Личаківський районний суд м. Львова

__________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-79/10                                                                                                                                                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2010 року                     Личаківський районний суд міста Львова

в складі: головуючого – судді Гірник Т.А.

   при секретарі – Заставній С.Л.

   з участю позивача – ОСОБА_1

   представника позивача – ОСОБА_2

   відповідача – ОСОБА_3

   представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1, як співвласник квартири АДРЕСА_1,  звернулася до суду з позовом до відповідачів, співвласників і мешканців квартири АДРЕСА_2, яка знаходиться поверхом вище, вимоги по якому неодноразово уточнювала і в кінцевому просить ухвалити рішення, яким стягнути солідарно спричинену матеріальну шкоду в розмірі 10 252 грн. та моральні збитки в розмірі 45 000 грн. внаслідок залиття квартири.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримала, пояснила, що внаслідок недбалого ставлення відповідачів до сантехнічних приладів, тричі у 2004 році мало місце залиття приміщень кухні, передпокою, коридору, житлової кімнати, туалету, ванної кімнати, кладової у її квартирі. На неодноразові звернення добровільно відшкодувати шкоду відповідачі не реагують. Тому просить стягнути суму спричиненої внаслідок залиття матеріальної шкоди в розмірі 10 252 грн., визначену експертом при проведенні експертизи. Також просить стягнути спричинену моральну шкоду, яку оцінює в 45 000 гривень, оскільки періодичне залиття відповідачами житла змушує постійно відвертати наслідки такого власними силами, що безперечно пригнічує позивача, погіршується самопочуття. Змушена проживати у квартирі з слідами залиття, що створює щоденний дискомфорт. З приводу залиття неодноразово зверталась в ЛКП для складання актів, що негативно вплинуло на її стан. Внаслідок залиття стало непридатним до використання майно, придбане за кошти, зароблені багаторічною важкою працею. Через незадовільний стан приміщення не в змозі запросити гостей, що також підвищує ступінь моральних страждань. Просить також постановити про стягнення судових витрат.

Представник позивача ОСОБА_2 на підставі усної довіреності у судовому засіданні позов підтримав по аналогічних мотивах та просить такий задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5, який діє на підставі ордеру № 570 від 27.11.2009р., у судовому засіданні позов до своєї довірительки заперечив, мотивуючи тим, що у вказаний у позові період, коли мало місце залиття квартири позивача, ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 не проживала, її постійним місцем проживання з 1985 року є квартира АДРЕСА_3, про що долучив до справи відповідний акт про проживання без реєстрації. Тому вважає, що підстав для покладення обов’язку на його довірительку відшкодувати спричинену шкоду немає, оскільки така нею не заподіяна. При цьому не заперечив той факт, що відповідач ОСОБА_4 на момент залиття і на час ухвалення судового рішення являється співвласником квартири АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав частково, не заперечив факт залиття квартири позивача можливо через наявність в його квартирі старих комунікацій або з іншої причини. Водночас не погоджується з заявленою сумою до відшкодування, вважаючи, що така має бути значно меншою, однак сказати не може. Ствердив, що неодноразово звертався до позивача з пропозицією провести в її квартирі ремонт за власні кошти, однак такі нею були відхилені. Вказав, що залиття мало місце лише в приміщенні кухні. При цьому вказав, що на момент залиття в квартирі також проживали його сестра ОСОБА_7 з чоловіком ОСОБА_8, останній також звертався до позивачки з пропозиціями  відшкодування шкоди , проведення ремонту. Інші відповідачі в квартирі не проживають протягом тривалого періоду часу від 15 до 25 років  і в часі, коли мало місце залиття, також в ній не проживали.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, про слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. За погодженням з учасниками процесу, на підставі поданих суду документів, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у судове засідання не з»явились, належним чином, через засоби масової інформації повідомлені про дату судового розгляду. Повідомлення про виклик до суду надруковано у ЗМІ: місцевій  газеті “Високий Замок“ від 07.06.2010 року. Враховуючи належне повідомлення відповідачів, а також зібрання достатніх доказів по справі для прийняття рішення, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши подані суду докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з таких мотивів.

У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України підлягає відшкодуванню шкода завдана особистим немайновим правам особи, а також майну фізичної особи, особою, яка її завдала.

Згідно ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності № 27648 від 19.09.1994 року позивач ОСОБА_1 являється співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с.4). Іншим співвласником майна ОСОБА_10, дочкою позивача, вимоги про відшкодування шкоди внаслідок залиття не ставляться. Оскільки згідно чинного законодавства будь-хто з власників майна може звертатись до суду за відновленням порушеного права, то слід вважати, що позивач підставно ставить питання про відшкодування шкоди саме на її користь. При цьому слід врахувати, що строк звернення до суду з такими вимогами сплив ще у червні 2007р., оскільки залиття мали місце в червні 2004р.

При цьому суд враховує, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № Л08790 від 10.02.1997р. власниками квартири АДРЕСА_2, яка знаходиться над квартирою позивача, про що ствердили учасники процесу, являються ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 (а.с.75).

Суд вважає, що в червні 2004 року саме по вині відповідачів було залито приміщення у квартирі позивача і це стверджується наступними доказами.

 Актом ЛКП № 500 від 12.06.2004 року комісією зафіксовано факт залиття квартири позивача в приміщеннях кухні, коридору, ванної кімнати, комори туалету. Згідно акту ЛКП № 500 від 21.06.2004р. при обстеженні квартири АДРЕСА_1 встановлено факт залиття кухні, коридору, передньої, ванної кімнати, туалету, кладової, однієї кімнати. В обох випадках комісія вважала причиною залиття халатне відношення до водозапірної арматури мешканців квартири АДРЕСА_2 (а.с.6-7). Відповідачами ці обставини не спростовано, тому суд вважає такі доведеними. Водночас, незважаючи на долучення до справи копії заяви позивача від 11.10.2004р. на ім’я начальника ЛКП № 500, суд не вважає доведеним факт залиття квартири позивача 06.10.2004р., оскільки об’єктивних доказів цього суду не представлено, в тому числі не подано суду акт про обстеження квартири балансоутримувачем.

Висновком експертизи від 10 грудня 2008 року (а.с.28-40) встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 наявні сліди пошкоджень від залиття у приміщеннях, вказаних у технічному паспорті на квартиру (а.с.5): під літ. 3-1 – коридору – сліди залиття на стелі і стінах, які оздоблені шпалерами; під літ. 3-3 і 3-2 – туалету і коридору – сліди залиття на стелях; під літ. 3-4 – ванна – сліди залиття на стелі і стінах; під літ. 3-5 – кухня – сліди залиття у вигляді темано-бурих плям і грибкового ураження на стелі і стінах, пошкодження і відшарування шпалер, пошкоджено лінолеумне покриття підлоги; під літ. 3-6 – кладова – сліди залиття на стелі і стіні; під літ. 3-7 – житлова кімната – пошкоджено фарбування стіни і стелі. Причиною наявних пошкоджень в квартирі АДРЕСА_1 є вилив води з вище розташованої квартири АДРЕСА_2.

При вирішенні спору слід врахувати, що відповідно до вимог ст. 177 Житлового кодексу України громадяни зобов’язані бережно ставитись до санітарно-технічного обладнання. Із змісту даної норми слідує, що особи, які є власниками житла або такі, які проживають у такому, повинні стежити за належним станом сантехприладів. Тому слід вважати, що незважаючи на не проживання відповідача ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_2, про що подано суду акт про встановлення факту її проживання в іншому житлі від 23.02.2010р., обов’язок по відшкодуванню шкоди також лежить на ній, як на співвласнику квартири.  

Оскільки при розгляді справи по суті не встановлено особу, винну у залитті квартири позивача з підстав проживання у квартирі АДРЕСА_2 декількох відповідачів, то слід визнати встановленим факт, що залиття квартири, де проживає позивач, у червні 2004 мало місце з вини відповідачів, співвласників квартири, в тому числі з вини відповідача ОСОБА_8, як члена сім’ї співвласника ОСОБА_7 Інші співвласники квартири не позбавленні права власності, а тому на них лежить обов’язок користуватися власністю без порушення прав інших співвласників, в даному випадку позивача. Тому суд приймає рішення про солідарне стягнення суми відновлювального ремонту квартири, встановленої експертизою, на користь позивача.

Що стосується вимог про відшкодування моральних збитків, то суд вважає, що такі позивачу також спричинені. Суд вважає, що періодичне залиття приміщень квартири позивача безперечно вплинуло вкрай негативно на позивача. Споглядання квартири в стані після залиття, переживання за пошкоджене майно, спричинило виключно негативні емоції у позивача, хвилювання, моральні страждання. Небажання відповідачів добровільно вирішити конфліктну ситуацію, також негативно впливало на позивача. Однак суд не може погодитись із визначеною позивачем сумою моральної шкоди. При цьому слід врахувати, що залиття приміщення мало місце в 2004 році. Продовж майже трьох років позивач не зверталась до суду  з вимогами, що є її правом, однак водночас дає підстави для висновку про відсутність моральних страждань перенесених до ступеню, який може бути оцінений як 45 000 гривен.  Слід врахувати, що залиттям пошкоджено частину квартири, що доказів знищення іншого майна, про що вказано у описовій частині позову – не здобуто. Приймається до уваги і сума спричиненої матеріальної шкоди. Тому суд вважає, що моральна шкода в сумі 2 000 грн. є відповідною сумою компенсації спричиненої шкоди.

Також підлягають до стягнення з відповідачів на користь позивача понесені нею судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 23, 57-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1166, 1167 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 10 252 гривні та 2 000 гривень спричиненої моральної шкоди, 1 085 грн. 60 коп. судових витрат, а всього 13 337 (тринадцять тисяч триста тридцять сім) грн. 60 (шістдесят) коп.

В решті вимоги залишити без задоволення за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом двадцяти днів у випадку подання в десятиденний термін заяви про апеляційне оскарження з дня проголошення рішення.

Суддя                                         Т.А. Гірник