Справа № 1-49\2010

В И Р О К

                    І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

        03 червня 2010 року

    Богунський районний суд м.Житомира в складі:

            головуючої судді     Зіневич І.В.

при секретарях     Сайківській Т.О., Ковбасюк А.М., Наральник Н.А., Валяник А.М., Зелінській І.О.

            з участю прокурорів     Романової Н.Л., Ярошук О.М.

адвокатів     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисника     ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Житомира,  громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_2, зареєстрованого АДРЕСА_3, працюючого водієм "Еко таксі", раніше не судимого

за ч.2 ст.121,ч.2 ст.296 КК України

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Житомира, громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого робітником ВАТ "Житомирські ласощі", невійськовозобов"язаного, проживаючого в АДРЕСА_4, раніше не судимого

за ч.2 ст.121,ч.2 ст.296 КК України

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м.Житомира, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_5, невійськовозобов"язаного, не судимого в порядку ст.89КК України

за ч.2 ст.121,ч.2 ст.296 КК України

ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця с.Авратин Любарського району Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, невійськовозобов"язаного, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_6, не судимого в порядку ст.89КК України

за ч.2 ст.121,ч.2 ст.296 КК України

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2004 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшли до кафе «Магніт», розташованого по вулиці Малікова № 32 в м. Житомирі, де ОСОБА_9 зайшов в приміщення бару замовити пиво, ОСОБА_10 залишився на вулиці біля вхідних дверей, а ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 зайшли до літнього павільйону вищевказаного кафе. Перебуваючи в літньому павільйоні, який являється громадським місцем, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 стали висловлюватись брутальною лайкою, порушуючи тим самим спокій та нормальний відпочинок відвідувачів даного кафе. В цей час в літньому павільйоні за столиком сиділи ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Останній зробив правомірне зауваження вказаним особам про недопустимість  порушення громадського порядку. ОСОБА_7, почувши зауваження від раніше незнайомого йому ОСОБА_14, поводячи себе зухвало і нахабно, став висловлюватись брутальною лайкою на адресу останнього  і кликати його  до себе. Після чого ОСОБА_7, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яка виразилась в тому, що він безпричинно, з хуліганських  спонукань, коли ОСОБА_14 встав  із-за столу і підійшов до нього, умисно почав наносити йому удари руками по всьому тілу. До них підбіг ОСОБА_8, який грубо порушуючи громадський  порядок  з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, підтримуючи ОСОБА_7, почав наносити численні удари руками по тілу ОСОБА_14 В цей час до даного павільйону також забігли  ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась в  тому, що ОСОБА_10 підбіг до незнайомого йому ОСОБА_15, який сидів за столом та наніс йому один удар кулаком в груди. ОСОБА_12, відштовхнувши руками ОСОБА_10 від себе, почав вставати із-за столу, однак останній штовхнув його в груди, від чого той не втримався на ногах і впав на лавку. Далі ОСОБА_10, не припиняючи свої хуліганські дії, наніс ОСОБА_15 декілька ударів ногами по тулубу, заподіявши йому тим самим  фізичного болю. ОСОБА_9 тим часом підбіг до ОСОБА_11, який сидів за столом, і безпричинно, з хуліганських спонукань, умисно почав наносити йому численні удари руками по голові, заподіявши тим самим останньому фізичного болю. Подавивши волю потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_11 до опору, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підбігли до ОСОБА_14 і разом з  ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 стали наносити йому численні удари кулаками по різним частинам тіла. Від нанесених ударів ОСОБА_14 не втримався на ногах і впав на підлогу. В цей час ОСОБА_13, з метою припинити хуліганські дії вищевказаних осіб, почала захищати ОСОБА_14, прикриваючи його тулуб та голову своїм тілом. Однак ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9, вперто не припиняючи свої хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, поводячи себе зухвало та нахабно, безпричинно з хуліганських спонукань, почали наносити численні удари ногами по тулубу ОСОБА_13, при цьому, намагаючись витягти ОСОБА_14 з приміщення літнього павільйону. Витягнувши ОСОБА_14 та разом з ним  ОСОБА_13 на вулицю, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 нанесли їм декілька ударів  та з місця скоєння злочину зникли.

 В результаті спільних хуліганських дій ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 заподіяли потерпілій ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, лівій верхній кінцівці, садна на спині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров’я.

Крім цього спільними хуліганськими діями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 під час бійки розбили, тобто пошкодили майно, яке належить приватному підприємцю ОСОБА_16:  два скляних бокали та дві скляні стопки, чим завдали останній матеріальної шкоди на загальну суму 12 грн., а також на деякий час зірвали нормальну роботу кафе «Магніт».

Після цього ОСОБА_14, відправивши свою дружину ОСОБА_13 до лікарні машиною  «Швидкої допомоги» та будучи наляканим тим, що його, дружину і знайомих безпричинно було побито в кафе, разом з ОСОБА_15 пішов за місцем свого проживання, до квартири АДРЕСА_1, де взяв вдома  кухонний ніж та  біля 22 години 45 хвилин з вказаним ножем знову повернувся до кафе  «Магніт». Побачивши в приміщенні кафе ОСОБА_7, ОСОБА_14 запропонував йому вийти на вулицю для з"ясування обставин їх побиття. Після того як вони вийшли на вулицю ОСОБА_14 ззаду обхватив лівою рукою ОСОБА_7 за тулуб,  дістав принесений з собою ніж та утримуючи його в правій руці, підставив ножа до горла останнього.

ОСОБА_7 в свою чергу, схопивши правою рукою за ніж, почав чинити опір ОСОБА_14 крикнувши присутнім, що у ОСОБА_14 в руках ніж.   В цей час до них підбіг ОСОБА_8, який також почав виривати ніж із рук ОСОБА_14, при цьому порізав вказаним ножем собі руку. В результаті боротьби ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повалили ОСОБА_14 спиною на землю. ОСОБА_7 навалившись на останнього, став утримувати його на землі. В цей момент підбігли ОСОБА_10 та ОСОБА_9, який ударом ноги вибив ніж з руки ОСОБА_14 ОСОБА_7 швидко піднявся на ноги і з метою нанесення тілесних ушкоджень, одночасно із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почав умисно наносити удари взутими ногами по тілу лежачого на землі ОСОБА_14 Знаходячись з лівої сторони ОСОБА_7 наніс ОСОБА_14 2-3 удари ногою по тулубу та 2-3 удари в ліву частину голови. ОСОБА_8 знаходячиь з правої сторони від потерпілого наніс йому взутими ногами 2 удари в праву сторону голови та один удар по тулубу. Підтримуючи злочинні дії своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також нанесли кожен окремо по два удари взутими ногами по тулубу лежачого на землі ОСОБА_14 Побачивши, що від нанесених ударів ОСОБА_14 не піднімається, ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 облишили його.

В результаті спільних злочинних дій підсудні ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_17 заподіяли потерпілому ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, набряку головного мозку, здавлення стовбуру мозку, в ділянці очей крововиливів з жовтизною, крововиливів в навколо ниркову клітковину зліва, в м"які тканини спини зліва, темної рідкої крові, набряку легень, саден обличчя, за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких сталася смерть потерпілого.

Підсудний ОСОБА_7 вину свою в пред’явленому  обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України  визнав, а за ч.2 ст.121 КК України не визнав, відмовився давати показання.

Підсудний ОСОБА_8 вину свою в пред’явленому  обвинуваченні не визнав, відмовився давати показання, погодився відповідати на запитання, підтримав свої показання дані в судовому засіданні 05.06.2007р. про те, що 18.06.2004р. вони вчотирьох зайшли в кафе «Магніт» по вулиці Малікова в м.Житомирі, він з ОСОБА_7 зайшли до приміщення літнього кафе, щоб подивитися на наявність вільних місць, а ОСОБА_9 з ОСОБА_10 пішли замовити пиво. Він та ОСОБА_7 між собою спілкувалися нецензурною лайкою, а тому  якийсь чоловік зробив зауваження, потім почалася бійка, хто почав її першим – не знає. Його теж якийсь чоловік  схопив за одяг, почалася штовханина, він сперся на стіл і посипалася посуд. Прибігли охоронник, бармен та почали кричати і бійка припинилася. Вони вчотирьох пішли в сторону вулиці Малікова, але через деякий час вирішили повернутися, щоб попити пива. Почув, що кричав ОСОБА_7, що «ніж», а чоловік кричав, що вб’є, він підбіг до них та схопив за лезо ножа і потягнув його та порізав собі руку. Від болю почав кричати, а тому не звернув уваги як саме подали ОСОБА_7 з потерпілим, хто вибив ніж не знає(а.с.20-22 т.5). Відповідаючи на запитання ОСОБА_8 додав, що не підтримує свої визнавальні показання дані на досудовому слідстві про побиття ОСОБА_14, оскільки до нього застосовувалися недозволені методи слідства та слідчий примушив його давати такі показання. В той же час зазначив, що скарг на дії працівників міліції не подавав. Зазначив, що до потерпілого побіг тому, що той кричав, що вб"є, тому такі дії були загрозою для ОСОБА_7. Коли потерпілий лежав на землі та на ньому знаходився ОСОБА_7, він стояв біля лівої ноги ОСОБА_14, не бачив чи наносили удари потерпілому ОСОБА_9 та ОСОБА_10.  

Підсудний ОСОБА_10 вину свою в пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України визнав, а за ч.2 ст.121 КК України не визнав, відмовився давати показання, погодився відповідати на запитання, підтримав свої показання дані в судовому засіданні 05.06.2007р. про те, що 17.06.2004р. у нього народився син, а тому він з друзями вирішив цю подію відсвяткувати. Спочатку святкували в кафе «Леся», а потім коли вже їхали додому вирішили зайти в кафе «Магніт», щоб випити пива. ОСОБА_9 пішов замовити пива, а він залишився зі знайомим на вулиці розмовляти. Почув крики з кафе та побачив бійку у літньому приміщенні кафе, але хто з ким бився не може сказати. Він вдарив потерпілого ОСОБА_15, хоча реальної причини не було, той відповів. Коли повернулися до кафе то був у приміщенні, замовляли пиво. Почули крики, тоді звернув увагу, що немає ОСОБА_7 і ОСОБА_8. Коли вибіг побачив, що лежить ОСОБА_7 на якомусь чоловікові, а ОСОБА_9 вибиває ніж, побачив, що ніж відлетів з руки чоловіка десь на півметра. Він теж наніс декілька ударів по чоловіку, щоб чоловік не міг використати ніж. Бачив ОСОБА_8, який знаходився навпроти нього, але на відстані від потерпілого. ОСОБА_7 наносив чоловіку удари після того, як ніж був вибитий, бачив, що наніс декілька ударів ногою в область голови. Вказав, що потерпілий активних рухів не робив (а.с.22-25 т.5). Зазначив, що наніс ОСОБА_14 2 удари ногами в область таза, намагаючись вибити ножа. Самої бійки не бачив, а бачив тільки лежачих ОСОБА_7 та ОСОБА_14. Чому змінював показання не зміг пояснити.

Підсудний ОСОБА_9   підтримав свої показання дані в судовому засіданні 05.06.2007р. про те, що 18.06.2004р. вони вчотирьох вживали спиртні напої, особисто він випив десь 100-150грам горілки, оскільки відмічали народження сина ОСОБА_10, а потім вирішили розійтися по домам. По дорозі вчотирьох зайшли в кафе «Магніт» по вулиці Малікова в м.Житомирі. Він пішов замовляти пиво,  знаходячись у черзі почув крик, коли зайшов у літнє приміщення кафе побачив бійку і прийняв у ній участь, бився руками з чоловіком, що був одягнутий у чорний одяг – це потерпілий ОСОБА_11, жінку не бачив, ОСОБА_7 бився з чоловіком. ОСОБА_18 припинилася, оскільки їх розборонив охоронник, працівник міліції.  Після цього вирішили піти додому, але через деякий час повернулися до кафе, щоб все-таки випити пива. Разом з ОСОБА_10 йшли першими, позаду йшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Коли стояв у черзі за пивом почув крик, що «ніж», коли вийшов  з приміщення кафе та побачив лежачих потерпілого, а на ньому ОСОБА_7. Наносив удари по руці чоловіка, що лежав, щоб вибити ніж, на яку віддаль ніж відлетів не знає. Бачив поряд з потерплим в його ногах ОСОБА_8, але той удари не наносив. Свою вину у скоєнні хуліганства визнав, а у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14– ні.

Не дивлячись на не визнання своєї вини підсудним ОСОБА_8, часткове визнання підсудними ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 своєї вини у скоєнні злочинів, їх вина підтверджується їх показаннями даними на досудовому слідстві, показаннями потерпілих, свідків і зібраними по справі доказами дослідженими в судовому засіданні.

Так, ОСОБА_8 21.06.2004р., під час допиту в якості свідка, будучи попередженим за дачу завідомо неправдивих показань, вказав на те, що коли перший раз з іншими підсудними зайшли в кафе, пребував в стані алкогольного сп"яніння. Між ним, його друзями, жінкою та двома чоловіками, що сиділи за сусуднім столиком виник конфлікт, так як хтось щось комусь сказав та всі почали між собою битися, обмінюючись ударами. Через деякий час конфлікт закінчився пішли з кафе, однак постоявши, покуривши, вирішили повернутися знову в кафе, щоб випити пива. Першими в кафе зайшли ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а він з ОСОБА_7 йшли позаду. До ОСОБА_7 підійшов чоловік з яким перед цим була бійка і ОСОБА_7 погодився вийти з незнайомцем на вулицю поговорити. Він також вийшов за ними на вулицю. Там невідомий погрожуючи приставив до шиї ОСОБА_7 ножа. Вирішив допомогти ОСОБА_7 і хотів забрати у незнайомого ножа, при цьому порізав собі праву руку. ОСОБА_19 впав разом із незнайомим на землю, обличчям до верху. Після цього правою ногою наніс невідомому чоловіку декілька ударів по голові з правої сторони, так як знаходився праворуч. ОСОБА_7, піднявшись знаходився ліворуч від лежачого потерпілого та наносив удари по тулубу та голові  останнього. Хто і скільки наніс ударів не рахував. Потім  підбігли ОСОБА_9 та ОСОБА_10, але чи наносили вони удари потерпілому не бачив(а.с.18 т.1).

Такі свої показання ОСОБА_8 підтвердив під час проведення відтворення обстановки та обставин події 21.06.2004р. в присутності понятих вказуючи на те, що бив лівою ногою в голову потерпілого, наніс 2-3 удари, а також що бив по тулубу (а.с.19-21 т.1).

Крім того, ОСОБА_8 під час допиту в якості підозрюваного 22.06.2004р., знову ж
таки дав визнавальні показання, вказуючи на те, що   наніс декілька ударів ногою по голові
ОСОБА_14  з правого боку(а.с.56-57 т.1).

Будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного ОСОБА_7 вказав, що разом із друзями ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 наносив удари невідомим людям під час конфлікту, що виник у них коли перший раз прийшли в кафе. Потім пішли на зупинку маршрутного таксі, постояли та вирішили повернутися в кафе випити пива. Повернувшись в кафе, коли незнайомий чоловік попросив його вийти на вулицю, обхопив рукою, приставив ніж до горла, то схопив рукою за ножа і став відводити, внаслідок чого порізав руку, стали боротись. Вибіг ОСОБА_8 і також схопив рукою за ніж. Впав з чоловіком, потім схопився на ноги. ОСОБА_9 ногою вибив ножа. Він наносив удари зліва від чоловіка, 2-3 удари по тулубу, 2-3 в голову. ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також наносили удари (а.с.46-47 т.1).

В ході проведення відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_7 підтвердив такі свої показання, що бив потерпілого ОСОБА_14 в голову та по тулубу зліва, показавши все детально на манекені в присутності понятих, що слідує із протоколу вказаної слідчої від 09.07.2004р.(а.с.111-116 т.1).

Будучи допитаним на досудовому слідстві в якості обвинуваченого ОСОБА_7 вказував, що наносив удари по тулубу і голові ОСОБА_14 Знайомі були розташовані по різні сторони. Хто куди наносив удари – не може конкретизувати. Припинили бити тоді, коли побачили кров біля голови потерпілого(а.с.7-9 т.2).

В судовому засіданні 05.06.2007р. підсудний ОСОБА_7 визнавав вину щодо себе особисто. Вказував, що ніж вибивали тоді, коли він ще лежав з ОСОБА_14 на землі. Після цього швидко встав та наніс 2-3 удари і потерпілий вже більше не піднімався. Зазначив, що після падіння ОСОБА_14 не чинив опору, взагалі не було ніяких активних дій(а.с.10-15 т.5).

ОСОБА_10 21.06.2004р., під час допиту в якості свідка, вказував на те, що коли перший раз між ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 та невідомими особами була бійка, він нанів 1 удар рукою по тулубу чоловіку в спортивному костюмі. По 2 епізоду вказував, що ОСОБА_7 з невідомим впали на землю. ОСОБА_7 встав і почав наносити удари ногами по тулубу і голові потерпілого ОСОБА_14. Він також вдарив декілька разів по тулубу потерпілого і ОСОБА_9 і ОСОБА_8 також(а.с.15-16 т.1).

В додаткових показаннях в якості свідка 03.07.2004р. ОСОБА_10 по першому епізоду додатково вказав, що була жінка, яка намагалась розборонити. ОСОБА_7 намагався витягнути з кафе чоловіка(а.с.103-104 т.1).

Будучи допитаним в якості обвинуваченого 16.10.2004р. ОСОБА_10  вказував, що разом з ОСОБА_9 вибивали ножа у ОСОБА_14, при цьому 2 чи 3 рази вдарив останнього по тулубу з правої сторони. ОСОБА_7 піднявся і почав наносити удари по тулубу і голові з лівої сторони потерпілого. ОСОБА_8 тримався за руку і також наносив удари. Перестали бити незнайомого чоловіка, так як він лежав і не реагував, тому ОСОБА_9 сказав викликати швидку допомогу(а.с.56-58 т.2).

ОСОБА_9 21.06.2004р., під час допиту в якості свідка, будучи попередженим за дачу завідомо неправдивих показань, вказав, що бачив, що невідомий лежав на землі, на ньому був ОСОБА_7, ОСОБА_8 тримався за руку, з якої йшла кров. Він підбіг і правою ногою вибив ніж. Хлопці наносили удари лежачому невідомому чоловіку. Він наніс 2-3 удари ногою по тулубу праворуч від чоловіка(а.с.25 т.1).

Потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що в червні 2004р. ввечері прийшов у кафе, попросив дозволу сісти за столик, відвідувачі – їх було троє, не заперечували, познайомився із ними, розмовляли. Сиділи ОСОБА_14 з дружиною, поряд з ОСОБА_13 сидів ОСОБА_12, а він сів поряд з ОСОБА_14, з краю від проходу. Спілкуватися між собою, в залі вже нікого не було, потім забігли якісь люди, відчув удар в область голови ззаду, почали битися, впав, не міг встати, так як отримував удари, потім встав. Коли ОСОБА_14 біля якого чув шум, вивели з кафе він отримував ще удари по тілу. Чув звук розбитого посуду. Коли бійка закінчилася, вийшов на вулицю, там побачив ОСОБА_14 у якого була кров на обличчі, його дружину ОСОБА_13, яка сиділа на землі і трималася за живіт та її завели в кафе. ОСОБА_19 викликав швидку допомогу. Він не дочекався швидкої пішов додому. Під час бійки отримав фізичний біль, був зіпсований його та інших людей відпочинок в кафе. Від нанесених ударів побої були незначні, а тому він нікуди не звертався.

Потерпілий ОСОБА_12 пояснив, що 18.06.2004 року відпочивав в кафе разом з подружжям ОСОБА_14 та ще з одним чоловіком на ім"я ОСОБА_11, який підсів за їх столик. В приміщення забігло декілька хлопців та почали їх бити, хто це був не знає, його били руками і ногами, як били ОСОБА_14 – не бачив. Потім вийшов ОСОБА_14 та сказав, що викликав швидку. ОСОБА_13 забрала швидка, так як вона скаржилася, що болить рука, а він з ОСОБА_14 пішли додому. ОСОБА_20 переодягнувся у чистий одяг, оскільки в тому, що він був після бійки був запачканий. Потім на таксі мали їхати в травмпункт до ОСОБА_13, але ОСОБА_14 зупинив таксі біля кафе Магніт, вийшли та пішли до кафе. ОСОБА_19 став розмовляти з якимось людьми біля кафе та почалася бійка. Він(ОСОБА_12) злякався, сів на маршрутне таксі, поїхав до ОСОБА_13 в лікарню, повідомив про бійку. Потім разом повернулися в кафе, біля якого побачили швидку медичну допомогу, яка забирала ОСОБА_14, який був весь в крові.

Також потерпілий ОСОБА_12 підтримав свої показання дані на досудовому слідстві про те, що коли в приміщенні кафе де вони були, вже не було відвідувачів зайшла офіціантка, щоб прибрати посуд, ОСОБА_13 виявилася її однокласницею та вони почали між собою спілкуватися за іншим столиком. Через якийсь час в приміщення кафе вбігло почергово чотири хлопці, які висловлювалися нецензурно, один з них вдарив його рукою в груди, він його відштовхнув та встав з лавки. В цей момент його хтось знову штовхнув і він впав на лавку, його декілька разів вдарили ногами, але хто і куди не пам’ятає, так як все відбувалося дуже швидко. Чув викрики нецензурною лайкою, але хто це кричав не знає, чув шум розбитого посуду. До ОСОБА_14 спочатку підбіг один, а потім другий хлопець, що вони робили не знає, так як не звертав на них уваги. Чи били хлопці когось ще не знає. Коли відчув, що перестали наносити удари, подивився, виявилося, що в приміщенні залишився один, а коли виходив з приміщення то подружжя ОСОБА_14 заходили в кафе де був бар. ОСОБА_14 повідомив, що викликав швидку, так як у ОСОБА_13 боліла рука. У ОСОБА_14 на обличчі була кров, але він не розповідав, хто його бив та за що. По приїзду швидкої ОСОБА_13 поїхала до лікарні, а ОСОБА_14 повідомив їй, що за нею приїде пізніше( а.с.134-136 т.1)

Потерпіла ОСОБА_13   підтримала свої показання дані на досудовому слідстві про те, що   18.06.2004р. вона з ОСОБА_15 приїхали до кафе «Магніт», взявши по бокалу пива, чекали на чоловіка, коли він приїхав то пішли в літнє приміщення кафе, втрьох сиділи за столиком, потім до них підсів чоловік на ім’я ОСОБА_11, з яким вони спілкувалися. Побачивши свою однокласницю офіціантку кафе ОСОБА_21, яка прибирала посуд з іншого столика, пересіла на іншу лавку, щоб поспілкуватися з нею. Побачила, що до кафе зайшло близько 8 чоловік, один з них був у світлому спортивному костюмі, обличчя його не запам’ятала. Обійшовши її знайомих та чоловіка почали їх штовхати в різні сторони, при цьому ОСОБА_15 тягнули і він впав, хтось вдарив чоловіка в обличчя, чи били ОСОБА_11 не бачила. Підбігла до чоловіка, якого кинули на підлогу і впавши на нього закрила його собою, так як боялася за нього, бо він мав 2 групу інвалідності і був колись комісований з армії. Незнайомі витягнули чоловіка разом з нею на вулицю і продовжували наносити удари ногами по лівій частині тулубу, в праву ногу, вся спина була подертою. Один з ударів потрапив чоловіку по носу, та пішла кров. Хтось викликав швидку, а вона міліцію. Ті хто били втекли у двори, чоловік сказав, щоб вона їхала швидкою, а він почекає міліцію та напише заяву. Коли її привезли в лікарню в приймане відділення ТМО №2  чекала близько 30 хвилин, так як була черга. Потім прибіг ОСОБА_12, повідомив, що ОСОБА_14 побили тому повернулася до кафе "Магніт", де побачила швидку медичну допомогу в якій знаходився чоловік весь в крові та його відвезли до лікарні. В послідуючому підсудні відшкодували їй завдану шкоду: ОСОБА_10 – 5000 грн, ОСОБА_7 – 1000 грн, ОСОБА_9 – 2000 грн, ОСОБА_8 – 2500 грн.

Потерпіла ОСОБА_21   пояснила, що 18.06.2004р. близько 23 години невістка ОСОБА_13 по телефону повідомила, що біля кафе "Магніт" без свідомості лежить син ОСОБА_19 та вона викликала йому швидку медичну допомогу. Приїхавши до травмпункту №2, побачила в швидкій сина без свідомості, в брудній одежі та фельдшер ОСОБА_22 повідомила, що з такими травмами, які були в ОСОБА_9 його відвезуть в обласну лікарню. Коли сина привезли в той же вечір в обласну лікарню, його оперували. Син був тривалий час у комі, знаходився в реанімації, без свідомості, не дивлячись на те, що був двічі прооперований. На його лікування витратила певні кошти, ліки придбавала через знайомих в Росії. Підсудні спричинили тяжкі тілесні ушкодження сину, від яких він і помер в лікарні. Просила стягнути з підсудних 14364 грн на відшкодування матеріальної шкоди та моральну шкоду в розмірі 200000 грн.

Свідок ОСОБА_23 підтримала свої показання дані на досудовому слідстві, про те, що 18.06.2004р. працювала офіціанткою в кафе "Магніт" та близько 21 години прибирала столи в літньому кафе, бачила свою знайому однокласницю ОСОБА_13, що сиділа за столом разом із чоловіком ОСОБА_9, сусідом та старшим по віку чоловіком. ОСОБА_13 підсіла до неї, стали розмовляти. В цей час в кафе забігло близько 10 чоловік, першим забіг ОСОБА_10, які почали шарпати ОСОБА_9 та його сусіда по столику. Потім почали витягувати ОСОБА_9 за ноги та руки на вулицю. ОСОБА_13 стала прикривати чоловіка, щоб його не били. Після бійки побачила ОСОБА_13 в приміщенні кафе, яка трималася за руку. ОСОБА_24 і забрав ОСОБА_13. Потім близько 23 години  бармен кафе позвала її на вулицю. Коли вийшла побачила перед кафе ОСОБА_24, що лежав без свідомості, а під головою у нього була велика пляма крові. ОСОБА_18 ходило два хлопці, трималися за руки та говорили, що ОСОБА_18 порізав їм руки. Потім приїхали працівники міліції та швидкої допомоги. Зазначила, що під час першої бійки також бачила ОСОБА_8, який потім стояв і біля лежачого ОСОБА_18. Також давала серверти ОСОБА_7, якого бачила біля лежачого на землі ОСОБА_21.

Свідок ОСОБА_25 підтримав свої показання, що 18.06.2004р. разом з іншими працівниками міліції виїзджав за викликом на вул.Малікова,32 до кафе "Магніт". ОСОБА_18 кафе на відстані 5-6 метрів на спині паралельно кафе головою в сторону вул.Клосовського лежав незнайомий чоловік без свідомості, біля якого на відстані 1 метра зі сторони правої руки  на рівні плеча лежав ніж з ручкою чорного кольору та лезом сріблястого кольору. Біля входу в кафе бачив двох хлопців, які трималися за одну із своїх рук, з яких йшла кров. Хлопці пояснили, що лежачий на землі чоловік, приставив ножа ОСОБА_7 до горла, а останній разом із своїми знайомими намагалися забрати ножа та порізали руки йому та ОСОБА_8. Приїхала швидка медична допомога, яка надавала допомогу та забрала лежачого потерпілого яким виявився ОСОБА_14 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх товариші ОСОБА_9, ОСОБА_10 чекали cлідчо-оперативну групу, після чого були доставлені до Житомирською З приводу цього ним був написаний рапорт на ім"я начальника міськвідділу.

Із оголошених та досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_27 слідує, що 18.06.2004р. він чергував по охороні громадського порядку в кафе "Магніт". Бачив що до літнього кафе забігло декілька чоловік і підбігли до столика за яким сиділи два чоловіка та жінка і почали їх бити. Потім бійка перемістилася на вулицю, де один із чоловіків, що був у джинсовій куртці впав на землю, до нього підбігла жінка, стала щось кричати. Через деякий час бійка закінчилась, приїхала швидка допомога, яка забрала жінку,   яка жалілася, що у неї болить коліно та рука.   Через деякий час в приміщення кафе зайшло троє чоловіків, він в цей час був біля входу в кафе на вулиці. Через декілька хвилин в кафе зайшли два чоловіки, яких перед цим побили та підійшли до тих, що прийшли і між ними почалася розмова, він запропонував їм вийти і вони вийшли на вулицю, він пішов за ними. На вулиці на відстані близько 3метрів від кафе чоловік у джинсовій куртці взяв рукою одного за шию і він почув крик «у нього ніж», самого ножа не бачив, так як чоловік був до нього спиною. Забіг у приміщення кафе, щоб взяти телефонну картку та побіг за метрів 25-30 до будинку на якому був телефонний автомат, а коли подивився в сторону бійки то побачив, що чоловік у джинсовій куртці лежить на землі, а троє його б’ють ногами по тулубу  і голові. Коли передзвонив до міліції і повернувся, то побачив, що чоловік у джинсовій куртці лежить на землі головою в сторону входу в кафе, біля голови пляма крові, на відстані 40-50см від чоловіка з правої сторони на рівні поясниці лежить ніж з чорною ручкою. Чоловіки ходили неподалік. По приїзду швидкої допомоги був оглянутий чоловік, що лежав та його забрали в машину, а двом чоловікам, надали медичну допомогу. У одного була порізана рука, а у іншого пальці (а.с.31-32 т.1).

          Із оголошених та досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_28 вбачається, що 18.06.2004р.   вона   працювала   в   кафе  " Магніт " барменом . Близько 21   години   почула , що   з   літнього   павільйону   лунають   крики . А   потім   побачила , що   з   дверей   літнього   кафе   незнайомі   їй   хлопці   тягнули   на   вулицю   незнайомого   чоловіка , який   перед   цим   купував   у   неї   вино . Коли   незнайомі   хлопці   його   тягнули , то   били   його   руками   та   ногами , а   в   цей   час   ОСОБА_13   намагалась   прикрити   його   руками , щоб   її   чоловіка   не   били , і   її   декілька   разів   вдарили . Після   чого   побачила , що   чоловік   ОСОБА_13   по   мобільному   телефону   викликав   швидку   допомогу   і   коли   автомобіль   приїхав , то   в   нього   сіла   ОСОБА_13 . Близько   23 години   до   кафе   зайшло   4   чи   5   хлопців , які   просили   налити   пива , але   в   цей   час   до   кафе   знову   зайшов   чоловік   ОСОБА_13 . Після   чого   вони   всі   разом   вибігли   на   вулицю . За   даними   хлопцями   вона   також   вибігла   і   побачила , що   незнайомі   їй   хлопці   накинулись   на   чоловіка   ОСОБА_13   й   почали   його   бити .   Побачивши   бійку   забігла   в   кафе   і   почала   викликати   міліцію . Після   чого   коли   вийшла   на   вулицю , то   побачила , що   чоловік   ОСОБА_13   лежав   на   спині   паралельно   кафе   на   відстані   6 метрів   і   голова   у   нього   була   в   крові . ОСОБА_18   нього   праворуч   лежав   ніж   та   ходив   незнайомий   хлопець , який   тримався   за   руку   і   говорив , що   цей   чоловік   порізав   йому   руку . Потім   приїхала   ?видка   допомога”   і   працівники   міліції(а.с.37,178 т.1).

Із оголошених та досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_29   видно , що   18.06.2004р.   вона   чергувала   в   бригаді   швидкої   допомоги , яка   близько   23 години   за   викликом   виїздила   до   кафе   ?агніт” . На   землі   без   свідомості   лежав   чоловік  ( ОСОБА_14 .), якого   оглянули , виявили , що   у   нього   розбита   голова , встановили   первинний   діагноз , надали   первинну   медичну   допомогу   та   транспортували   в   обласну   лікарню   (а.с.33 т.1).

Із оголошених та досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_22 слідує, що 18.06.2004р. вона чергувала в складі швидкої медичної допомоги.   Близько   22-10   на   ?видку”   поступив   виклик , бригада   виїхала   до   кафе   ?агніт” . Зустрічали   жінка   та   2 чоловіка . Один   чоловік   в   футболці   сказав , що   у   його   жінки   болить   рука . Був   збуджений   та   злий . Він   посадив   дружину   в   автомобіль , а   сам   разом   з   іншим   побіг   за   будинок   32   по   вул . Малікова . По   дорозі   жінка   розповідала , що   в   кафе   була   бійка   між   незнайомими   хлопцями , її   чоловіком   та   їх   сусідом   і   вона , розбороняючи , отримала   тілесні   ушкодження . Привезла   її   в   травмпункт   ТМО - 2,   де   вона   назвалась   ОСОБА_13(а.с.222 т.1).

Свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_31, показання яких були оголошені ствердили, що   коли   вони   були   понятими   при   проведенні   відтворення   обстановки   та   обставин   події   за   участю   ОСОБА_8 , останній   сам , добровільно   давав   показання   про   те , що   наносив   лежачому   на   землі   чоловіку   удари   в   область   голови . При   цьому   тиску   з   боку   працівників   міліції   на   нього   не   було ( а . с . 235-236, 237 т.1 ).

Вина підсудних також підтверджується   і зібраними по справі доказами  дослідженими в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця події від 18.06.2004р., згідно якого було оглянуто ділянку місцевості на відстані 6 метрів перед приміщенням кафе „Магніт”, яке розташоване за адресою м.Житомир, вул.Малікова,32 де були виявлені плями бурого кольору, вилучено ніж з пластмасовою ручкою чорного кольору(а.с.5-6 т.1), який був оглянутий в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця події від 19.06.2004р., згідно якого в коридорі приймального відділення Житомирською обласної лікарні було вилучено одяг, який належить ОСОБА_14, а саме джинсову куртку з плямами бурого кольору (а.с.7 т.1), яка на момент її огляду є   брудна , рвана , з   численими   плямами   буро - червоного   кольору , що   слідує   із   протоколу   огляду   речових   доказів   від   23.06.2004р.(а.с.59 т.1).

Протоколом огляду місця події від 21.06.2004р., згідно якого у ОСОБА_8 було вилучено кросівки з плямами речовини бурого кольору(а.с.24 т.1).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_8 від 21.06.2004р., із якого вбачається, що останній розповів та показав в присутності понятих як він наносив удари лежачому на землі ОСОБА_14.(а.с.19 т.1).

Про обставини та механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14 детально розповів та показав на статисту і манекені в присутності понятих підозрюваний ОСОБА_7, що вбачається із протоколів відтворення обстановки та обставин події від 22.06.2004р. та від 09.07.2004р.(а.с.48-52,111-116 т.1)

Протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 від 09.07.2004р., згідно яких вони в присутності понятих розповіли та показали на манекенах про обставини та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14, коли другий раз повернулися до кафе "Магніт" 18.06.2004р. (а.с.120-123,124-126т.1).

Згідно з висновком судово-біологічної експертизи №220 від 30.07.2004р. у вирізках з двох марлевих тампонів, на яких були змиви речовини бурого кольору з місця пригоди – площадки біля кафе, вирізках з джинсової куртки, змиві з ножа, кросівок – було виявлено кров людини. В змивах з кросівок групову належність крові не встановлено через невиявлення групових антигенів, що не можливо із-за мінімальної кількості крові, а в змивах з місця пригоди, джинсової куртки, ножа виявлена кров, яка може походити як за рахунок ОСОБА_14 так і за рахунок ОСОБА_8 (а.с. 87-90 т.1).

19.07.2004 року при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_14 судово-медичним експертом були виявлені ряд тілесних ушкоджень – ЗЧМТ, набряк головного мозку, здавлення стовбуру мозку, зліва і справа в ділянці очей два крововиливи з жовтизною, зліва в ділянці навколо ниркової клітковини і місцями в м'які тканини, темна рідка кров, набряк легень, що видно із акту№862 від 19.07.2004р.(а.с. 192 т. 1).

Відповідно до висновку експерта №210 від 24.09.2004р. виявлені при обстеженні трупа  ОСОБА_14 тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, можливо взутою у тверде взуття ногою, кулаком і т.п. та за своїми ознаками відносяться до категорії тяжких у живої людини і знаходяться в причинному зв"язку зі смертю(а.с. 249-250 т. 1).  

Згідно висновку судово-медичної експертизи №164 від 13.08.2004р. виявлені у ОСОБА_14, тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, набряк головного мозку, здавлення стовбуру мозку, в ділянці очей крововиливи з жовтизною, крововиливи: в навколониркову клітковину зліва, в м”які тканини спини зліва, темна рідка кров, набряк легень, садна обличчя, знаходяться в причинному зв”язку зі смертю, могли виникнути при обставинах вказаних під час проведення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10.(а.с.152-154 т.1).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_32 підтвердив висновки дані ним при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_14 Зазначив, що тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_14, в тому числі і набряк мозку виникли внаслідок нанесених ударів, розмежувати ці ушкодження по часу неможливо, оскільки смерть потерпілого настала через місяць.

 Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи по матеріалам справи №15 від 13.03.2006р. виявлені у ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді забійних ран на чолі, волосяної частини голови, множинних синців, саден, підшкірних гематом обличчя, волосяної частини голови, крововиливів під тверду та м”які мозкові оболонки, забою головного мозку в своїй сукупності складають закриту черепно-мозкову травму, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, через свої ускладнення котрі виникли на протязі місячного перебування на стаціонарному лікуванні – інтоксикація організму, двобічне запалення легень потягли за собою наступлення смерті, не знаходяться в прямому причинному зв”язку зі смертю; безпосередньою причиною смерті ОСОБА_14 явилась легенево-серцева недостатність, двобічне запалення легень, котрі явились ускладненнями закритої черепно-мозкової травми; виявлене тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в біляниркову клітковину зліва – забій поперекової ділянки має ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв”язку зі смертю не знаходяться; вище наведені тілесні ушкодження виникли від дії тупого /их/ предмета /ів/ зі значною силою прикладання /силою, необхідною для їх утворення/, не залишивши в них яких-небудь специфічних та характерних ознак, могли виникнути при нанесенні множинних, не підлягаючих рахунку ударів натуральною зброєю чоловіка – кулаками, ногами, взутими у взуття; відсутність яких-небудь тілесних ушкоджень, характерних для падіння на площині, множинність та локалізація виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_14 виключае можливість отримання їх при падінні на площині (а.с.40-51 т.3).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_33 вказав на те, що ускладнення у ОСОБА_14 виникли внаслідок отриманої черепно-мозкової травми. Якби не було травми, не було б ускладнень. Пояснюючи природу виникнення ускладнень, експерт зазначив, що як правило у осіб, які на протязі тривалого часу перебувають на лікуванні від отриманих травм, які отримав потерпілий ОСОБА_14, виникають різні ускладнення, від яких настає смерть. В даному випадку має місце непрямий опосередкований зв”язок між отриманими тілесними ушкодженнями та наслідками. Крім того експерт пояснив, що множинні, не підлягаючі рахунку удари – це означае багато ударів. При цьому виключено отримання описаних у ОСОБА_14 тілесних ушкоджень від падіння на площину.

Свідок ОСОБА_34 пояснив, що він як лікар нейрохірург лікував ОСОБА_14 в обласній лікарні. Потерпілому надавалася вся необхідна медична допомога з огляду на його стан, отримані травми голови, було проведені дві операції, видалена гематома, однак у ОСОБА_14 були пошкодження ствола мозку внаслідок ЧМТ, полопались судини в головному мозку внаслідок спричинених ударів по голові. Стан потерпілого був дуже тяжкий, він був без свідомості. Оскільки в ОСОБА_14 була тяжка ЗЧМТ голови, вона стала наслідком розвитку пневмонії.  

Висновком судово-медичної експертизи №944 від 13.08.2004р. стверджується, що у ОСОБА_13 було виявлено синці на обличчі, лівій верхній кінцівці, садна на спині, які утворились від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки, ноги і т.п. 18.06.2004р. і відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров”я (а.с.156-157 т.1).

Протоколами пред"явлення особи на впізнання  від 04.08.2004р. згідно даних яких свідок ОСОБА_27 впізнав відповідно під №2 ОСОБА_9, під №4 – ОСОБА_10, під №2 ОСОБА_7 як осіб, які 18.06.2004р. близько 23 години наносили удари незнайомому чоловіку, який лежав на землі біля кафе „Магніт” (а.с.161,163,165 т.1)

            Протоколом пред”явлення фотознімків для впізнання від 26.08.2004р., з якого слідує, що свідок ОСОБА_28 на фото під №1 впізнала ОСОБА_8 як особу, яка 18.06.2004 р. близько 23 години стояла з порізаною рукою біля чоловіка, який лежав на землі біля кафе „Магніт” (а.с.215 т.1).

             Протоколом пред”явлення фотознімків для впізнання від 26.08.2004р., згідно даних якого свідок ОСОБА_28 впізнала на фото під №4 ОСОБА_10 як особу, яку 18.06.2004 р. близько 23 години вона бачила  біля кафе „Магніт” (а.с.216 т.1)

              Відповідно до даних протоколу пред”явлення фотознімків для впізнання від 23.08.2004р., свідок ОСОБА_23 впізнала на фото під №1 ОСОБА_8 як особу, яку бачила 18.06.2004 р. близько 21 години 30 хвилин в коридорі кафе, коли відбувалась бійка, а також близько 23 години, коли ОСОБА_8 стояв біля ніг чоловіка, який лежав на землі біля кафе, і тримався за руку (а.с.219 т.1).

              Протоколом пред”явлення фотознімків для впізнання від 30.08.2004р., із якого вбачається, що свідок ОСОБА_23 впізнала на фото під №1 ОСОБА_10 як особу, яка 18.06.2004р. близько 21 години 30 хвилин в літньому павільйоні підходив до столу, де сиділа ОСОБА_13 зі своїм чоловіком та своїми знайомими  (а.с.218 т.1).

            Протоколом пред”явлення фотознімків для впізнання від 30.08.2004р., згідно якого свідок ОСОБА_23 впізнала на фото №3 ОСОБА_7 як особу, яка 18.06.2004р. близько 23 години стояла біля чоловіка, який лежав на землі й тримався за руку (а.с.220 т.1).

              Згідно картки виклику швидкої допомоги №1167, 18.06.2004 р. о 22 годині 53 хвилині здійснювався виїзд бригади швидкої медичної допомоги за адресою: м.Житомир, вул.Малікова, 32 до ОСОБА_14, який навпроти кафе лежав на спині (а.с.147 т.1).

               Відповідно довідки Житомирською обласної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського, №1193 від 06.08.2004р.  ОСОБА_14 перебував на лікуванні з 19.06.2004р. по 19.07.2004р.  та вартість його лікування складає 1328грн 70коп(а.с.149 т.1)

            Згідно довідки приватного підприємця ОСОБА_16 в результаті бійки, яка відбулась 18.06.2004р. близько 21 години 30 хвилин в кафе „Магніт” було пошкоджено 2 скляних бокала та 2 скляні стопки(а.с.181 т.1).

Суд критично оцінює доводи підсудних про те, що вони тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14 не наносили та розцінює їх як намагання пом”якшити свою участь у вчиненому або ж уникнути відповідальності.

               Дослідженими в судовому засіданні доказами доведено, що по другому епізоду нанесення ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, а саме в нанесенні ударів останньому брали участь всі підсудні, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 били в голову, що знайшло своє підтвердження в показаннях   очевидців: потерпілого ОСОБА_35, свідків ОСОБА_23, ОСОБА_28, ОСОБА_27 з яких вбачається, що мало місце групове побиття всіма підсудними лежачого на землі потерпілого ОСОБА_14, який на той час ні для кого загрози не представляв, при цьому механізм нанесення тілесних ушкоджень кожним з підсудних потерпілому чітко вбачається з показань ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на досудовому слідстві.   Визнавальні показання підсудних на досудовому слідстві повністю узгоджуються між собою. Вони давались в той час, коли потерпілий ОСОБА_14 був ще живий.

Зважаючи   на   те , що   одяг   потерпілого   до   другого   епізоду   бійки   був   чистий   і   цілий , про   що   свідчив   потерілий   ОСОБА_12, то   від   тих   дій , про   які   говорять   підсудні , джинсова   куртка   не   могла   стати   рваною . Зовнішній   вигляд   вказаної   куртки   свідчить   про   те , що   ОСОБА_14 . било   декілька   осіб .  

  Висновком комісійної судово-медичної експертизи №15 від 13.03.2006р. стверджується, що   тілесні ушкодження у ОСОБА_14 виникли від дії тупого (их) предмета (ів) зі значною силою прикладення (силою, необхідною для їх утворення) і могли виникнути при нанесенні множинних, не підлягаючих рахунку ударів натуральною зброєю чоловіка-кулаками, ногами, взутими у взуття . Виявлені у нього тілесні ушкодження могли виникнути за обставин вказаних при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_7 22.06.2004р., 09.01.2006р., ОСОБА_8 21.06.2004р., ОСОБА_10 09.07.2004р., 09.01.2006р., ОСОБА_9 09.07.2004р., 09.01.2006р.

Дослідженими доказами встановлено, що всі підсудні приймали участь у вчиненні хуліганських дій відносно потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11 та ОСОБА_13, яку з тілесними ушкодженнями було відправлено швидкою медичною допомогою до лікарні.

Встановлено, що після першого епізоду хуліганства ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 спільно наносили руками і ногами по тілу ОСОБА_13 і коли збили з ніг, продовжували наносити удари взутими ногами в життєво важливі органи лежачому на землі ОСОБА_14

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, будучи об”єднаними з ОСОБА_7 єдиним умислом, спрямованим на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, виконали весь обсяг дій, який группа вважала необхідним для реалізації цього умислу.

Підсудні всі наносили численні удари ногами по тулубу, кінцівкам та голові ОСОБА_14 з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб скориставшись таким станом, заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які у своїй сукупності спричинили смерть.

    Зв”язок між діями підсудних та наслідками – настанням смерті ОСОБА_14 є опосередкований. Як слідує із висновку комісійної судово-медичної експертизи, пояснень свідка ОСОБА_34, експертів ОСОБА_32, ОСОБА_33, які ствердили, що внаслідок отриманих тяжких травм стан здоров»я ОСОБА_14 погіршився та наступила смерть.

Суд критично оцінює доводи підсудного ОСОБА_8 про те, що злочину він не вчиняв, що до нього застосовувалися недозволені методи дізнання і слідства, та розцінює їх як намагання пом’якшити свою участь у вчиненому або ж уникнути відповідальності.

Судом досліджувалися матеріали перевірки ПР-103\1-09 по заяві ОСОБА_8 щодо неправомірних дій працівників міліції. За результатами проведеної перевірки 22.06.2009р. помічником прокурора Богунського району м.Житомира Слюсарем О.М. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст.364,365КК України стосовно працівників міліції Житомирською УМВС України в Житомирській області за відсутністю в їх діях складу злочину.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудних у вчиненні злочинів та кваліфікує дії  підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10: за ч.2 ст.296 КК України, оскільки вони вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю вчинене групою осіб; за ч.2 ст.121КК України, оскільки вони умисно заподіяли тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_14, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи самих підсудних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України всі підсудні вчинили злочини середньої тяжкості та тяжкий злочини.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_7 суд визнає часткове визнання вини. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Як особа ОСОБА_7 характеризується по місцю роботи та проживання позитивно, працював, має сім"ю, на утриманні малолітнього сина, який часто хворіє, збитки потерпілим частково відшкодував, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_8 судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Як особа ОСОБА_8 характеризується позитивно по місцю роботи та проживання, працює, має сім"ю, на утриманні малолітню дитину, збитки потерпілим частково відшкодував, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_9 суд визнає часткове визнання вини. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Як особа ОСОБА_9 позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, має сім"ю, на утриманні малолітню дитину, збитки потерпілим частково відшкодував, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_10 суд визнає часткове визнання вини. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Як особа ОСОБА_10 позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, має сім"ю, на утриманні малолітню дитину, збитки потерпілим частково відшкодував, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Суд виключає з обвинувачення всім підсудним обтяжуючу обставину настання тяжких наслідків, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.121КК України.

Враховуючи всі обставини справи, думку потерпілих ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_11 суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 потребує їх ізоляції від суспільства, а тому обирає їм покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статтей за якими вони визнаються винуватими.

Відповідно до ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п"ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Так як з дня вчинення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 злочину, передбаченого ч.2 ст.296КК України минуло більше як п"ять років, тому суд вважає звільнити їх від покарання за вчинення цього злочину на підставі ч.5 ст.74КК України.

Заявлений Житомирською обласною лікарнею ім.Гербачевського О.Ф. цивільний позов про стягнення 1328грн 70коп за лікування потерпілого ОСОБА_14 підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки знайшов свої підтвердження в судовому засіданні та підлягає стягненню із всіх підсудних.

Заявлений потерпілою ОСОБА_13 про стягнення з підсудних матеріальної та моральної шкоди на відшкодування понесених витрат на лікування чоловіка ОСОБА_14 в розмірі 860грн, на відшкодування кредиту на ремонт житла в розмірі 7221грн 94коп, витрати на поминальний обід в розмірі 900грн, витрати які будуть понесені в майбутньому на  пам’ятник в розмірі 2500грн та 5000грн на відшкодування моральної шкоди у зв’язку зі смертю чоловіка задоволенню не підлягає, оскільки підсудними було сплачено ОСОБА_13 10500грн на відшкодування завданої шкоди, що підтверджено відповідними розписками (а.с. 141, 142, 150, 151 т. 3). Що стосується відшкодування кредиту в розмірі 7221грн 94коп  на ремонт житла в квартирі, то він взагалі не підлягає задоволенню, оскільки не пов'язаний з подіями, які мали місце 18.06.2004 року, це особисті витрати позивача на свої потреби.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_21 про стягнення з підсудних матеріальної шкоди в розмірі 14364 грн підлягає до часткового задоволення, а саме в розмірі 6204 грн 26 коп, так як в ході судового розгляду справи встановлено, що потерпілою були затрачені кошти на придбання ліків та лікарських засобів для лікування сина ОСОБА_14 в розмірі 3694грн 30коп та кошти в розмірі 2509грн 96коп пов"язані із похованням, що підтверджується відповідними документами, чеками аптечних установ.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_21 про стягнення моральної шкоди в розмірі 200000грн з підсудних підлягає частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що з вини всіх підсудних, які спричинили тяжкі тілесні ушкодження її сину, внаслідок яких настала його смерть, їй були спричинені моральні страждання, надовго порушився її стан життя, завдали такої шкоди, яку усунути неможливо, але вказана сума є завищеною, тому суд враховуючи і дії потерпілого ОСОБА_14, виходячи із засад розумності, виваженості та достатності зменшує її до 100000грн.

Речові докази; кросівки – повернуті ОСОБА_8 залишити останньому як власнику, ніж, джинсова куртка, марлеві тампони - підлягають знищенню(а.с.60 т.1); квитанції про проведені витрати – залишити в матеріалах справи.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –

                З А С У Д И В:

ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.121КК України  - 8 (вісім) років позбавлення волі;

 за ч.2 ст.296 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання за ч.2 ст.296КК України в зв»язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_7 рахувати з 19 червня 2006р. з моменту затримання.  

Зарахувати в час відбуття покарання час знаходження ОСОБА_7 в ІТТ Житомирською з 21 червня 2004 року по 24 червня 2004 року.

ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.121КК України  - 8 (вісім) років позбавлення волі;

 за ч.2 ст.296 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання за ч.2 ст.296КК України в зв»язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з 03 червня 2010р. з моменту затримання.  

Зарахувати в час відбуття покарання час знаходження ОСОБА_8 в ІТТ Житомирською з 19 червня 2004 року по 24 червня 2004 року.

ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.121КК України  - 7 (сім) років 6 місяців позбавлення волі;

 за ч.2 ст.296 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання за ч.2 ст.296КК України в зв»язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

Строк покарання ОСОБА_9 рахувати з 03 червня 2010р. з моменту затримання.  

Зарахувати в час відбуття покарання ОСОБА_9 час   перебування під вартою з 19 червня 2006 року по 30 травня 2008 року.

ОСОБА_10  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.121КК України  - 7 (сім) років 6 місяців позбавлення волі;

 за ч.2 ст.296 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання за ч.2 ст.296КК України в зв»язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

Строк покарання ОСОБА_10 рахувати з 03 червня 2010р. з моменту затримання.  

Зарахувати в час відбуття покарання ОСОБА_10 час   перебування під вартою з 19 червня 2006 року по 30 травня 2008 року.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь Житомирською обласної лікарні ім.Гербачевського О.Ф. 1328грн 70коп витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_14

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь   потерпілої ОСОБА_21 6204 грн 26 коп на відшкодування матеріальної шкоди та 100000грн на відшкодування моральної шкоди.

Відмовити у зв’язку з недоведеністю вимог в задоволенні цивільного позову потерпілій ОСОБА_13

Речові докази; кросівки – повернуті ОСОБА_8 залишити останньому як власнику, ніж, джинсову куртку, марлеві тампони – знищити; квитанції про проведені витрати – залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя                             І.В.Зіневич

В И П  И С К А       З     В И Р О К У

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

        03 червня 2010 року

    Богунський районний суд м.Житомира в складі:

            головуючої судді     Зіневич І.В.

при секретарях     Сайківській Т.О., Ковбасюк А.М., Наральник Н.А., Валяник А.М., Зелінській І.О.

            з участю прокурорів     Романової Н.Л., Ярошук О.М.

адвокатів     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисника     ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Житомира,  громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_2, зареєстрованого АДРЕСА_3, працюючого водієм "Еко таксі", раніше не судимого

за ч.2 ст.121,ч.2 ст.296 КК України

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Житомира, громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого робітником ВАТ "Житомирські ласощі", невійськовозобов"язаного, проживаючого в АДРЕСА_4, раніше не судимого

за ч.2 ст.121,ч.2 ст.296 КК України

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м.Житомира, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_5, невійськовозобов"язаного, не судимого в порядку ст.89КК України

за ч.2 ст.121,ч.2 ст.296 КК України

ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця с.Авратин Любарського району Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, невійськовозобов"язаного, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_6, не судимого в порядку ст.89КК України

за ч.2 ст.121,ч.2 ст.296 КК України

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –

                З А С У Д И В:

ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.121КК України  - 8 (вісім) років позбавлення волі;

 за ч.2 ст.296 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання за ч.2 ст.296КК України в зв»язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_7 рахувати з 19 червня 2006р. з моменту затримання.  

ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.121КК України  - 8 (вісім) років позбавлення волі;

 за ч.2 ст.296 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання за ч.2 ст.296КК України в зв»язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з 03 червня 2010р. з моменту затримання.  

ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.121КК України  - 7 (сім) років 6 місяців позбавлення волі;

 за ч.2 ст.296 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання за ч.2 ст.296КК України в зв»язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

Строк покарання ОСОБА_9 рахувати з 03 червня 2010р. з моменту затримання.  

ОСОБА_10  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.121КК України  - 7 (сім) років 6 місяців позбавлення волі;

 за ч.2 ст.296 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання за ч.2 ст.296КК України в зв»язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

Строк покарання ОСОБА_10 рахувати з 03 червня 2010р. з моменту затримання.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя         підпис                     І.В.Зіневич

З оригіналом згідно:

Суддя