У К Р А Ї Н А

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

  м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 877/09

    В И Р О К

Іменем України

11 січня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

      головуючого - судді                                           Савченка А.Г.

      при секретарі                                                       Загорулько О.С.

    за участю: прокурора                     Попка О.В.

             підсудного                             ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню  

                                ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красний Луч Луганської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня,  одруженого,  ніде не працює,  судимого

    21 вересня 2000 р. Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 143, 42 КК України (далі - КК) 1960 р. на 4 роки позбавлення волі, звільненого  30 березня 2004 р. по відбуттю строку покарання;

   5 серпня 2005 р. цим же судом за ч. 2 ст. 309 КК на 2 роки позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК з іспитовим строком на 1 рік;

   31 жовтня 2006 р. Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК на 3 роки 9 місяців позбавлення волі, вирок Миргородського міськрайонного суду від 5 серпня 2005 р. виконувати самостійно. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 6 лютого 2008 р. вирок суду змінено, дії засудженого кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190, 70 КК і зменшено покарання до 3 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено без змін. Звільненого 17 лютого 2008 р. по відбуттю строку покарання

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

    в с т а н о в и в :

    22 серпня 2009 р., приблизно о 12 год. 50 хв., підсудний ОСОБА_1, перебуваючи неподалік від будинку АДРЕСА_2, умисно, шляхом обману та зловживання довірою заволодів МП-3 плеєром фірми виробника «Аpacer», брюками вартістю 140 грн. та спортивною олімпійкою потерпілого ОСОБА_2, попросивши їх у тимчасове користування та отримавши їх від потерпілого, який на прохання підсудного передав майно для цієї мети, завдавши йому збитку на загальну суму 276 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

    Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин.  Він також визнав заявлений по справі цивільний позов.

    Потерпілий ОСОБА_2, показання якого були дослідження в суді відповідно до ст. 306 КПК України (а. с. 40-42), підтвердив факт заволодіння його майном підсудним за викладених вище обставин. Він також підтвердив факт заподіяння йому підсудним матеріальної шкоди на суму 140 грн., яку просить стягнути з підсудного.

    Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

    Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він повторно шляхом обману та зловживання довірою, заволодів чужим майном, тобто вчинив шахрайство.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також часткове добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого майна.      

          Обставинами, які  обтяжують покарання  підсудного, суд визнає рецидив злочину.

    Суд виключає з обвинувачення підсудного посилання слідчим на повторність як обставину, що обтяжує його покарання, оскільки вона являється кваліфікуючою обставиною і як така йому інкримінується.

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд враховує, що вчинений підсудним злочин являється злочином середньої тяжкості.

    Згідно медичного висновку підсудний має психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання наркотиків, однак примусового лікування від цього не потребує.

          Суд також враховує особу підсудного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності та має не погашені в установленому законом порядку судимості, визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи, наявність на його утриманні малолітньої дитини (а. с. 110), наявність обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому  покарання у виді  штрафу, що буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

    По справі потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 140 грн.  ( а. с. 39).

          Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23, 1166 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова). При цьому суд виходить  з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

    Визначаючи суму, що підлягає стягненню з підсудного, суд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна».

    В добровільному порядку підсудним частково відшкодовані збитки і потерпілим в суму заявленого позову вони не включались.

          Виходячи із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, суд задовольняє цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди повністю на заявлену ним суму, оскільки ним надані докази заподіяння йому матеріальної шкоди.

    Питання про речові докази суд вирішує відповідно ст. 81 КПК України.

    Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

  ОСОБА_1   за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1  у виді  підписки про невиїзд залишити без змін.

          Речові докази, які передані на зберігання потерпілому, - повернути йому ж.

    Задовольнити заявлений по справі потерпілим цивільний позов і стягнути з засудженого на його користь 140 (сто сорок) грн.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

          Суддя                                                                                                    А.Г.Савченко