СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
28 серпня 2007 року | Справа № 2-22/4309-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Фенько Т.П.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Коваленко М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Терещенко Євген Олексійович, довіреність №161 від 02.03.07;
відповідача: Ліпницька Ганна Юріївна, довіреність №3329/10/10-0 від 05.03.07;
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим та Установи "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 22 червня 2007 року у справі № 2-22/4309-2007А
за позовом Установи "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України (вул. Казаса, 15, Євпаторія, 97400)
до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40, Євпаторія, 97416)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Установа "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 11.01.2007 року №0000031701/0 у частині донарахування податку з власників транспортних засобів у розмірі 203567,25 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 102123,63 грн., №0000021701/0 у частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 74123,50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 148247,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 22 червня 2007 року у справі № 2-22/4309-2007А позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000021701/0 у частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 74123,50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 148247,00 грн. В інший частині у позові відмовлено. Постанова суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог мотивована тим, що податковий орган неправомірно визначив позивачу суми податкових зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб, оскільки позивач діяв відповідно до вимог пункту 22.7 статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Відмовляючи в решті позовних вимог, суд дійшов до висновку, що у перевіряє мий податковим органом період позивач був платником податку з власників транспортних засобів, оскільки транспортні засоби належали йому на праві господарського відання.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Установа "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог, позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не є власником транспортних засобів, а тому не повинен сплачувати податок з власників транспортних засобів.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, виплачуються у межах бюджетних асигнувань, а видатки на виплату компенсації передбачені Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік окремо по міністерствах та відомствах за окремим кодами бюджетної класифікації, а для установ, що виплачують компенсацію передбачена відповідна звітність. Оскільки виплата здійснювалась за рахунок власних коштів підприємства, а виплата за особовими рахунками не проводилася, тому позивач повинен був перерахувати суми податку до бюджету.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 21.08.2007 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Градову О.Г. на суддю Фенько Т.П.
У судовому засіданні 21.08.2007 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив задовольнити власну апеляційну скаргу.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.08.2007 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим у період з 09.11.2006 року до 27.12.2006 року було проведено виїзну планову перевірку Установи "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року до 30.09.2006 року. По результатах перевірки був складений акт №1078/23-06/24967480 від 27.12.2006 року.
В ході перевірки були встановлені порушення вимог:
- пункту 4.1, підпункту 4.2.1 статі 4, пункту 22.7 статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме, по 2 особових рахункам у 7 випадках неутриманий податок з суми виплаченого доходу платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, у результаті чого донарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 828,10 грн., а також по 22 особовим рахункам у 203 випадках дохід у вигляді грошового забезпечення та грошових винагород виплачувався військовослужбовцям не за рахунок бюджетних коштів на оплату праці загального і спеціального фонду державного бюджету, а за рахунок доходу підприємства, отриманого в результаті його господарської діяльності. Податок з доходів фізичних осіб з зазначених сум не утримувався та до бюджету не перераховувався. У результаті донарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 73295,40 грн.
- статті 5 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, саме, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у 2005 році та у період 1-3 квартали 2006 року до бюджету не сплачувався, усього сума несплати склала 203567,25 грн., у тому числі у 2005 році –92157,00 грн., за період 1-3 квартали 2006 року –111410,25 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000021701/0 від 11.01.2007 року про донарахування прибуткового податку в сумі 74123,50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 148247,00 грн.;
- №0000021701/0 від 11.01.2007 року про донарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 203567,25 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 102123,63 грн.
Позивачем були заявлені позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 11.01.2007 року №0000031701/0 у частині донарахування податку з власників транспортних засобів у розмірі 203567,25 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 102123,63 грн., №0000021701/0 у частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 74123,50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 148247,00 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим вважає, що суд першої інстанції неправомірно визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 11.01.2007 року №0000021701/0 у частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 74123,50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 148247,00 грн.
Судова колегія вважає апеляційні вимоги Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.
Відповідно до пункту 22.7 статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Згідно з пунктом 4 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року N44 податок з доходів фізичних осіб, утриманий з грошового забезпечення, не перераховується на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що джерелом виплати грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу, у тому числі військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу, які утримуються за рахунок небюджетних коштів, є нарахована сума податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, яка залишається в розпорядженні відповідних установ (організацій, підприємств) для здійснення рівноцінної та повної компенсації.
Вивчивши надані копії податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, які надавались позивачем до податкового органу протягом перевіряємого періоду, а також копії платіжних відомостей, видаткових касових ордерів, що містяться у матеріалах справи, судова колегія дійшла до висновку про те, що позивач діяв відповідно до вимог пункту 22.7 статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", спрямовуючи кошти, яки дорівнювались сумам податку з доходів фізичних осіб, що утримувались з грошового забезпечення , грошових винагород та інших виплат, одержаних офіцерами у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, виключно на виплати рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності визначення позивачу податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 74123,50 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 148247,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 11.01.2007 року №0000021701/0.
Що стосується вимог апеляційної скарги Установи "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України, то судова колегія вважає їх такими, що підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується документами, наявними у матеріалах справи, відповідно до пункту 1 Положення про 28 управління начальника робіт, яке затверджено наказом начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України №237 від 19.10.2004 року, позивач є державною установою, яка заснована на загальнодержавній власності, що належить до сфери управління Міністерства оборони України. Майно позивача є загальнодержавною власністю і належить йому на праві господарського відання.
Як вбачається з акту перевірки №1078/23-06/24967480 від 27.12.2006 року станом на 01.01.2006 року на балансі Установи "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України значилось 91 одиниця транспортних засобів зареєстрованих в Україні.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно з статтею 5 вказаного Закону визначений порядок сплати сум податку власниками транспортних засобів, самохідних машин та механізмів.
Проте, як вбачається з пояснень позивача від 17.05.2007 року, наданих суду першої інстанції, транспортні засоби у кількості 45 одиниць були закріплені за 28 управлінням начальника робіт в/ч А2677 (у теперішній час Установа "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України) з 1997 року та поставлені до обліку у військовій інспекції з безпеки дорожнього руху військової служби правопорядку Збройних сил України відповідно до „Правил реєстрації транспортних засобів у Збройних силах України”.
З 25.12.2006 року до 13.01.2007 року усі транспортні засоби, закріплені за Установою "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України, були поставлені на облік до 5 МРЕО УДАІ ГУМВС України на підставі наказу Міністра оборони України №184 від 10.04.2006 року, що підтверджується довідкою 5 МРЕО УДАІ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим. До 25.12.2006 року зазначені транспортні засоби на обліку не значились.
Відповідно до вимог статті 14 Закону України „Про Збройні Сили України” земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.
Таким чином, оскільки у період що перевірявся Державною податковою інспекцією в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим, а саме, з 01.07.2005 року до 30.09.2006 року, транспортні засоби, закріплені за Установою "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України належали до майна Збройних Сил України, тому, враховуючи зазначені вище норми, неправомірною є вимога податкового органу щодо нарахування та сплати позивачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
У зв’язку викладеним судова колегія вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 11.01.2007 року №0000031701/0 у частині донарахування податку з власників транспортних засобів у розмірі 203567,25 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 102123,63 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а позовні вимоги Установи "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, статтею 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Установи "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України задовольнити.
3. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2007 року у справі № 2-22/4309-2007А скасувати.
4. Позов задовольнити повністю.
5. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 11.01.2007 року №0000021701/0 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 74123,50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 148247,00 грн.
6. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим від 11.01.2007 року №0000031701/0 в частині донарахування податку з власників транспортних засобів в сумі 203567,25 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 102123,63 грн.
7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Установи "28 управління начальника робіт" Міністерства Оборони України (вул. Казаса, 15, Євпаторія, 97400, п/р 26007035847702 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ОКПО 24967480) 3,40 грн. судового збору.
8. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Т.П. Фенько
О.В. Дугаренко