ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 48/11 | 11.04.07 |
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» |
До | Державне підприємство «Укроборонсервіс» |
Про
| Визнання договорів недійсними |
Суддя Сулім В.В.
Секретар судового засідання Мисник Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: | Деркач В.М., Поліщук С.А. –представники за довіреністю. |
Від відповідача: Від Третьої особи: | Прокопенко А.І., Прилепа В.М. –представники за довіреністю. Шкляревська О.Ю. –представник за довіреністю. |
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовом про визнання договорів частково недійсними. Позовні вимоги мотивовані тим, що положення біржових договорів купівлі-продажу військового майна за №№ 71 КВ -Д29-73/809, 70 КВ-Д29-73/808, 69 КВ -Д29-73/807, 68 КВ -Д29-73/806, 67 КВ - Д29-73/805, 66 КВ - Д29-73/804, 65 КВ- Д29- 73/803 та 64 КВ-Д29-73/802 від 10.10.2006 про обов’язок позивача «надати на адресу продавця виконаного наряду Міністерства оборони України (з підписом та печаткою командира в/ч, в якій зберігається це майно)», а також укладання додаткових договорів на проведення робіт та додаткова оплата продавцю його витрат, що не обумовлена умовами конкурсу і не входить у вартість товару визначену на біржових торгах та у Договорах, суперечить Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»та Постанові КМ України від 28.12.2000 № 1919, якою затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил.
В заяві про доповнення позовних вимог Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги й зобов’язати Відповідача передати Позивачу оплачене майно, мотивуючи свою вимогу тим, що Відповідачем не виконання умов біржових договорів купівлі-продажу від 10.10.2006 щодо передачі оплаченого майна та оформлення відповідних документів.
Відповідач з викладеними в позовній заяві та доповненні до неї не згодний, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
09.10.2006 Позивачу було повідомлено про умови продажу військового майна, згідно з якими демілітаризація військового майна здійснюється за рахунок Покупця, про що свідчить підписана керівником Позивача та скріплена його печаткою заявка від 09.10.2006 № 41 на участь у відкритих біржових торгах, де зазначено, що «…ознайомлення з документами, відображаючи ми фізичний та юридичний стан об’єкта продажу підтверджую, …з умовами продажу військового майна ознайомлений».
У зв’язку з цим, Позивач, зобов’язаний був за свій рахунок організувати виконання робіт по демілітаризації машин БРДМ-2рхб, що передбачено Умовами продажу військового майна.
Відповідач зазначив, що Позивач не направив свого представника з належним чином оформленою довіреністю для отримання майна, визначеного в біржових договорах купівлі-продажу, не надав відповіді щодо пропозиції Відповідача прибути з метою вирішення виробничих питань (вих. № 29/7.3-8803 від 07.11.2006) та не виконав обов’язку з демілітаризації майна.
У судовому засіданні Відповідач подав клопотання про залучення Міністерства оборони України у якості відповідача, обґрунтовуючи тим, що як на момент подання позовної заяви, так і доповнень до неї, майно перебувало і перебуває в оперативному управлінні та на обліку в Міністерстві оборони України,
Судом відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача.
В той же час Ухвалою від 15.03.2007 по справі № 48/11 суд з власної ініціативи, відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Відповідача.
Заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
10.10.2006 Відповідачем проведено біржові торги з реалізації військового майна.
Наявні у справі протоколи проведення біржових торгів за №№ 66-73 свідчать про те, що переможцем визнано Позивача по справі.
10.10.2006 між Позивачем та Відповідачем було укладено біржові договори купівлі-продажу військового майна за №№ 71 КВ -Д29-73/809, 70 КВ-Д29-73/808, 69 КВ -Д29-73/807, 68 КВ -Д29-73/806, 67 КВ - Д29-73/805, 66 КВ - Д29-73/804, 65 КВ- Д29- 73/803 та 64 КВ-Д29-73/802.
Відповідно до розділу 4 цих Договорів визначено умови передачі майна Покупцю.
Згідно з п.4.1 Договорів, передача та прийняття Майна у власність здійснюється уповноваженими представниками Продавця і Покупця, повноваження яких належним чином оформлені. Повноваження представника Покупця підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей.
В п.4.2 Договору передбачено, що документом для оформлення передачі Майна є видаткова накладна, яку виписує Продавець на ім’я Покупця. Документом, який підтверджує передачу Майна є видаткова накладна, що підписується Продавцем та Покупцем.
Відповідно до п.4.3 Договору, строк передачі Майна від Продавця до Покупця складає 10 робочих днів з моменту надходження коштів від Покупця Продавцю та наданням Міністерством оборони України нарядів (форма 200) на отримання у військовій частині оплаченого майна, при умові надання Покупцем на адресу Продавця виконаного наряду Міністерства оборони України (з підписом та печаткою командира в/ч, в якій зберігається це Майно) та акту приймання-передачі за підписом та печаткою уповноважених осіб в/ч та Продавця.
Судом встановлено, що Позивачем відповідно до платіжних доручень від 11.10.2006 №2, №313 та № 315 сплачено:
- вартість машини БРДМ-2рхб, згідно протоколів №66-73, у розмірі 150 240,00 грн.,
- компенсацію витрат експертних висновків про ринкову вартість військового майна, в розмірі 1 440,00 грн.
- реєстраційний збір, згідно протоколів №66-73 від 10.10.2006, в розмірі 1 502,40 грн.
Таким чином, Позивач виконав свій обов’язок щодо оплати вартості придбаного ним військового майна.
Відповідно до наявних у справі довідок про отримання коштів за військове майно, що підлягає реалізації згідно з умовами Додаткової угоди № 2 від 22.06.2006 до Договору комісії від 22.03.2006 № 251/6/23-06Р-Д 29-7.3/178 через ДП „Укроборонсервіс” станом на 16.10.2006 на рахунок Відповідача (ДП „Укроборонсервіс”) надійшли кошти за таке майно:
- машина хімічна розвідувальна БРДМ-2рхб, шасі № И07ЛТ1792 (біржовий договір №65 КВ-Д29-7.3/803) в розмірі 18 780,00 грн.;
- машина хімічна розвідувальна БРДМ-2рхб, шасі № И12ЛТ4055 (біржовий договір №64 КВ-Д29-7.3/802) в розмірі 18 780,00 грн.;
- машина хімічна розвідувальна БРДМ-2рхб, шасі № Х05ЛТ1977 (біржовий договір №66 КВ-Д29-7.3/804) в розмірі 18 780,00 грн.;
- машина хімічна розвідувальна БРДМ-2рхб, шасі № Х06ЛТ2403 (біржовий договір №67 КВ-Д29-7.3/805) в розмірі 18 780,00 грн.;
- машина хімічна розвідувальна БРДМ-2рхб, шасі № Х06ЛТ2407 (біржовий договір №68 КВ-Д29-7.3/806) в розмірі 18 780,00 грн.;
- машина хімічна розвідувальна БРДМ-2рхб, шасі № Х06ЛТ2421 (біржовий договір №69 КВ-Д29-7.3/807) в розмірі 18 780,00 грн.;
- машина хімічна розвідувальна БРДМ-2рхб, шасі № Х07ЛТ4914 (біржовий договір №70 КВ-Д29-7.3/808) в розмірі 18 780,00 грн.;
- машина хімічна розвідувальна БРДМ-2рхб, шасі № Х09ЛТ1729 (біржовий договір №71 КВ-Д29-7.3/809) в розмірі 18 780,00 грн.
Відповідачем, на підставі зазначених довідок, було направлено ряд довідок на ім’я Директора Департаменту використання та утилізації надлишкового озброєння, військової техніки та майна Міністерства оборони України, в яких просилося видати наряди терміном дії 1 місяць на отримання зазначеного майна з в/ч А0312 (смт. Машівка).
07.11.2006 Відповідач у листі №29/7.3-8803 з метою активації виконання укладених біржових договорів просив Позивача направити його співробітника з довіреністю на отримання у Відповідача товарно-матеріальних цінностей згідно цих договорів.
Як вбачається з наявних у справі доказів, Позивач видав довіреність серії ЯМК № 191447 від 19.10.2006 на ім’я Деркача Валерія Миколайовича.
Листом №23 від 12.12.2006 Позивач повідомив Відповідача про те, що громадянин Деркач Валерій Миколайович не наймався (не залучався) для виконання будь-яких робіт, послуг, тощо; Довіреність серії ЯМК № 191447 від 19.10.2006 оформлена помилково студенткою-практиканткою і на руки Деркачу В.М. не видавалась.
Позивачем надано письмові пояснення з приводу того, що за вказаною вище довіреністю, майно згідно укладених договорів отримано не було, так як в наданих представником Відповідача нарядах на отримання від Міністерства оборони України майна вантажоотримувачем в них зазначався Відповідач. Тому ця довіреність використана не була, у зв’язку з відсутністю правових підстав для її використання. Цією ж датою, 19.10.2006, Позивачем було виписано іншу довіреність серії ЯНА № 192158 на ім’я Поліщука Сергія Анатолійовича, який був направлений до Відповідача. На території підприємства Відповідача представник Позивача був ознайомлений з нарядами Міністерства оборони України, де вантажоотримувачем значився Відповідач. Позивачу знову не було видано видаткових накладних, тому довіреність серії ЯНА № 192158 від 19.10.2006 не була використана у зв’язку з відсутністю для цього правових підстав.
Таким чином, як вбачається з наданих пояснень, Довіреність серії ЯМК № 191447 від 19.10.2006 та Довіреність серії ЯНА № 192158 від 19.10.2006 використані не були.
Відповідно до ч.2 п.10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.
Згідно ч.3 п. 10 зазначеної вище Інструкції, про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
Оцінивши надані Позивачем довіреності, суд встановив невиконання Позивачем зазначених вище вимог Інструкції, про що свідчить відсутність надпису «невикористана», а також відсутність підписів уповноважених за цими довіреностями осіб, як того вимагає п.5 Інструкції, що є підставою вважати, що вказані довіреності не були видані тим особам, які в них зазначені.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про невиконання Позивачем передбаченого в п.4.1 біржових договорів купівлі-продажу обов’язку щодо належного оформлення повноважень представника на отримання військового майна, визначеного в цих договорах.
Згідно з Умовами продажу військового майна покупцям, які визначаються за результатами відкритих торгів (конкурсів) відповідно до вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.07.2005 р. №264-р, військове майно, яке потребує робіт з демілітаризації, видається з території військової частини тільки після проведення робіт з демілітаризації цього майна. Роботи з демілітаризації військового майна проводяться за рахунок покупців такого майна.
Листом №29/7.3-8800 від 07.11.2006 Відповідач запропонував Позивачу на виконання вимог Міністерства оборони України та з метою підготовки майна, яке зазначене в укладених біржових договорах, до використання у народно-господарських цілях укласти з ним договір на проведення робіт з демілітаризації цього майна.
Позивачем не надано доказів щодо вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання його обов’язку з оплати робіт по демілітаризації придбаного ним військового майна, а також доказів укладення будь-яких договорів на проведення демілітаризації військового майна з уповноваженими на те підприємствами або Відповідачем на його пропозицію.
Як встановлено судом, на виконання вимог п.4.3 біржових договорів купівлі-продажу, Міністерством оборони було видано наряди № 119/2/-524, № 119/2/-525, № 119/2/-526, № 119/2/-527, № 119/2/-528, № 119/2/-529, № 119/2/-530, № 119/2/-531 з терміном дії до 17.11.2006.
З наявних у справі листів від 20.11.2006 № 258/3/2656 та від 24.11.2006 № 29/7.3-9358, вбачається, що термін дії зазначених вище нарядів сплинув, продовження терміну їх дії не було, у зв’язку з чим вони були повернуті Міністерству оборони України як невиконані.
Зазначене вище свідчить про невиконання Позивачем передбачених сторонами за біржовими договорами купівлі-продажу військового майна вимог п.4.3, який визначає порядок передачі придбаного військового майна.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивачем не доведено наявності будь-яких з передбачених ст. 215 Цивільного кодексу України підстав, які б свідчили про недійсність правочину, зокрема, його частини.
Відтак, позовні вимоги щодо визнання недійсним положення п.4.3 біржових договорів в частині обов’язку покупця надати на адресу продавця виконаного наряду міністерства оборони України (з підписом та печаткою командира в/ч, в якій зберігається це майно) не підлягають задоволенню.
Суд також відхиляє вимогу позивача щодо зобов’язання Відповідача передати оплачене майно, що визначене в біржових договорах купівлі-продажу з наступних мотивів.
Умови передачі майна визначені сторонами в розділі 4 біржових договорів купівлі-продажу військового майна.
Згідно п.4.5 цього розділу біржових договорів купівлі-продажу військового майна право власності на майно переходить до покупця в момент підпису покупцем видаткової накладної.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Оскільки укладеними Позивачем та Відповідачем біржовими договорами купівлі-продажу військового майна передбачено умови, в результаті виконання яких виникає право власності на військове майно, визначене в цих договорах, то недотримання цих умов Позивачем, а саме їх невиконання, не породжує в останнього права власності на зазначене майно. А відтак, вимога Позивача про передачу військового майна за біржовими договорами купівлі-продажу є необґрунтованою.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Позивач не виконав належним чином і в повному обсязі своїх зобов’язань, що передбачені умовами біржових договорів купівлі-продажу військового майна.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначене, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення їх в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В.Сулім
Дата підписання рішення 20.04.2007