Справа № 2-1621/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 червня 2010  року                    Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді  Мички Б.Р.

при секретарі – Диді М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Львівські автобусні заводи” про стягнення заробітної плати, компенсації та індексації заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію частини заробітної плати у зв’язку із затриманням термінів її виплати в сумі 761, 58 грн . за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року, індексацію заробітної плати у зв’язку з ростом споживчих цін в сумі 433, 47 грн.  за період з травня 2008 року по грудень 2008 року та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з квітня 2007 року по травень 2009 року працював у ТзОВ “Львівські автобусні заводи” та був звільнений у відповідності до п.1 ст. 40 КЗпП у зв’язку із скороченням штатів. На день звільнення з позивачем не було в повній мірі проведено розрахунку, а саме не було виплачено заробітну плату, що підтверджується тим, що Сихівський районний суд м.Львова двічі 10.04.2009 року та 25.08.2009 року видав судові накази  про виплату боргу із заробітної плати у розмірі 1908, 26 грн. та 2567, 05 грн.

В судовому  засіданні  позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 5 610, 55 грн ., компенсацію втраченої частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року в сумі  761, 58 грн., індексацію заробітної плати у зв’язку з ростом споживчих цін за період з травня 2008 року по грудень 2008 року в сумі 433, 47 грн.  та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн ., яку обґрунтовує тим, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а відсутність грошей призводила до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв’язків.

Представник відповідача Станкевич Х.З. у судовому засіданні позов заперечила, подала власний розрахунок, однак вважає, що в позові слід відмовити, оскільки несвоєчасна виплата заробітної плати відбулась не з вини адміністрації заводу, а з вини працівників, які приймали участь у страйку.

    Суд, заслухавши пояснення позивача, пр-ка відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем ТзОВ „Львівські автобусні заводи” з квітня 2007 року по травень 2009 рік та був звільнений у відповідності до  п.1 ст. 40 КЗпП у зв’язку із скороченням штатів. На день звільнення з позивачем не було в повній мірі проведено розрахунку, а саме не було виплачено заробітну плату за період з травня 2008 року по травень 2009 року, яка згідно довідки ТзОВ „ЛАЗи” становить 4 802, 70 грн.

             Згідно Закону України “Про компенсацію частини заробітної плати у зв’язку з затриманням термінів її виплати” компенсації підлягають доходи громадян, що не мають разового характеру, в т.ч. заробітна плата. З врахуванням  коефіцієнтів приросту споживчих цін, за якими потрібно нараховувати компенсацію втрати частини заробітної плати через порушення термінів її виплати, сума компенсації невиплаченої заробітної плати, що підлягає стягненню в користь позивача становить  311, 34 грн.

Відповідно до Закону України „Про індексації грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, а саме заробітна плата. З врахуванням перевищення порогу індексації розмір індексації по заробітній платі позивача складає    433, 47 грн.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом  моральної шкоди  працівнику  провадиться  у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати моральних життєвих зв’язків і вимагають від нього зусиль для організації свого життя.

З врахуванням обставин справи, наданих суду доказів, суд вважає, що задоволенню підлягає  моральна  шкода  у  розмірі 800, 00   грн ., оскільки встановлено, що  внаслідок порушення трудових прав ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, зокрема, неотримання заробітної плати призвело до втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки на його утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей. Підстав для  відшкодування  моральної  шкоди  у  більшому  розмірі  суд  не  вбачає.

Із відповідача слід стягнути судові витрати, а саме судовий збір в сумі 51, 00  грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120, 00  грн., оскільки згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. “Про державне мито” позивачі за позовами про стягнення заборгованості по заробітній платі звільнені від сплати державного мита.

На підставі ст.ст.115, 116 КЗпП України, ст. 237-1 КЗпП України,  Закону України “Про компенсацію частини заробітної плати у зв’язку з затриманням термінів її виплати”, Закону України „Про індексації грошових доходів населення”  та керуючись ст.ст. 10, 60,  209, 212, 215, 218  ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково. Стягнути з ТзОВ „Львівські автобусні заводи” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 802, 70 грн.,  індексацію заробітної плати у зв’язку із ростом споживчих цін 433, 47 грн.  та  компенсацію  витрати частини  зарплати  у   зв’язку  із затримкою  у  виплаті 311, 34 грн. та моральну шкоду в розмірі  800, 00 грн.  

В решті позовних вимог - відмовити.

             Стягнути з ТзОВ „Львівські автобусні заводи” 171, 00  грн . судових витрат.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження; заява та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Рішення є оригіналом, виготовлено в одному примірнику, зберігається у цив. справі №2-1621 \ 2010 р.

                                                                                                    Справа № 2-1621/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 червня 2010  року                    Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді  Мички Б.Р.

при секретарі – Диді М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Львівські автобусні заводи” про стягнення заробітної плати, компенсації та індексації заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

...

На підставі ст.ст.115, 116 КЗпП України, ст. 237-1 КЗпП України,  Закону України “Про компенсацію частини заробітної плати у зв’язку з затриманням термінів її виплати”, Закону України „Про індексації грошових доходів населення”  та керуючись ст.ст. 10, 60,  209, 212, 215, 218  ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково. Стягнути з ТзОВ „Львівські автобусні заводи” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 802, 70 грн.,  індексацію заробітної плати у зв’язку із ростом споживчих цін 433, 47 грн.  та  компенсацію  витрати частини  зарплати  у   зв’язку  із затримкою  у  виплаті 311, 34 грн. та моральну шкоду в розмірі  800, 00 грн.  

В решті позовних вимог - відмовити.

             Стягнути з ТзОВ „Львівські автобусні заводи” 171, 00  грн . судових витрат.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження; заява та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Рішення є оригіналом, виготовлено в одному примірнику, зберігається у цив. справі №2-1621 \ 2010 р.