ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 98/10

    В И Р О К

Іменем України

16 березня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

      головуючого - судді                                           Савченка А.Г.

      при секретарях                         Герасименко В.В., Загорулько О.В.,

                                           Шестопал А.С.                                                      

    за участю прокурорів                     Антонова С.В., Букало А.М., Мілаш  

                                   М.С.

    захисників                                     ОСОБА_2, ОСОБА_3

             підсудних                             ОСОБА_4, ОСОБА_5

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві кримінальну справу  по обвинуваченню

                             ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця,  громадянина України, освіта середня, не одруженого, ніде не працює, судимого

    21 червня 2005 р.Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч.  ст. 187, 69, 70 КК України на 5 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Полтавської області покарання зменшено до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 7 вересня 2008 р.умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 19 днів,

                              ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, українця,  громадянина України, освіта середня, не  одруженого, ніде не працює, судимого

    12 лютого 2008 р. Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

Е п і з о д № 1.    23 жовтня 2008 р., приблизно о 22 год., підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 в під’їзді АДРЕСА_3, здійснили напад на потерпілого ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном. При цьому ОСОБА_4 наніс потерпілому удар в голову, від якого він втратив свідомість, а ОСОБА_5 вирвав з рук потерпілого барсетку вартістю 200 грн., в якій знаходились мобільний телефон «Nokia 6030» вартістю 340 грн. з карткою оператора мобільного зв’язку «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 80 грн., та гаманець вартістю 150 грн. з грошима в сумі 6 грн., внаслідок чого йому було завдано матеріального збитку на загальну суму 801 грн., а також заподіяно тілесні ушкодження у вигляді  закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, припухлості, напруження м’яких тканин потиличної ділянки голови, які кваліфікуються у своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Е п і з о д № 2.   На початку жовтня 2008 р., приблизно о 23 год., підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 на вулиці Калініна в м. Полтаві поблизу зупинки громадського транспорту «23 Вересня» відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, насильно поваливши та утримуючи на землі ОСОБА_7, заволоділи його шкіряною курткою вартістю 120 грн., чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

    Е п і з о д № 3.   15 жовтня 2008 р., приблизно о 23 год., підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 в під’їзді будинку по вул. Героїв Сталінграду, 10 в м.Полтаві повторно, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, нанісши декілька ударів руками та ногами по голові потерпілого ОСОБА_8, заволоділи його мобільним телефоном «Sony Ericsson К 800 i» вартістю 1190 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв’язку   «Київстар» вартістю 50 грн. та гаманцем вартістю 10 грн. з грошима в сумі 40 грн., чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на суму 1290 гривень.

    Е п і з о д № 4.  17 жовтня 2008 р., приблизно о 23 год., підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 по вул. Грушевського в м. Полтаві навпроти ПНГРТ повторно, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, нанісши удар, поваливши та утримуючи на землі потерпілого ОСОБА_9, заволоділи його мобільним телефоном «LG-3100» вартістю 320 грн. та грошима в сумі 200 грн., чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 520 гривень.

Е п і з о д № 5.   24 жовтня 2008 р., приблизно о 23 год., підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 в під’їзді № 3 будинку № 16 по пров. Рибальському в м.Полтаві, повторно, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, нанісши удар ногою в ногу та поваливши на землю потерпілого ОСОБА_10, нанісши йому два удари ліктем в обличчя та утримуючи його на землі, заволоділи його гаманцем вартістю 21 грн. з грошима в сумі 50 грн., чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на суму 71 грн.

Е п і з о д № 6.   Наприкінці жовтня 2008 р., приблизно о 01 год., підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 біля зупинки громадського транспорту «Левада» в м. Полтаві, повторно, відкрито заволоділи мобільним телефоном «Motorolla V3» вартістю 600 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 15 грн., сумкою вартістю 120 грн., в якій знаходились зарядний пристрій вартістю 30 грн., 3 ключі загальною вартістю 15 грн., косметика вартістю 70 грн. та парфуми вартістю 25 грн., що належать потерпілій ОСОБА_11, чим спричинили їй матеріальної шкоди на суму 900 грн.

    Е п і з о д № 7.   31 жовтня 2008 р., приблизно о 23 год., підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою  осіб з ОСОБА_5 на перехресті вулиць Фрунзе та Кагамлика в м. Полтаві повторно, відкрито, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_12, заволоділи його мобільним телефоном «Nokia 1600» вартістю 210 грн. та грошима в сумі 250 грн., чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 460 грн.

Е п і з о д № 8.   2 листопада 2008 р., приблизно о 10 год., підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 в кафе «Чебуречна», яке розташоване на площі Зигіна в м. Полтаві, повторно, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вивівши ОСОБА_13 з приміщення кафе на подвір’я, заволоділи його мобільним телефоном «Motorolla С-140» вартістю 320 грн., барсеткою вартістю 50 грн. та грошима в сумі 10 грн., чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на суму 380 гривень.

Е п і з о д № 9.    14 листопада 2008 р., приблизно о 23 год., підсудний ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 неподалік від будинку № 7 по вул. Алмазній в м. Полтаві, повторно, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, насильно поваливши на землю ОСОБА_14, заволоділи його мобільним телефоном «Samsung С-230» вартістю 150 грн., чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

    Е п і з о д № 10.   17 листопада 2008 р., приблизно о 10 год., підсудний ОСОБА_4 на вул. Леніна в м.Полтаві, навпроти пункту прийому вторсировини повторно, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, нанісши удари руками в груди ОСОБА_15, заволодів його мобільними телефонами «Motorolla С-350» вартістю 200 грн., «Samsung С-230» вартістю 300 грн. та грошима в сумі 50 грн., чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну  суму 550 грн.

    В кожному із названих випадків підсудні розпорядились викраденим майном на власний розсуд, а вилучені гроші витратили на власні потреби.

    Допитані в ході судового слідства підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по епізодах № 2-9  вину у вчиненні інкримінованих їм пограбувань та заявлені по справі цивільні позови визнали повністю, підтвердивши факти їх скоєння за обставин, викладених вище.

    По епізоду № 1 за фактом вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 підсудні вину визнали частково, заявивши, що при заволодінні його майном не застосовували насильства, яке б було небезпечним для його життя і здоров’я, а тільки відкрито викрали його майно у кількості та асортименті, зазначених вище. Наголосили, що тілесні ушкодження потерпілому були заподіяні не ними, а іншими особами чи самим потерпілим, який на момент нападу на нього перебував у стані алкогольного сп’яніння і міг їх отримати внаслідок падіння та удару об якісь предмети.  

    Потерпілі ОСОБА_12, який був допитаний в судовому засіданні, а також ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, чиї показання досліджено в суді в порядку ст. 306 КПК України, підтвердили факт викрадення в них майна за вказаних вище обставин та заподіяння їм матеріальних збитків на вказані суми. (т. 1 а. с. 56, 218-21; т. 3 а. с. 50, 91, 121, 135, 161; т. 4 а. с.12).

    Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову по епізодах № 2 - 9 за фактами вчинення пограбувань ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудні та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Е п і з о д № 1

    Вина підсудних у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 повністю доведена дослідженими у суді доказами.

    Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 23 жовтня 2008 р., приблизно о 22 год., коли він зайшов у під’їзд свого будинку по АДРЕСА_3, пройшовши вхідні двері тамбуру, почув, що до нього наближаються підсудні та відчув як один із них наніс йому удар в потилицю. Після цього інший підсудний вдарив його ногою по сідниці. Від удару він впав на підлогу та почав втрачати свідомість і в цей час відчув, що в нього з рук виривали барсетку.

    Свої показання потерпілий підтримав і під час зводин віч-на-віч з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 1 а.с.120-121, 122-123).

    Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2707 від 7 листопада 2008 р. ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, припухлості, напруження м’яких тканин потиличної ділянки голови, які кваліфікуються у своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (т. 1 а.с.19-20).

    Згідно протоколу огляду від 7 листопада 2008 р. у ОСОБА_17 вилучено сім-картку оператора мобільного зв’язку «Київстар» (т. 1 а. с. 28-29).

    Свідок ОСОБА_18, чиї показання досліджено в суді в порядку ст. 306 КПК України, показав, що наприкінці жовтня 2008 р. він познайомився з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Приблизно через два тижні підсудні дали йому мобільний телефон, який він віддав своїй матері, а потім повернув його ОСОБА_4 (т. 1 а.с.63).

    Свідок ОСОБА_17, чиї показання були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 1 а. с. 64) підтвердила, що її син, ОСОБА_18, 24 жовтня 2008р. дав їй мобільний телефон «Nokia 6030» та сказав, що цей телефон продає його товариш. Цей телефон їй не сподобався і вона повернула його синові (т. 1 а.с.64).

Із показань свідка ОСОБА_19, які були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 1 а. с. 228, 229-230), слідує, що він придбав у ОСОБА_20 мобільний телефон «Nokia 6030», а потім цей телефон продав ОСОБА_21

    Свідок ОСОБА_21, чиї показання досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 1 а. с. 156-157) показав, що наприкінці жовтні 2008 р. він придбав у свого знайомого ОСОБА_19 мобільний телефон «Nokia 6030». Через деякий час працівники міліції повідомили йому, що телефон крадений і вилучили його (т. 1 а.с.156-157).

Відповідно до протоколу огляду від 3 грудня 2008 р. ОСОБА_21 видав працівникам міліції мобільний телефон «Nokia 6030» (т. 1 а. с. 154 -155).

В ході пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілий ОСОБА_6 впізнав мобільний телефон, який у нього було викрадено (т. 1 а. с. 223-224).

    Згідно висновку товарознавчої експертизи № 275 від 18 грудня 2008 р. залишкова вартість мобільного телефону «Nokia 6030» становить 340,00 грн. (т. 1 а. с. 163-166).

    Під час відтворення обстановки та обставин події злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розповіли та продемонстрували на місці обставини заволодіння майном ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 87-92, 93-99).

    Аналізуючи наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних у вчиненні ними розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 та заволодіння його майном. Суд не приймає до уваги показання підсудних, в яких вони заперечують факт застосування насильства небезпечного для його життя і здоров’я, розцінюючи їх як спосіб захисту від пред’явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене. При цьому суд виходить як з доказів, наведених вище, так і з алогічності їх тверджень про те, що ушкодження потерпілий міг спричинити собі сам або отримати їх в іншому місці. Ці твердження спростовуються показаннями потерпілого, які є логічно послідовними протягом усього часу розгляду справи в суді та повністю узгоджуються з іншими доказами по справі. Тому суд розцінює показання потерпілого як правдиві та покладає їх в основу обвинувачення підсудних у вчиненні ними розбійного нападу.

    Отже, суд вважає доведеною вину підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин і способом, вказаним вище, і кваліфікує їх діяння по епізодах № 2 – 9 за ч. 2 ст. 186 КК України як  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а також з погрозою застосування такого насильства, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, а по епізоду № 1 - за ч. 2 ст. 187 КК України як вчинення за попередньою змовою групою осіб нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу.      

          Обставин,  які пом’якшують та обтяжують покарання підсудних,  суд не знаходит    

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд приймає до уваги, що  скоєні підсудними злочини відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжкими.

          За місцем  попереднього ув’язнення кожний із підсудних характеризується  задовільно. ОСОБА_4 за місцем навчання характеризується посередньо.

          Підсудні працездатні за віком та станом здоров’я.

    При призначенні покарання суд також враховує, що кожний із підсудних раніше засуджувався за вчинення умисних, в тому числі аналогічних злочинів, має непогашену в установленому законом порядку судимість та невідбуте покарання за попереднім вироком, обставини вчинення злочину, поведінку кожного із підсудних як під час скоєння злочину, так і після цього, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання і приходить до висновку, що кожному із них повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для їх виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

По справі потерпілими заявлені цивільні позови: ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 461 грн. та моральної на суму 2000 грн.; ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 140 грн.; ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 900 грн.

    Вирішуючи цивільний позов потерпілих, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23, 1166, 1167 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова). При цьому суд виходить  з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

    Визначаючи суму, що підлягає стягненню з підсудного, суд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна».

    Потерпілому ОСОБА_10 було частково відшкодовано завдану шкоду на суму 21 грн., а тому цю суму суд виключає як ту, що підлягає стягненню.

          Виходячи із доведеності вини підсудних у вчиненні злочинів, суд задовольняє цивільні позови потерпілих про відшкодування матеріальної шкоди на заявлені ними суми за виключенням вказаних вище 21 грн., оскільки ними надані докази заподіяння їм матеріальної шкоди.

    Суд також вважає, що потерпілому ОСОБА_6  була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вчинення злочину щодо нього він зазнав інтенсивних душевних, психічних переживань, що потягло за собою вимушені зміни в його житті. Внаслідок вчинення розбійного нападу на нього він переніс фізичний біль та було завдано шкоди його здоров’ю. В зв’язку з цим він тривалий час змушений був лікуватись. Наслідки заподіяння шкоди він відчуває і по цей час. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості і  вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

          Керуючись статтями   321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

    ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 187 КК України кожного і засудити їх:

          ОСОБА_4:

    за ч. 2 ст. 186 КК України – до позбавлення волі строком на шість років;

    за ч. 2 ст. 187 КК України – до позбавлення волі  строком на сім рок з конфіскацією всього належного йому майна.

    На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання сім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднати частину невідбутого покарання за вироком Полтавського районного суду від 21 червня 2006 р. строком 6 місяців позбавлення волі, визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на сім років  шість місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_5:

    за ч. 2 ст. 186 КК України – до позбавлення волі строком на п’ять років шість місяців;

    за ч. 2 ст. 187 КК України – до позбавлення волі  строком на сім рок з конфіскацією всього належного йому майна.

    На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання сім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднати частину невідбутого покарання за вироком Полтавського районного суду від 21 червня 2006 р. строком 6 місяців позбавлення волі, визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на сім років  шість місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

          Початок строку відбуття покарання кожному із засуджених рахувати з 28 листопада 2008 р., зарахувавши в нього час перебування кожного із них під вартою в зв’язку з обранням щодо них запобіжного заходу – взяття під варту

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо кожного із засуджених у виді взяття під варту, залишити без змін.

          Речові докази по справі –  картку оператора мобільного зв’язку «Київстар», мобільний телефон «Nokia 6030», коробку з-під мобільного телефону, гарантійний талон залишити власникам, яким вони передані на зберігання (т. 1 а. с. 224, 231).

    Заявлені по справі цивільні позови задовольнити частково і стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь: потерпілого ОСОБА_6 – 461 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, а всього – 2461 грн., на користь потерпілого ОСОБА_10 – 119 грн. матеріальної шкоди і на користь потерпілої ОСОБА_11  - 900 грн. матеріальної шкоди.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в цей же строк з моменту вручення їм копії вироку.

          Суддя                                                                                                    А.Г.Савченко