ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 47/134 | 04.07.07 |
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлінія"
до Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"
про стягнення 414702,60 грн
Суддя
Представники: Від позивача: Від відповідача: | Коцан М.В. –представник.; Єфремов В.В. –представник.; |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 414702,60 грн. заборгованості за Договором №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року, 10050,54 грн. –пені, 1773,63 грн. 3% річних, а також витрат по сплаті держмита в розмірі –14147,03,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.06.2007 року було порушено провадження у справі № 47/134 на 04.07.2007 року.
В судовому засіданні 04.07.2007 року повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовільнити у повному обсязі.
В судовому засіданні 04.07.2007 року повноважний представник відповідача щодо наявності заборгованості (основного боргу) у Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" перед позивачем за отриманий товар по Договору №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року у розмірі –414702,60 грн. не заперечував, однак, прохав суд відмовити позивачу у позові (як щодо штрафних санкцій, так щодо самої суми боргу), зважаючи, що між сторонами не було підписано визначений у п. 7.2 Договору №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року –акт прийому –передачі товару, з яким, безпосередньо названий пункт Договору №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року пов’язує момент винекнення у відповідача обов’язку оплатити поставлений позивачем товар протягом 20-ти банківських днів з дня його отримання (момент підписання названого акту прийому –передачі товару погоджено сторонами вважати моментом –отримання відповідачем товару від позивача).
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінія" до Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця", заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлінія", в якості постачальника з однієї сторони, та Державним територіально-галузевим об’єднанням "Південно-Західна залізниця", в якості замовника (покупця), з –другої, було укладено Договір поставки товару №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року (далі Договір), згідно п. 1.1 якого, постачальник (позивач) зобов’язався поставити та передати у власність замовнику продукцію відповідно до Специфікації –Додатку №1 до даного Договору (брус дерев’яний просочений перевідний та мостовий), а замовник (відповідач) зобов’язався в порядку та на умовах визначених даним Договором прийняти та оплатити цей товар.
Згідно з п. 2.3 Договору сторони погодили, що замовник (відповідач) має право повернути постачальнику (позивачу) неякісний товар.
У п. 5.3 Договору сторони узгодили, що представник замовника (відповідача) при прийняті товару зобов’язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку –фактурі і/або накладній і розписатися за –отримання товару.
Згідно з п. 7.2 Договору замовник (відповідач) здійснює оплату поставленого товару протягом 20-ти банквських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому –передачі товару.
Відповідно до п. 7.3 Договору сторони погодили, що один раз на місяць вони складатимуть акти звірок взаєморозрахунків.
Згідно п. 9.3 Договору сторони дійшли згоди, що у випадку наявності претензій по якості, товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань.
У п. 11.2 Договору сторони узгодили, що у разі порушення строків оплати замовник (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.
Згідно п. 16.2 Договору сторони погодили, що термін дії даного Договору визначається з моменту його підписання до 31.12.2006 року, а в частині розрахунків до повного виконання.
На виконання вище перелічених умов Договору поставки товару №ДОФ-000170 від 07.08.2006 року та Додатку №1 до нього (Специфікації), позивач ТОВ "Інтерлінія" здійснив поставку товару відповідачу (здебільшого було отримано останнім брус дерев’яний просочений перевідний та мостовий) за видатковими накладними: №Т-54 від 01.11.2006 року (на суму –60082,80 грн.); №Т-62 від 21.11.2006 року (на суму –60350,40 грн.); №Т-61 від 22.11.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-65 від 27.11.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-66 від 29.11.2006 року (на суму – 55804,80 грн.); №Т-68 від 07.12.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-70 від 11.12.2006 року (на суму –59418,00 грн.); №Т-74 від 20.12.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-76 від 26.12.2006 року (на суму –45910,80 грн.), усі з яких були підписані повноважними представниками сторін та засвідчені печатками діючих суб’єктів господарювання, на загальну суму –504786,00 грн., що відповідачем, зокрема, не заперечувалось, письмових пояснень, заяв, клопотань з цього приводу з загального відділу канцелярії господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/134 –не надходило.
Згідно доданих до матеріалів справи копій банківських виписок по особовому рахунку позивача, відповідачем 07.11.2006 року, 20.11.2006 року, 05.12.2006 року та 08.12.2006 року було оплачено за поставлений позивачем товар (згідно графи платіжок “Призначення платежу”, які зазначені у вищеназваних банківських виписках, відповідачем чітко зазначався чи то номер рахунку-фактури по якому здійснювалось постачання товару на підставі вищеперелічених видаткових накладних, чи номер та дата підписання Договору по якому здійснювались проплати за поставлений товар) сумарно –90083,40 грн.
Крім того, між сторонами на виконання п. 7.3 Договору було підписано та засвідчено печатками діючих суб’єктів господарювання Акт (№1) звірки поставок та розрахунків по Договору №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року –станом на 20.02.2006 року, відповідно до якого між бухгалтеріями сторін було погоджено, що за даними служми МТЗ ДТГО "Південно-Західна залізниця" борг останнього перед ТОВ "Інтерлінія" складає –414702,60 грн.
На день розгляду справи у суді (04.07.2007 року), відповідно до розрахунку позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінія", згідно Договору поставки товару №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року та Додатку №1 до нього (Специфікації) та видаткових накладних: №Т-54 від 01.11.2006 року (на суму –60082,80 грн.); №Т-62 від 21.11.2006 року (на суму –60350,40 грн.); №Т-61 від 22.11.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-65 від 27.11.2006 року (на суму – 55804,80 грн.); №Т-66 від 29.11.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-68 від 07.12.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-70 від 11.12.2006 року (на суму –59418,00 грн.); №Т-74 від 20.12.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-76 від 26.12.2006 року (на суму –45910,80 грн.) відповідач не сплатив позивачу за поставлений товар –414702,60 грн., 10050,54 грн. –пені та 1773,63 грн. –3% річних.
Статтею 265 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, а умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".
Цією ж статтею визначено, що реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу, а до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Стаття 266 визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках.
Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками, а загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 267 передбачено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Статтею 175 частиною 1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно до вищевикладеного, статтею 664 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Стаття 691 Цивільного кодексу України передбачає, що Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару та покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI, статтею 664 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму та до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 623 частиною 1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у зв’язку з тим, що повноважним представниками відповідача були підписані усі без виключення видаткові накладні про передачу товару (брусу дерев’яного просоченого перевідного та мостового) відповідачу (№Т-54 від 01.11.2006 року (на суму –60082,80 грн.); №Т-62 від 21.11.2006 року (на суму –60350,40 грн.); №Т-61 від 22.11.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-65 від 27.11.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-66 від 29.11.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-68 від 07.12.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-70 від 11.12.2006 року (на суму –59418,00 грн.); №Т-74 від 20.12.2006 року (на суму –55804,80 грн.); №Т-76 від 26.12.2006 року (на суму –45910,80 грн.), заперечення відповідача щодо ненастання строку виконання зобов’язання через не підписання сторонами акту приймання –передачі товару, передбаченого п. 7.2 Договору, визнаються судом не законними та не обгрунтованими, адже згідно п. 5.3 Договору поставки товару №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року наведені дії відповідача стосовно підписання повноважними представниками останнього перелічених накладних – свідчать, на переконання суду, не тільки про повну відповідність кількості і асортименту поставленого позивачем відповідачу товару –вказаним відомостям про товар, які зазначені у згаданих рахунках фактурах та видаткових накладних, але й підтверджують фактичне та реальне отримання відповідачем поставленого позивачем товару, що відповідно повноважним представником відповідача у ході судового засідання 04.07.2007 року –не оспорювалось (а розмір заборгованості Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" перед позивачем за отриманий товар по Договору №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року у розмірі –414702,60 грн. взагалі був підтверджений у ході судового засідання 04.07.2007 року), у зв’язку з чим, відповідач –Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-Західна залізниця" –свої обов’язки за зазначеним Договором по оплаті поставленого йому позивачем товару –не виконало –ним не було здійснено повної оплати за поставлений позивачем товар згідно вищезгаданих видаткових накладних на загальну суму –414702,60 грн. (504786,00 грн., як загальна вартість поставленого товару –90083,40 грн., як загальний розмір проведених відповідачем оплат), через що на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість у вищенаведеному розмірі, яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку, у зв’язку з чим суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за поставлений брус дерев’яний просочений перевідний та мостовий за Договором поставки товару №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року та Додатку №1 до нього (Специфікації) в розмірі –414702,60 грн. законною та обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі та стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.
Стаття 547 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Стаття 549 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статі 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 625 Цивільного кодексу України 16.01.03 №435-VI встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов’язання по повній оплаті отриманого від позивача товару за Договором поставки товару №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року та Додатку №1 до нього (Специфікації) належним чином досі не виконав: станом на день подачі позову відповідач не сплатив –414702,60 грн., а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача згідно вищезгаданих норм ЦК України, ГК України і Договору поставки товару №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року 3% річних на суму –1773,63 грн. та пені у розмірі –10050,54 грн. (згідно позовної заяви від 22.03.2007 року), але через те, що розрахунок 3% річних та пені здійснений судом перевищує заявлену позивачем до стягнення суму 3% річних (за розрахунком суду остання складає –2939,18 грн.) та пені (за розрахунком суду остання складає –17522,66 грн.), суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в розмірі заявленому останнім у розрахунку суми 3% річних та пені доданого до позовної заяви від 22.03.2007 року, а саме: 3% річних в сумі –1773,63 грн. та пеня в розмірі –10050,54 грн. підлягають стягненню з Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" за невиконання останнім умов Договору поставки товару №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року та Додатку №1 до нього (Специфікації), в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару в 20-ти денний строк від дня отримання останнього по вищезгаданим видатковим накладним згідно вимог п. 7.2 Договору №ПЗ/НХ-062205/НЮ від 30.10.2006 року.
Відповідно до п. 3.3 Роз’яснення ВАСУ “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.97 р. N 02-5/289 (із змінами та доповненнями) не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу можливо стягнути за результатами розгляду справи, у зв’язку з чим з позивача підлягає стягненню –118,24 грн. в дохід державного бюджету, враховуючи, що загальний розмір позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінія" складає –426526,77 грн., але було сплачено сумарно державного мита останнім за розгляд справи у суді лише –4147,03 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінія" до Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" –задовольнити.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул.Лисенка, 6; ЗКПО 04713033) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінія" (79034, м. Львів, вул. Мишуги, 34/4; р/р26003000003001 в ВАТ "Електрон банк", МФО 325213; ЗКПО 20804172) суму заборгованості в розмірі 414702 (чотириста чотирнадцять тисяч сімсот дві) грн. 60 коп., 3% річних в сумі –1773 (одна тисяча сімсот сімдесят три) грн. 63 коп., пені в розмірі –10050 (десять тисяч п’ятдесят) грн. 54 коп., а також 4147 (чотири тисячі сто сорок сім) грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул.Лисенка, 6; ЗКПО 04713033) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в доход державного бюджету України (№ рахунку 31110095700011, Банк ГУ ДКУ у м. Києві, Отримувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва, МФО 820019, Код ЗКПО 26077968) суму недоплаченого державного мита в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 24 коп. за подачу позовної заяви №1 від 22.03.2007 року.
4. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –11.07.2007 року.