від відходів.    

    12.09.2006 р. позивач звернувся з заявою до відповідача (зареєстрована 12.09.06 р. за вхідним № 1/12-15316) надати йому в оренду земельну ділянку по вул. Сандомирській у Куйбишевському районі м. Донецька для будівництва комплексу житлових будинків.

    Після погодження заяви Донецьким міським головою постійно діючою комісією Донецької міської ради з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів позивачу надано акт вибору земельної ділянки (акт від 12.07.07 р.) для розміщення комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими об’єктами соцкультпобуту та підземною гостьовою автостоянкою за вказаною адресою.

    У відповідності до вимог чинного законодавства позивач розпочав підготовку необхідних документів для погодження місця розташування об’єкту, яке йому погодили: управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області; Донецька міська санепідстанція; відділ культури Донецької міської ради; відділ регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області; управління з питань наглядово-профілактичної діяльності Головного управління МНС України в Донецькій області; управління земельних ресурсів у м. Донецьку; головне управління містобудування і архітектури Донецької міської ради.

    Крім того позивачу погодили розробку містобудівного обґрунтування розташування об’єкту: управління культури Донецької обладміністрації; відділ екологічної інспекції по Донецькому регіону; управління земресурсів у м. Донецьку;  головне управління містобудування і архітектури Донецької міської ради; Донецька міська санепідемстанція.

    15.11.2007 р. у головному економічному управлінні Донецької міської ради за № рс 8/783 зареєстровано укладений між виконкомом Донецької міської ради та позивачем договір резервування земельної ділянки за вказаною адресою.

    Управлінням земельних ресурсів у місту Донецьку проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

    КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька позивачу надано довідку, якою засвідчено, що право власності на будь-які будівлі за адресою: вул. Сандомирська, 65 у БТІ м. Донецька не зареєстровано (лист від 06.12.07 р. №601/9802).

    Позивач вважає доведеним, що він сумлінно у відповідності до вимог чинного законодавства розпочав підготовку необхідних документів щодо відведення земельної ділянки для погодження місця розташування об’єкту.  

    Після отримання відповідних погоджень та висновків позивач 14.05.2008 р.  звернувся до відповідача з питання погодження місця розташування об’єкту будівництва за вказаною адресою та надання в оренду земельної ділянки (лист від 14.05.08 р. № 02/2-588).

    Однак, 19.05.2008 р. відповідачем йому було відмовлено в подальшому оформленні документів щодо надання в оренду земельної ділянки, мотивуючи відмову змінами у земельному законодавстві (лист від 19.05.08 р. № 01/17110),  у відповідності з якими набуття права оренди земельних ділянок здійснюється виключно на аукціонах.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача у подальшому оформленні документів щодо надання йому в оренду  земельної ділянки з тих підстав, що на момент його звернення 12.09.2006 р. з відповідною заявою діяли положення ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі» у редакції, згідно якої передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішень відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без проведення аукціону, а тому відповідно до положень ст.58 Конституції України   закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

      У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, наголошував на долучених до нього доказах та дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вважає його не доведеним. Також не погоджується з посиланням позивача на положення ст.58 Конституції України щодо дії закону у часі та вважає, що справа підвідомча господарському суду, оскільки спір між сторонами виник з правовідносин, у яких орган місцевого самоврядування реалізує повноваження власника землі, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.  

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.09.2006 р. позивач звернувся з заявою до відповідача  (зареєстрована 12.09.06 р. за вхідним № 1/12-15316)  надати йому в оренду земельну ділянку по вул. Сандомирській у Куйбишевському районі м. Донецька для будівництва  комплексу житлових будинків.

    Після погодження заяви міським головою постійно діючою комісією Донецької міської ради з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів позивачу надано акт вибору земельної ділянки для розміщення комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими об’єктами соцкультпобуту та підземною гостьовою автостоянкою за вказаною адресою.

Місце розташування об’єкту позивачу погодили: управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області (лист від 12.04.07 р. № 9/419 дн);  Донецька міська санепідстанція (висновок від 30.07.07 р. №1705/07); відділ культури Донецької міської ради (висновок від 31.07.07р. № 01-1/1077-з); відділ регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області (висновок від 02.08.07 р. № 05/1175); управління з питань наглядово-профілактичної діяльності Головного управління МНС України в Донецькій області (висновок від 10.08.07 р. № 12/1/3117); управління земельних ресурсів у м. Донецьку (висновок від 21.08.07 №01/35-5895; головне управління містобудування і архітектури Донецької міської ради (висновок від 17.12.07 р. № 01/17-7172).

    Розробку містобудівного обґрунтування розташування комплекса житлових будинків позивачу погодили: управління культури Донецької обладміністрації (лист від 30.01.07 р. №2559); відділ екологічної інспекції по Донецькому регіону (лист від 06.02.07 р. №37/305); управління земресурсів у м. Донецьку (висновок від 20.02.07 №01/35-0990);  головне управління містобудування і архітектури Донецької міської ради (висновок від 04.07.07 р.  № 01/14-3598); Донецька міська санепідемстанція (лист від 18.07.07 р. №129/7).

У головному економічному управлінні Донецької міської ради за № рс 8/783 від 15.11.2007 р. зареєстровано укладений між виконкомом Донецької міської ради та позивачем договір резервування земельної ділянки за вказаною адресою.

    Управлінням земельних ресурсів у місту Донецьку проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно довідки КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька право власності на будь-які будівлі за адресою: вул. Сандомирська, 65 у БТІ м. Донецька не зареєстровано (лист від 06.12.07 р. №601/9802).

Відповідно до п.6 глави 2 частини 3 додатку «Правила забудови міста Донецька» до рішення Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005 р. у випадку, коли розташування об’єкта принципово заперечує рішенням затвердженої містобудівної документації або у разі недоцільності розміщення об’єкта за місцем розташування, запропонованим зацікавленою особою, з містобудівних, екологічних, санітарних, земельних, історико-культурних міркувань, інших обмежень та обтяжень, що підтверджуються висновками відповідних служб, зацікавленій особі за підписом Донецького міського голови видається мотивована відмова. Проте при підготовці позивачем необхідних документів щодо відведення земельної ділянки для розташування об’єкта будівництва відповідної відмови, підписаної Донецьким міським головою, не приймалося, що свідчить про підготовку позивачем документів щодо відведення земельної ділянки для будівництва зазначеного об’єкта за вище вказаною адресою у відповідності з чинним законодавством.

Таким чином, звернувшись з заявою до органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, отримавши після її погодження відповідачем  відповідні дозволи і погодження державних органів та органів місцевого самоврядування на розміщення об’єкта будівництва, позивач розпочав процедуру отримання права оренди земельної ділянки, однак завершити процес відведення земельної ділянки йому завадила відмова у цьому відповідача (лист від 19.05.08 р. № 01/17110).

Підставою для відмови в подальшому оформленні відповідних документів щодо набуття позивачем земельної ділянки на праві оренди відповідач вказав ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема на землю, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст. 142, 143, 144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

На момент звернення позивача 12.09.2006 р. із заявою на адресу відповідача про надання в оренду земельної ділянки у зазначених нормах Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» було відсутнє положення про надання земельної ділянки в оренду за результатами аукціону.

Так, за приписом  ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державні або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої вдали або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про оренду землі» особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Відповідно до п. 3 глави 2 частини 3 додатку «Правила забудови міста Донецька» до рішення Донецької міської ради № 23/17 від 16.12.2005 р. особа, зацікавлена у відведенні земельної ділянки для будівництва, звертається з клопотанням про погодження місця розташування об’єкта до Донецької міської ради.

Разом з тим, відповідно до ст.58 Конституції України,   закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Тому суд вважає, що посилання відповідача на той факт, що в Земельний кодекс України та Закон України «Про оренду землі» були внесені зміни, згідно яких придбання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб і в яких відсутні акції (частини, паї), що належать державі, є необґрунтованими.  

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконанні делегованих повноважень.

Вказаний спір має  вирішуватись у порядку адміністративного судочинства з посиланням на те, що відповідач є органом місцевого самоврядування і суб’єктом владних повноважень у публічно-правових відносинах, поняття яких визначено ст.3 КАСУ.  

До суб’єктів публічно-правового спору з однієї сторони відносяться фізичні та юридичні особи, а з іншої сторони – суб’єкти публічного управління, якими є органи місцевого самоврядування, як носії публічної влади.

Підставою виникнення публічного спору є діяння (діяльність або бездіяльність) суб’єкта публічного управління, яке містить склад порушення суб’єктивних публічних прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні адміністративним судам.

Відповідно до ч. 2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються  адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 01.04.2010 р. по справі № 1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України – положення пункту  1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності  свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ч.3 ст.162 КАСУ суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадян, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов до висновку про те, що бездіяльність Донецької міської ради щодо оформлення документів ТОВ «ДМС Інвест Кепітл» на відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,4273 га по вул. Сандомирській у Куйбишевському районі м. Донецька для будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими об’єктами соцкультпобуту та підземною гостьовою автостоянкою є неправомірною, порушує законні права та інтереси позивача на набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, відповідає законодавству та фактичним обставинам справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є недоведеними, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС Інвест Кепітл» підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 58 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 116, 123, 124 Земельного Кодексу України, ст.ст. 2, п.1 ч.1 ст.17, 18, 19, ч.2 ст.71, ст.ст. 69, 70, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, рішенням Конституційного суду України від 01.04.2010 р. по справі № 1-6/2010  суд,-  

                        ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС Інвест Кепітл»  задовольнити.

Визнати бездіяльність Донецької міської ради у подальшому оформленні документів щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ДМС Інвест Кепітл» в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,4273 га по вул. Сандомирській у Куйбишевському районі м. Донецька для будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими об’єктами соцкультпобуту та підземною гостьовою автостоянкою такою, що є протиправною.

    Зобов’язати Донецьку міську раду не чинити перешкод у підготовці документації, необхідної для прийняття рішення міської ради про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ДМС Інвест Кепітл» в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,4273 га для будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими об’єктами соцкультпобуту та підземною гостьовою автостоянкою по вул. Сандомирській у Куйбишевському районі м. Донецька.        

Зобов’язати Донецьку міську раду включити до порядку денного та розглянути питання щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ДМС Інвест Кепітл» в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,4273 га по вул. Сандомирській у Куйбишевському районі м. Донецька для будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими об’єктами соцкультпобуту та підземною гостьовою автостоянкою на умовах чинного законодавства, що діяло до 01.01.2008 року.

На постанову може бути подана заява про оскарження до Донецького апеляційного адміністративного суду через Куйбишевський районний суд м. Донецька протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після його проголошення. Після даної заяви про оскарження на постанову може бути подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів.  

Суддя:                                     О.М. Тупицький