Справа № 1-32\2010
В И Р О К
І М “ Я М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2010 року
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючої судді Зіневич І.В.
при секретарях Сайківській Т.О., Ковбасюк А.М., Андрушко І.А., Артемчук І.О., Наральник Н.А., Валяник А.М.
з участю прокурорів Мельник Н.І., Потійчук О.В.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Саперне Приозерського району, Ленінградської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, військовозобов’язаного, працюючого водієм Житомирського трамвайно-тролейбусного управління, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого
за ч.1 ст.286 КК України
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 22 листопада 2007року близько 16 години 50 хвилин, керуючи на підставі шляхового листа тролейбусом ЗІУ-9 №2158 та рухаючись в районі будинку №52 по проспекту Миру в напрямку виїзду з міста Житомира, створив небезпеку для руху, що загрожувала здоров'ю громадян, завдав матеріальних збитків, виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не урахував дорожню обстановку, при виникненні перешкоди та небезпеки для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка стояла на центрі проїзної частини.
Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла, саден в ділянці обох колінних суглобів, подвійного перелому нижньої гілки лонної кістки справа, перелому нижньої гілки лонної кістки зліва й забою правої нирки з гематурією, ускладнену розвитком травматичного шоку І ступеню, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
В даних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_3, порушуючи вимоги п.п.1.5, 2.3(б), 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України своїми діями створив небезпеку для дорожнього руху, яка загрожувала життю та здоров'ю громадян, завдав матеріальні збитки, виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін: не урахував дорожню обстановку, у разі виникнення перешкоди та небезпеки для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не дотримався безпечного інтервалу.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п.1.5, 2,3(б), 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та пояснив, що 22.11.2007р. керував тролейбусом, рухався по маршруту №3 близько 16 години 50 хвилин по проспекту Миру в напрямку виїзду із м.Житомира на кінцеву зупинку «Ялинка». Так як потрібно було повертати ліворуч, вимкнув покажчики лівого повороту та став перестроюватися в лівий ряд проїзної частини дороги, в дзеркалі бачив автомобіль, який рухався за ним в лівому ряду. Під»їзджаючи зі швидкістю близько 40кмгод до розвороту на кінцеву зупинку за 10-15м побачив на осьовій лінії дороги людей, а потім раптово за 7-10 метрів від тролейбуса побачив жінку-пішохода в білій шапочці, яка переходила проїзну частину дороги з права наліво відносно руху тролейбуса. Застосував екстрене гальмування, але зіткнення з пішоходом уникнути не вдалося. Зупинивши тролейбус, вийшов, побачив, що зіткнення із потерпілою відбулося лівою частиною тролейбуса внаслідок чого було розбита ліва частина лобового скла. Біля потерпілої знаходилася інша жінка, став викликати швидку допомогу та міліцію. Місце де сталася ДТП було погано освітлене, погодні умови були погані: йшов дощ, було хмурно. Рахує, що причиною ДТП стало раптове з»явлення пішохода в забороненому місці на проїзній частині дороги, оскільки пішохідного переходу там не було. Вважає, що небезпеку дорожньому руху не створював, вживав заходів для зменшення швидкості та дотримувався безпечного інтервалу.
Крім часткового визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у скоєні даного злочину, його вина також підтверджується показаннями потерпілої, свідків.
Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 22.11.2007р. разом із колегами по роботі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поверталися із роботи, мали намір перейти дорогу, щоб потрапити на кінцеву зупинку громадського транспорту. Підійшовши до проїзної частини дороги з боку ресторану «Ялинка», впевнившись, що транспортних засобів на ній немає, перейшли проїзну частину дороги по проспекту Миру та зупинилися на осьовій лінії, щоб пропустити автомобілі, які рухалися з протилежного боку в напрямку в»їзду в місто зі сторони с.Іванівка. Всі троє стояли на осьовій лінії, вона стояла третя, якщо дивитися в напрямку виїзду із міста. Простоявши 1-2 хвилини на осьовій лінії, відчула удар, втратила свідомість, прийшла до тями тільки в лікарні, де дізналася, що потрапила в ДТП та отримала тілесні ушкодження, тривалий час лікувалася. Місце де сталася ДТП було освітлене, була мряка. Внаслідок ДТП були також пошкоджено її майно: одяг та мобільний телефон. Після ДТП стала інвалідом ІІІ групи внаслідок отриманих тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 22.11.2007р. разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ішли з роботи. В районі СТО, що біля ресторану «Ялинка» стали переходити проїзну частину дороги, впевнившись, що зі сторони міста транспортних засобів не було. Дійшовши до середини та зупинившись на осьовій лінії стали чекати поки проїдуть автомобілі в напрямку центру міста із с.Іванівки. Вона стояла посередині, справа стояла ОСОБА_4, а зліва ОСОБА_8. Потім відчула, що хтось із рук вирвав поліетиленовий пакет, побачила ОСОБА_4, яка лежала на проїзній частині дороги та гальмуючий тролейбус.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що біля 16 години 50 хвилин 22.11.2007р. разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 йшли з роботи на кінцеву тролейбусну зупинку. Перейшовши проїзну частину дороги, зупинилися на осьовій лінії, чекаючи коли транспортні засоби, що рухались зі сторони с.Іванівка в цент міста проїдуть. Коли стояли на осьовій ліній, хвилини дві, відчула, що капюшон її куртки хтось шарпнув. Обернувшись побачила тролейбус, а згодом, що цей тролейбус потягнув ОСОБА_4 та зупинився. Місце ДТП було освітлене, дорога була мокра, проїзну частину було видно.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що біля 17 години 27.11.2007р. знаходилася як кондуктор в тролейбусі, яким керував ОСОБА_3 сиділа та рахувала гроші, так як під»їзджали до кінцевої зупинки маршруту №3. Раптом відчула поштовх, тролейбус різко почав їхати вправо та водій ОСОБА_3 сказав, що вбив жінку, був шокований. Після зупинки вийшла на вулицю, побачила на проїзній частині дороги лежачу жінку, біля неї іншу жінку, яка притримувала потерпілу. Бачила, що тролейбус був пошкоджений після ДТП: зі сторони водія було розбите скло та була вм»ятина на тролейбусі.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що у вечірній час 22.11.2007р. керував власним автомобілем Мазда, рухався по проспекту Миру від центра міста Житомира в напрямку с.Іванівка Житомирського району по середній смузі. Під»їзджаючи до тролейбусної зупинки «Офіцерська» попереду себе побачив тролейбус, який від»їхав від зупинки на середню смугу руху та увімкнув покажчик лівого повороту, перестроївшись в крайню ліву смугу. Рухаючись за тролейбусом на певній дистанції, побачив, що тролейбус раптово почав вивертати праворуч. Загальмувавши, щоб уникнути зіткнення з тролейбусом, який зупинився біля правого краю проїзної частини, об»їхавши його, зупинив автомобіль. Вийшовши з автомобіля побачив, що на проїзній частині дороги лежала без свідомості жінка, а біля неї було ще дві жінки. Коли рухався позаду тролейбуса будь-яких пішоходів, які могли переходити дорогу не бачив. Ніякі інші тролейбуси після ДТП не зупинялися. В момент ДТП проїзна частина дороги була мокра, можливо горіло зовнішнє освітлення.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона близько 16години 55 хвилин 22.11.2007р. керувала тролейбусом та рухалась по маршруту №2 в напрямку виїзду із м.Житомира за тролейбусом, яким керував ОСОБА_3 Коли побачила ДТП зупинилася об"їхавши осіб, які були на місці пригоди, бачила на проїзній частині дороги лежачу потерпілу, крім працівників ТТУ, які були на кінцевій зупинці тролейбусів сторонніх осіб не бачила. В той день їхала із ввімкненим світлом фар, так як була мряка, хмурно, зовнішнє освітлення не горіло.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що після отриманих в ДТП травм її невістка ОСОБА_4 стала інвалідом 3 групи, тривалий час лікувалася, не могла самостійно пересуватися, виховувати двох малолітніх дітей.
Вина підсудного також підтверджується іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.
Протоколом огляду місця ДТП від 22.11.2007р., схемами до нього, з якого видно, що пригода сталася в м.Житомирі на проспекті Миру в районі будинку №52. При огляді місця пригоди було зафіксовано розташування тролейбуса ЗІУ-9 №2158 щодо елементів проїзної частини та сліди гальмування, осип скла (а.с.10-14).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №617 від 07.05.2008р. у потерпілої ОСОБА_4 було виявлено тупу поєднану травму тіла у вигляді саден в ділянці обох колінних суглобів, подвійного перелому нижньої гілки лонної кістки справа, перелому нижньої гілки лонної кістки зліва й забою правої нирки з гематурією, ускладнену розвитком травматичного шоку 1 ст., яка відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до довготривалого розладу здоров»я(а.с.64).
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №73 від 17.06.2008р. встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми волосистої частини голови, струс головного мозку без виражених клінічних проявів, удар грудної клітки зліва і лівої нирки, перелому нижньої гілки лонної кістки справа, саден в області обох колінних суглобів, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які не являються небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров»я(а.с.146-148).
Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 24.05.2008р. відповідно яких потерпіла ОСОБА_4 розповіла та показала на місці на проспекті Миру м.Житомиар як саме трапилась ДТП та в якому місці проїзної частини її збив тролейбус(а.с.136-137).
Дані технічного журналу ДП «Житомирського трамвайно-тролейбусного управління» інвентарного №2158 тролейбуса ЗІУ- 9 свідчать про те, що тролейбус ЗІУ-9 №2158 перед виїздом на маршрут 22.11.2007р. перевірявся майстром та знаходився у технічно справному стані і будь-яких технічних несправностей, які б могли привести до створення аварійної ситуації виявлено не було(а.с.94-107).
Згідно висновку автотехнічної експертизи №3\288 від 21.05.2008р. в діях водія тролейбуса ЗІУ-9 №2158 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.п.11.2, 12.1, та 13.1 Правил дорожнього руху України. Дотримання ОСОБА_3 вказаних пунктів Правил не призвели б до ДТП та її наслідків. У даній дорожній обстановці водію тролейбуса ОСОБА_3 потрібно було діяти відповідно до вимог п.п.1.3, 1.5, 2.3(б), 11.2, 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України(а.с.80-82). Тобто невідповідність дій ОСОБА_3 зазначеним пунктам Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв»язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Як видно із протоколу 4451 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп»яніння від 22.11.2007р. ОСОБА_3 в момент ДТП був у тверезому стані(а.с.18).
Згідно довідки Центральної міської лікарні №1 м.Житомира №1032 від 23.05.2008р. ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 22.11.2007р. по 19.12.2007р. та на її лікування затрачено 2212грн 97коп(а.с.72).
Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №5\257 від 25.08.2009р. залишкова вартість пошкодженого майна ОСОБА_4 станом на 22.11.2007р. могла складати: мобільного телефону - 456грн, пари жіночих чобіт - 315грн, пальта демісезонного - 807грн 50 коп(а.с.327-339).
Суд критично оцінює доводи підсудного, що екстрене гальмування він став застосовувати коли побачив за 7-10м на проїзній частині жінку-пішохода, оскільки відповідно до висновків авто-технічної експертизи №3\406 від 08.09.2009р. гальмування тролейбусу розпочалося безпосередньо вже після наїзду на пішохода, в процесі виконання маневру зміни напрямку руху тролейбуса вправо, а покази водія ОСОБА_3 щодо механізму розвитку ДТП в частині застосування гальмування до наїзду на пішохода ОСОБА_4 – неґрунтовні та не можуть вважатися технічно спроможними(а.с.343-349).
Експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив дані ним висновки викладені в авто-технічній експертизі №3\406 від 08.09.2009р. щодо порушень ПДР України водієм ОСОБА_3 22.11.2007р.
Суд приймає до уваги висновки авто-технічної експертизи №3\406 від 08.09.2009р. згідно яких водій ОСОБА_3 в тих умовах пригоди при наявності зовнішнього міського освітлення мав технічну можливість уникнути наїзду на потерпілу шляхом своєчасного застосування термінового гальмування, оскільки вони об’єктивно узгоджуються з іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.
Із повідомлення директора Житомирського комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" №307 від 19.12.2007р. слідує, що зовнішнє освітлення проспекту Миру в районі будинку №52 22.11.2007р. на момент ДТП було включено і працювало в черговому режимі( а.с.31).
Про наявність зовнішнього освітлення на момент ДТП ствердили потерпіла ОСОБА_4, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_11, яка є колегою по роботі підсудного, щодо відсутності на момент ДТП зовнішнього освітлення, оскільки такі спростовуються іншими матеріалами справи, показаннями потерпілої та вищевказаних свідків.
Із повідомлення обласного центру з гідрометеорології №293\3-14 від 21.04.2009р. 22.11.2007р. близько 17 години спостерігався серпанок (наявність в атмосфері мікроскопічних крапель води), який погіршував видимість до 5км(а.с.263), тому це дає суду підстави вважати, що за наявних погодних умов, що склалися в момент ДТП підсудний мав необхідну видимість проїзної частини дороги, щоб вчасно побачити на ній перешкоди та уникнути ДТП.
Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_3 в скоєнні злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу самого підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12КК України підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості.
Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_3 працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Враховуючи наведене, особу підсудного, думку потерпілої, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи всі обставини по справі суд приходить до висновку про недоцільність застосування до підсудного додаткової міри покарання – позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки робота водія є єдиним джерелом існування ОСОБА_3, який вчинив вперше злочин, з необережності, в стані алкогольного сп’яніння не перебував.
Відповідно до ст.1172ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.
Згідно до ст.1187ЦК України відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки несуть власники( володільці) транспортних засобів.
Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_3 перебуває в трудових відносинах із Житомирським трамвайно-тролейбусного управлінням, яке є власником тролейбуса, на якому було вчинено ДТП останнім.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до Житомирського трамвайно-тролейбусного управління про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3 208грн 95коп підлягає до часткового задоволення, так як в ході судового розгляду справи встановлено, що потерпілою були затрачені кошти на лікування, що підтверджується чеками аптечних установ, пошкоджений одяг та мобільний телефон на загальну суму 1646грн 10 коп. При цьому судом враховано, що відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №86 від 17.03.2010р. частина медичних препаратів, які вказані в чеках аптечних установ та надані потерпілою на підтвердження позовних вимог, не пов’язані з характером отриманих ушкоджень під час ДТП та їх наслідків.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до Житомирського трамвайно-тролейбусного управління про стягнення моральної шкоди в розмірі 45000грн підлягає частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що з вини ОСОБА_3, який як працівник ЖТТУ виконував свої трудові обов»язки, сталася ДТП, внаслідок якої потерпіла отримала тілесні ушкодження, після чого тривалий час лікувалася, внаслідок ДТП в молодому віці стала інвалідом ІІІ групи, перенесла психічні страждання з приводу вимушених змін в звичайному житті, але вказана сума є завищеною, тому суд виходячи із дій потерпілої, засад розумності, виваженості та достатності зменшує її до 30000грн.
Підлягають до задоволення вимоги потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з підсудного на її користь 1200грн за надання правової допомоги адвокатом, оскільки знайшли своє підтвердження прибутковим касовим ордером від 30.10.2008р.(а.с.229).
Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого, тому заявлений прокурором Богунського району м.Житомира цивільний позов в інтересах держави в особі департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 2212грн 97коп, що підтверджується довідкою ЦМЛ №1 м.Житомира №1032 від 23.05.2008р.
Судові витрати в сумі 2169грн 53 коп за проведення авто-технічних, товарознавчої експертиз підлягають стягненню з підсудного відповідно до ст.93КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання за цим законом – 2 роки виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 1200грн на відшкодування витрат за надання правової допомоги адвокатом.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 2169грн 53 коп за проведення авто-технічних, товарознавчої експертиз.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 2212грн 97коп.
Стягнути з Житомирського трамвайно-тролейбусного управління на користь потерпілої ОСОБА_4 1646грн 10 коп на відшкодування матеріальної шкоди та 30000грн на відшкодування моральної шкоди, а всього 31646грн 10 коп.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя І.В.Зіневич