ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 47/120 | 04.07.07 |
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ПоліграфКонсалтинг"
про стягнення 11 346,52 грн.
Суддя
Представники: Від позивача: Від відповідача: | Качуровська А.А. –представник.; не з’явився.; |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 10208,55 грн. заборгованості за Договором №20/09/66 від 20.09.2006 року, пені у розмірі –847,91 грн., 142,97 грн. –інфляційних втрат, 147,09 грн. –3% річних, а також судових витрат.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2007 року було порушено провадження у справі № 47/120 на 06.06.2007 року.
В судовому засіданні 06.06.2007 року повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав суд позов задовільнити.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 21.05.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 06.06.2007 року представник відповідача не з’явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2007 року розгляд справи було відкладено до 13.06.2007 року.
Натомість, представник позивача у судове засідання 13.06.2007 року не з’явився, але через загальний відділ канцелярію господарського суду міста Києва подав витребувані ухвалою від 06.06.2007 року документи та прохав суд розглянути справу №47/120 за відсутності повноважного представника позивача.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 06.06.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 13.06.2007 року представник відповідача не з’явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 року розгляд справи було відкладено до 04.07.2007 року.
Натомість, повноважні представники сторін у судове засідання 04.07.2007 року не з’явилися, вимоги попередніх ухвал не виконали.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфконсалтінг", заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест", в якості постачальника з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліграфконсалтінг", в якості покупця, з –другої, було укладено Договір поставки товару №Д20/09/66 від 20.09.2006 року (далі Договір), згідно п. 2.1 якого, постачальник (позивач) зобов’язався поставити товар покупцю (відповідачу), а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти даний товар та оплатити його на умовах визначених даним Договором.
Згідно з п. 2.2 та 3.3 Договору сторони погодили, що загальна кількість товару (асортимент, номенклатура), а також повна інформація про ціну за одиницю товару, загальна вартість товару, ПДВ –зазначається в документах, які постачальник (позивач) направляє покупцю (відповідачу), а саме: рахунок –фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, які є невід’ємними частинами даного Договору.
Згідно з п. 4.1 Договору сторони дійшли згоди, що оплата по Договору проводиться відповідачем за кожну поставку товару протягом 10-ти банківських днів, з моменту поставки, яким, згідно п. 3.2 Договору визнається –дата оформлення постачальником (позивачем) –видаткової накладної.
У п. 7.1 та 7.2 Договору сторони узгодили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань по даному Договору стоони несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України, а за порушення покупцем (відповідачем) строків оплати (п. 4.1 Договору) покупець (відповідач) зобов’язаний виплатити постачальнику (позивачу) пеню в розмірі –0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 10.1 Договору сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007 року, але в любому випадку останній діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків по даному Договору.
На виконання вище перелічених умов Договору поставки товару №Д20/09/66 від 20.09.2006 року, позивач ТОВ "Юнайтед Форест" здійснив поставку товару відповідачу (здебільшого передавався папір мелований та офсетний) за видатковими накладними: №RА-0006572 від 09.09.2006 року; №КЛ00000143 від 03.10.2006 року; №КЛ00000216 від 10.10.2006 року; №КЛ00000399 від 24.10.2006 року; №КЛ00000528 від 02.11.2006 року; №КЛ00000529 від 02.11.2006 року, усі з яких, були підписані повноважними представниками позивача та відповідача (довіреності на одержання товарно –матеріальних цінностей видані на представників відповідача Барсукова В.А. і Вадясова В.Ю., які і отримували вищеназваний товар від позивача –долучені до матеріалів справи), на загальну суму –14540,46 грн., а відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфконсалтінг", в свою чергу, здійснив оплату за вищенаведений товар на загальну суму –4332,03 грн., що відповідачем, зокрема, не заперечувалось, письмових пояснень, заяв, клопотань з цього приводу з загального відділу канцелярії господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/120 –не надходило.
На день розгляду справи у суді (04.07.2007 року), відповідно до розрахунку позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест", згідно Договору поставки товару №Д20/09/66 від 20.09.2006 року та видаткових накладних: №RА-0006572 від 09.09.2006 року; №КЛ00000143 від 03.10.2006 року; №КЛ00000216 від 10.10.2006 року; №КЛ00000399 від 24.10.2006 року; №КЛ00000528 від 02.11.2006 року; №КЛ00000529 від 02.11.2006 року відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфконсалтінг"), на думку позивача, не сплатив останньому за поставлений товар (папір мелований та офсетний) –10208,55 грн.
Статтею 265 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, а умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".
Цією ж статтею визначено, що реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу, а до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Стаття 266 визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках.
Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками, а загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 267 передбачено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Статтею 175 частиною 1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно до вищевикладеного, статтею 664 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Стаття 691 Цивільного кодексу України передбачає, що Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару та покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI, статтею 664 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму та до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 623 частиною 1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" –умови Договору поставки товару №Д20/09/66 від 20.09.2006 року виконало у повному обсязі, а відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфконсалтінг" –свої обов’язки за зазначеним Договором по оплаті поставленого йому позивачем товару – не виконало –ним не було здійснено повної оплати за поставлений позивачем товар згідно видаткових накладних №RА-0006572 від 09.09.2006 року; №КЛ00000143 від 03.10.2006 року; №КЛ00000216 від 10.10.2006 року; №КЛ00000399 від 24.10.2006 року; №КЛ00000528 від 02.11.2006 року; №КЛ00000529 від 02.11.2006 року у розмірі –10208,44 грн. (14540,46 грн., як загальна вартість поставленого товару згідно перелічених видаткових накладних –4332,03 грн., як загальна сума коштів сплачена відповідачем за товар), через що на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість у вищенаведеному розмірі, яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку, у зв’язку з чим суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за поставлену продукцію за Договором поставки товару №Д20/09/66 від 20.09.2006 року в розмірі –10208,44 грн. законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає частковому задоволенню у вищенаведеному розмірі.
Стаття 547 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Стаття 549 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статі 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 625 Цивільного кодексу України 16.01.03 №435-VI встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, враховуючи викладене, дійшов висновку, що відповідач свої зобов’язання по повній оплаті отриманого від позивача товару за Договором поставки товару №Д20/09/66 від 20.09.2006 року належним чином досі не виконав: станом на день подачі позову відповідач не сплатив –10208,44 грн., а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача згідно вищезгаданих норм ЦК України, ГК України і Договору №Д20/09/66 від 20.09.2006 року інфляційних втрат на суму –142,97 грн., пені у розмірі –847,91 грн. та 147,09 грн. –3% річних (згідно позовної заяви від 04.05.2007 року), але через те, що розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені здійснений судом перевищує заявлену позивачем до стягнення суму інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в розмірі заявленому останнім у розрахунку суми індексу інфляції, 3% річних та пені доданого до позовної заяви від 04.05.2007 року, а саме: інфляційні втрати в сумі –142,97 грн., 3% річних в сумі –147,09 грн. та пеня в розмірі –847,19 грн. підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфконсалтінг" за невиконання останнім умов Договору поставки товару №Д20/09/66 від 20.09.2006 року, в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару в 10-ти денний строк від дня поставки товару (отримання товару за накладними відповідачем) відповідно до вимог п. 4.1 Договору №Д20/09/66 від 20.09.2006 року.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфконсалтінг" –задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфконсалтінг" (Код 32251458, місцезнаходження: м. Київ, пр. Радянської України, 18, к. 74, р/р№2600001009439 в КФ ВАТ “Кредо банк”, МФО 321897), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" (Код 22902499, місцезнаходження: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б, р/р №26000012817244 в “Укрексімбанку” м. Києва, МФО 322313) суму заборгованості в розмірі 10208 (десять тисяч двісті вісім) грн. 44 коп., інфляційних втрат в сумі –142 (сто сорок дві) грн. 97 коп., пені в розмірі –847 (вісімсот сорок сім) грн. 19 коп., 3% річних у сумі –147 (сто сорок сім) 09 коп., а також 101 (сто одну) грн. 98 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову –відмовити.
4. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –11.07.2007 року.