ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 259/10

   В И Р О К

Іменем України

13 травня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

      головуючого - судді                                           Савченка А.Г.

      при секретарі                                                       Загорулько Л.С.

            за участю прокурора                     Букало Т.М.

    потерпілої                               ОСОБА_1

             підсудної                             ОСОБА_2    

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню  

    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня, вдови, має на утриманні неповнолітню дитину,  ніде не працює,  судимої

    1 лютого 1989 р. Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 141, 17, ч. 2 ст. 140, 42 КК України (далі - КК) 1960 р.  до позбавлення волі строком на 3 роки, звільненої 2 листопада 1991 р. по відбуттю покарання;

   25 лютого 1994 р. цим же судом за ст. 17, ч. 2 ст. 140 КК 1960 р.  до позбавлення волі строком на 2 роки;

   31 травня 1994 р. Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6, 42 КК 1960 р.  до позбавлення волі строком на 2 роки. До призначеного покарання частково призначено невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 2 роки шість місяців позбавлення волі. Звільненої 13 липня 1996 р. по відбуттю покарання;

   28 січня 1997 р. Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 17, ч. 2 ст. 140 КК 1960 р.  до позбавлення волі строком на 1 рік, звільненої 7 серпня 1997 р. на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію» від 26 червня 1997 р.;

   15 травня 1998 р. цим же судом за ч. 2 ст. 140 КК 1960 р.  до позбавлення волі строком на 2 роки. Ухвалою Полтавського обласного суду від 1 липня 1998 р. дії перекваліфіковано на ст. 17, ч. 2 ст. 140, в іншій частині вирок залишено без змін. Звільненої 7 жовтня 1999 р. по відбуттю покарання;

   3 жовтня 2000 р. цим же судом за ч. 2 ст. 229-6 КК 1960 р.  до позбавлення волі строком на 2 роки, звільненої 31 липня 2002 р. по відбуттю покарання;

   27 листопада 2003 р. цим же судом за ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільненої 24 грудня 2004 р. умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 29 днів;

   19 жовтня 2005 р. цим же судом за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК з іспитовим строком на 2 роки;

   6 квітня 2007 р. цим же судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 3 роки позбавлення волі, звільненої 13 липня 1996 р. по відбуттю покарання

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України,            

в с т а н о в и в :

    Е п і з о д № 1. 9 вересня 2009 р., приблизно об 11-й год., підсудна ОСОБА_2, перебуваючи в громадському транспорті автобусі маршруту «Кільцевий» неподалік від зупинки громадського транспорту «Карла Лібкнехта»,  що по вулиці Фрунзе в м. Полтаві, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з бокової кишені жіночої сумки потерпілої ОСОБА_3 викрала мобільний телефон «Nokia-7370» вартістю 840 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС»  вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 15 грн., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 865 грн.

Е п і з о д № 2. 14 вересня 2009 р., приблизно о 16-й год. 30 хв., неподалік від будинку № 3, що по вулиці 23 Вересня в м. Полтаві, підсудна ОСОБА_2, повторно, відкрито, з кишені куртки неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1, викрала мобільний телефон «Samsung D-520» вартістю 539 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС»  вартістю 30 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 1 грн., штовхнувши її при цьому та вихопивши мобільний телефон з кишені, завдавши ОСОБА_4 – батьку потерпілої, якому він належить, збитку на загальну суму 570 грн.  

Е п і з о д № 3. 15 жовтня 2009 р., приблизно о 08-й год. 20 хв., перебуваючи в громадському транспорті в салоні автобусу, який рухався від зупинки «Фурманова» до зупинки «Вулиця Карла Лібкнехта»  в м. Полтаві, вона ж, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з жіночої сумки потерпілої ОСОБА_5 викрала мобільний телефон «Nokia-2600» вартістю 560 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «Київ-Стар»  без вартості, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 10 грн., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 570 грн.

Е п і з о д № 4. 15 жовтня 2009 р., приблизно о 12-й год. 30 хв., перебуваючи в громадському транспорті автобусі маршруту «Кільцевий» неподалік від зупинки громадського транспорту «Поштамт»,  що по вулиці Жовтневій, 33 в м. Полтаві, вона ж, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з бокової кишені жіночої сумки потерпілої ОСОБА_6 викрала мобільний телефон «Nokia-5300» вартістю 550 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС»  вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 6 грн. 20 коп., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 566,20 грн.

Е п і з о д № 5.   17 жовтня 2009 р., приблизно о 10 год. 30 хв., вона ж, перебуваючи неподалік від зупинки громадського транспорту «Критий ринок», що по вулиці Шевченка в м. Полтаві, повторно, таємно шляхом вільного доступу з кишені пальто потерпілої ОСОБА_7 викрала мобільний телефон «Samsung D900i» вартістю 1049 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС»  вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 5 грн., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 1064 грн.  

    Е п і з о д № 6.   29 жовтня 2009 р., приблизно о 16 год. 40 хв., вона ж, перебуваючи в приміщенні супермаркету «Еко-Маркет», що по вулиці Шевченка, 44 в м. Полтаві, умисно, повторно, намагалася таємно викрасти 2 пачки кави «Якобз» вартістю 47,69 грн. кожна, однак задумане не довела до кінця по причинах незалежних від її волі, так як була затримана працівниками служби охорони магазину. Вказаними діями підсудна могла спричинити ТОВ «Еко» матеріального збитку на загальну суму 95,38 грн.

    Е п і з о д № 7. 10 листопада 2009 р., приблизно об 11-й год. 30 хв., вона ж, перебуваючи на ЦКР м. Полтави, що по вулиці Шевченка в м. Полтаві, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з кишені куртки потерпілої ОСОБА_8 викрала мобільний телефон «Samsung Х-450» вартістю 102 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «UMS» без вартості, завдавши останній збитку на вказану суму.

    Е п і з о д № 8. 19 листопада 2009 р., в денний час, вона ж, перебуваючи на ЦКР м. Полтави, що по вулиці Шевченка в м. Полтаві, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з кишені куртки потерпілої ОСОБА_9 викрала мобільний телефон «Otek» вартістю 1182 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС» без вартості, завдавши останній збитку на вказану суму.

    Е п і з о д № 9. 21 листопада 2009 р., приблизно об 11-й год., вона ж, перебуваючи на ЦКР м. Полтави, що по вулиці Шевченка в м. Полтаві, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з кишені куртки потерпілої ОСОБА_10 викрала мобільний телефон «Nokia» вартістю 542 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС» без вартості, завдавши останній збитку на вказану суму.

    Е п і з о д № 10. 3 грудня 2009 р., приблизно о 12-й год. 30 хв., перебуваючи в громадському транспорті автобусі маршруту «Кільцевий» неподалік від зупинки громадського транспорту «Вулиця Чайковського»,  що по вулиці Фрунзе в м. Полтаві, вона ж, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з жіночої сумки потерпілої ОСОБА_11 викрала мобільний телефон «Nokia-6131» вартістю 500 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС»  вартістю 10 грн., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 510 грн.

    Е п і з о д № 11. 5 грудня 2009 р., приблизно о 13-й год. 35 хв., перебуваючи на платформі № 5 автовокзалу приміських автобусів,  що по вулиці Шевченка в м. Полтаві, вона ж, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з кишені потерпілої ОСОБА_12 викрала мобільний телефон «Nokia-5130» вартістю 336 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС»  вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 5 грн., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 351 грн.

    Е п і з о д № 12. 5 грудня 2009 р., приблизно о 14-й год. 30 хв., перебуваючи в громадському транспорті – автобусі, який їхав від зупинки «Вулиця Чапаєва» в напрямку мікрорайону «Алмазний» в м. Полтаві, вона ж, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з бокової кишені куртки потерпілої ОСОБА_13 викрала мобільний телефон «Nokia-2600» вартістю 595 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС»  вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 4 грн., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 609 грн.

    Е п і з о д № 13. 6 січня 2010 р., приблизно о 08-й год. 00 хв., перебуваючи в салоні автобусу, який їхав по маршруту «Кільцевий» і проїжджаючи неподалік від зупинки громадського транспорту «Чапаєва»,  що по вулиці Фрунзе в м. Полтаві, вона ж, умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з кишені куртки потерпілої ОСОБА_14 викрала мобільний телефон «Nokia-6125» вартістю 800 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «МТС»  без вартості, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 28 грн., завдавши потерпілій збитку на загальну суму 828 грн.            

            Допитана в ході судового розгляду справи підсудна ОСОБА_2 по епізодах № 1, 3-13 визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів, підтвердивши факти їх скоєння за обставин, викладених вище. По епізоду № 2 вину визнала частково, заявивши, що заволоділа чужим майном потерпілої ОСОБА_15 не відкрито, а шляхом таємно, тобто вчинила крадіжку, а не грабіж, який їй інкримінується.

            Потерпіла ОСОБА_5 в суді, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представник ТОВ «Еко» ОСОБА_16, потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (т. 3 а. с. 23-24, 118, 143-144, 197-198, 228-229, т. 1 а. с. 22-24, 142-143, 114-115, т. 2 а. с. 16, 53, 93), чиї показання були досліджені в порядку ст. 306 КПК України, підтвердили факти заволодіння їх майном за вказаних вище обставин та заподіяння їм збитків у вказаних сумах. При цьому ніхто із них цивільний позов по справі не заявляв, оскільки збитки їм відшкодовано шляхом повернення вкраденого.

Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову по епізодах № 1, 3-13 ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудна та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Е п і з о д № 2

Допитана в суді потерпіла ОСОБА_1 показала, що 14 вересня 2009 р., приблизно о 16-й год. 30 хв., вона поверталася додому. Коли проходила повз будинок № 3, що по вулиці 23 Вересня в м. Полтаві, то відчула, що на неї ззаду напала підсудна, штовхнула її в бік, вихопила у неї з кишені мобільний телефон «Samsung D-520», по якому вона до цього розмовляла, і побігла в напрямку вулиці Київське Шосе. Вона дуже злякалась і зразу ж пішла додому, де розповіла про її пограбування батькові ОСОБА_4, який про це повідомив в міліцію. В ході досудового слідства вона впізнала підсудну, яку їй пред’являли для впізнання по фотознімках, як особу, що вчинила її пограбування.  У неї було викрадено мобільний телефон «Samsung D-520» з картою оператора мобільного зв’язку «МТС», на рахунку якої знаходились кошти в сумі 1 грн. Спочатку, коли її опитували в міліції, то працівники міліції запропонували їй сказати, що вона виявила пропажу мобільного телефону, а не, що її було пограбовано. Не розуміючи для чого це було потрібно, вона погодилась, але потім через деякий час працівники міліції відібрали в неї пояснення, в якому написали правду про те, що вона була пограбована.

Ці ж обставини підтвердив в ходжі судового слідства і законний представник -  батько потерпілої, ОСОБА_4, зазначавши, що дійсно в указаний день і час його донька повернулась додому і повідомила про її пограбування. Він зразу ж про це заявив в міліцію, з працівниками якої на автомобілі їздив по місту в пошуках підсудної. Однак, в перший день її знайти не вдалося і тоді працівники міліції запропонували потерпілій підписати пояснення, в якому вказувалось про те, що вона виявила пропажу мобільного телефону. Він змушений був погодитись на їх категоричну пропозицію. Через деякий час їх знову викликали в міліцію, де він дізнався, що підсудна затримана, а викрадений нею телефон вилучено. Тоді його донька вдруге підписала пояснення, але вже правдивого змісту, тобто про те, що вона була пограбована за обставин, викладених вище.

Свідок ОСОБА_17, чиї показання були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 1 а. с. 73-74), підтвердив факт придбання ним за 150 грн. у підсудної в вересні 2009 р. мобільного телефону «Samsung D-520». Про те, що телефон був краденим, він дізнався від працівників міліції, які повідомили йому про це та яким він його добровільно видав.

Відповідно до протоколу огляду від 22 жовтня 2009 р. (т. 1 а. с. 60) свідок ОСОБА_17 добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон «Samsung D-520», який був викрадений у потерпілої.

Згідно висновку експерта-товарознавця від 4 листопада 2009 р. вартість мобільного телефону «Samsung D-520» станом на вказану дату р. становить 539 грн. (т. 1 а. с. 78-87).

При пред’явленні для впізнання по фотознімках потерпіла впізнала підсудну як особу, яка відкрито заволоділа її мобільним телефоном та яку вона запам’ятала, побачивши як та після пограбування втікала з місця скоєння злочину (т. 1 а. с. 70-71).

На підставі наведеного суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної у відкритому викраденні мобільного телефону «Samsung D-520» у потерпілої ОСОБА_1 Показання підсудної, в яких вона заперечує факт відкритого викрадення чужого майна, суд розцінює як спосіб її захисту від пред’явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене, а тому до уваги не приймає.

Оцінюючи показання потерпілої та приймаючи їх як правдиві, суд виходить з їх логічності та послідовності, а також відповідності іншим доказам по справі. При цьому суд враховує, що потерпіла зразу ж повідомила своїм батькам про її пограбування, а не викрадення у неї телефону, про що батько негайно повідомив в міліцію. Потерпіла помітила підсудну під час скоєння злочину і запам’ятала її зовнішність, що дало їй змогу в послідуючому при пред’явленні для впізнання впізнати її як особу, що вчинила злочин, що свідчить про те, що, на думку суду, свідчить про те, що викрадення майна було вчинено відкрито, а не таємно. На підставі наведеного суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної у вчиненні інкримінованого їй пограбування потерпілої.

Суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_2 по епізодах № 1, 3-5, 7-13 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто за ч. 2 ст. 185 КК України; по епізоду № 2 за ч. 2 ст. 186 КК, як  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно та по епізоду № 6 як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, який не було доведено до кінця по причинах, незалежних від волі підсудної, тобто за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудної, суд визнає часткове визнання нею своєї вини та активне сприяння розкриттю злочинів, а також добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого.

          Обставин, які  обтяжують покарання  підсудної, суд не знаходить.

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд враховує, що один із вчинених підсудною злочинів, передбачений ч. 2 ст. 186 КК відповідно до ч. 4 ст. 12 КК відноситься до тяжких.

            Визначаючи вид і розмір покарання підсудній, суд враховує характеристику її особи як такої, що раніше неодноразово засуджувалась за вчинення умисних, в тому числі, аналогічних злочинів, і до якої застосовувались покарання, не пов’язані з ізоляцією його від суспільства, активне сприяння в ході досудового слідства та судового розгляду встановленню істини по справі, часткове визнання нею вини в ході судового розгляду справи.  При призначенні покарання суд  враховує також, що вона має непогашені в установленому порядку судимості за вчинення попередніх злочинів, кількість вчинених нею злочинних діянь, спосіб життя, який веде підсудна, те, що один із вчинених нею злочинів являється тяжким, а тому вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для її виправлення, перевиховання, соціальної реабілітації та запобігання вчиненню нових злочинів. Суд вважає, що призначення іншого покарання не сприятиме виправленню підсудної та її перевихованню.

            Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

          Керуючись статтями   321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

          ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України і засудити її:

    за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі;

    за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

    за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 6 березня 2010 р., зарахувавши в нього час перебування засудженої під вартою в зв’язку з обранням відносно неї запобіжного заходу – взяття під варту по цій справі.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_2 у виді взяття під варту, обраний щодо неї, залишити без змін.

    Речові докази, які передані на зберігання потерпілим, - повернути їм же.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

          Суддя                                                                                                    А.Г.Савченко