Справа № 2-1183

2010 рік

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 січня 2010 року                                                                                               місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

        Головуючого –  судді   Непоради М.П.

        при секретарі               Єрьоменко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2

до

ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення  матеріального збитку та компенсації моральної шкоди,  

Встановив:

Позивач ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про стягнення матеріального збитку та компенсації моральної шкоди, заподіяних їй та її сину відповідачами своїми протиправними діями, які виразилися в нанесенні її неповнолітньому сину тілесних пошкоджень.

Позивач зазначила, що 4 квітня 2006 року її неповнолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 гуляв біля будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1, де вони колись проживали.  

Близько 18 год. 00 хв. до ОСОБА_2 підскочив собака породи «німецька вівчарка», що належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, при цьому собака декілька раз вкусила сина – ОСОБА_2

Позивач вказала, що наступного дня вона із своїм сином звернулася до дитячої поліклініки № 4 за місцем проживання дитини, де йому була надана медична допомога. Їй надали направлення до МКЛ № 8, де синові була надана медична допомога в хірургічному відділенні та зафіксовані нанесені собакою травми.

Позивач вказала, що 6 квітня вона звернулася до органів міліції, де її заява була зареєстрована та листом № 31/19 від 17.04.2006 року їй було повідомлено, що 15.04.2006 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи в зв'язку з відсутністю складу злочину на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Позивач зазначає, що в результаті цієї пригоди вона понесла матеріальну шкоду у розмірі 84,35 грн. за надання її сину медичної допомоги.

 Позивач також зазначає, що незаконними діями відповідачів, які виникли внаслідок укусів собаки, їй та її сину були нанесені і моральні страждання, які позивач оцінює в 15 000,00 грн., які вона просить стягнути з відповідачів зазначену суму.

В ході судового розгляду справи позивач уточнила свої позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідачів 55 000,00 грн. в якості компенсації моральної шкоди, судовий збір в сумі 51,00 грн., витрати на ІТЗ в розмірі 30 грн. та оплату за юридичну допомогу в сумі 750,00 грн.                                                                                            

     Позивач у судовому засіданні уточнені позовні підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, та просила суд задовольнити її  вимоги в повному обсязі, ухваливши рішення у відсутності відповідачів (заочне).

    В своїх доповненнях до позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначила, що 15 листопада 2008 року у її сина ОСОБА_2, на фоні загального благополуччя щодо стану здоров'я, стався припадок втрати свідомості. Даний факт було засвідчено бригадою лікарів швидкої допомоги. За результатом даного випадку, після проведення комплексного обстеження, що відбулося в неврологічному відділенні Київської районної дитячої поліклініки № 6 у нього було виявлено наявність протікання неврологічної хвороби «вегетативно-судинна дистонія по церебральному типу». Позивач вказала, що при встановлені вищезазначеного  діагнозу лікарі нервапатологи виходили з того, що хворий перебуває на обліку в психо-неврологічному диспансері саме з часу, та за наслідками отриманої 4 квітня 2006 року психо-нервового стресу в результаті нанесених йому травм від нападу та покусів собаки.

    Відповідачі та їй представник в судове засідання не з'явилися, сповіщалися про час та місце слухання справи належним чином, причини неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило.

      До матеріалів справи залучений відзив до позовної заяви, в якому відповідачі позовні вимоги не визнають, та просять суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Представник відповідача ОСОБА_3 в своєму відзиві посилається на те, що сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є сусідами, та мають неповнолітніх дітей, які  часто грали разом. 4 квітня 2006 року ОСОБА_2 та неповнолітній син сім'ї ОСОБА_3 грали у м’яча на подвір'ї відповідачів та неодноразово підходили до вольєру, де була зачинена їх собака за кличкою «Ніка». Відповідачі неодноразово попереджали ОСОБА_2 про те, що не дозволяють гратися поряд з вольєром, у той час, коли дорослих немає вдома. У той же день їх дитина та ОСОБА_2  продовжували гратися на вулиці біля їх дому, коли Ніка вивільнилася з вольєру та побігла на вулицю. Собака штовхнула ОСОБА_2 на землю та вкусила декілька раз ОСОБА_2 Потім йому була оказана медична допомога. Представник відповідача ОСОБА_3 вказує, що відповідачі також не згодні із сумою, яку визначила ОСОБА_1 в якості компенсації моральної шкоди, так як позивач не надала суду жодних доказів на підтвердження нанесення їй моральної шкоди.

Вислухавши думку позивача, з’ясувавши та  дослідивши письмові докази в справі, суд доходить висновку  що даний позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах:

Правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного Кодексу України.

У судовому засіданні встановлено, що 4 квітня 2006 року її неповнолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 гуляв біля будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1.

Близько 18 год. 00 хв. до нього підскочила собака породи «німецька вівчарка», що належить відповідачам, та схопила її сина за одяг та стала тягати його по вулиці, при цьому собака декілька раз вкусила сина.

 У момент нападу собака була без прив'язі, без намордника та відповідачі поруч з собакою не знаходилися.

 Наступного дня позивач із сином звернулася до дитячої поліклініки № 4 за місцем проживання дитини, де йому була надана медична допомога. Позивачу надали направлення до МКЛ № 8, де ОСОБА_2 була надана медична допомога в хірургічному відділенні та зафіксовані нанесені собакою травми.

 6 квітня ОСОБА_1 звернулася до органів міліції, де її заява була зареєстрована та листом № 31/19 від 17.04.2006 року їй було повідомлено, що 15.04.2006 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи в зв'язку з відсутністю складу злочину на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Згідно довідки ПНШ «Ор САМЕАХ» від 21.06.2006 року ОСОБА_2 з 04.04.2006 року по 24.04.2006 пропустив заняття в школі.

Згідно відповіді на запит суду від 26.01.2007 року Комунальна Установа Міська лікарня № 6 ОСОБА_2, звернувся до поліклініки МЛ № 8 та йому був поставлений діагноз укушені рани спини та лівої голені, було проведено лікування: обробка та перев'язка.

Відповідно акту судово-медичного освідчення № 1321 від 06.04.2006 року пошкодження у ОСОБА_2 у вигляді укушених ран спини, ягодиць та голені могли бути причинені зубами тварини, можливо 04.04.2006 року та відносять до категорії легких телісних пошкоджень, тягнучих короткочасний розлад здоров'я.

Згідно висновку експерта № 84 від 01.04.2008 року проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прямого причинного зв'язку між нападу собаки по клички «Ніка», яке мало місце 4 квітня 2006 року та захворюванням ОСОБА_2 антено-невротичний синдром, гипертензіоно-лікворний синдром, фебрільними судорогами, інсомнією неорганічного ґенеза немає, про що свідчить наявність захворювань центральної нервової системи, яка була діагностовано невропатологом задовго до прокусів собаки. Ситуація із собакою могла способствувати загостренню існуючих захворювань центральної нервової системи.    

    У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, нанесена неправомірними діями майну фізичної особи повинна бути відшкодована у повному обсязі особою, що його вчинила.                                                                                                      

Таким чином, суд доходить висновку про те, що саме з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які порушили «Правила тримання собак, котів та інших тварин у населених пунктах України», необхідно стягнути на  користь ОСОБА_1 84,35 грн. як компенсацію матеріальних збитків.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На думку суду, до понесених ОСОБА_1 та підтверджених документально судових витрат в даному випадку відносяться:

Витрати на сплату юридичних послуг в сумі 750,00  грн.

Витрати на сплату судового збору та ІТЗ в сумі 81,00 грн.

З огляду на вищевикладене суд доходить до висновку, що протиправними діями відповідачів, які полягали в заподіянні сину позивачці ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я сину позивача  була заподіяна моральна шкода, оскільки певний час її син вимушений був ходити зі слідами тілесних ушкоджень, пропускати навчання у школі та пережив страх.

Суд враховує висновки судової-медичної експертизи, в якої експерти надали висновок про відсутність причинного зв'язку між трапившейся  подією (а саме покусом собаки 4 квітня 2006 року) та  захворюваннями ОСОБА_2.

  Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнала позивач, їх тривалість,  і вважає за необхідність стягнути з відповідачі на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. при цьому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

    Керуючись ст.ст. 1167, 1187, 1188 ЦК України,  ст.ст. 61, 84, 88, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРИШИВ:

    Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_1 неповнолітнього ОСОБА_2 - задовольнити частково.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1  матеріальні збитки в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. 35 коп., відшкодування витрат на юридичну допомогу в розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн.,  судовий збір в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30,00 грн., 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. в якості компенсації моральної шкоди, взагалі стягнути 1915 (одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 35 коп. в решті частині позову відмовити.

Це заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом міста Одеси за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                 підпис                               М.П. Непорада