ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 20/298 | 29.08.07 |
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго ”
до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-9»
Про стягнення 51840,88 грн.
Суддя В.В. Палій
Секретар Н.С. Молочна
Представники сторін:
Від позивача Іваненко І.П.- предст. (дов. від 10.08.2007р.), Герасименко К.Г.- предст.
(дов. від 10.08.2007р.)
Від відповідача не з”явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення 51840,88 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510477 від 02.08.1999, в тому числі: 37 356,14грн. –основного боргу, 5 713,71грн. –інфляційних нарахувань, 2 105,15грн. –3% річних, 6 520,55грн. –пені, крім того 518,41грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 16.08.2007 порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 29.08.2007. У вказане судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань суду не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у довідці про включення до ЄДРПОУ відповідача.
За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд, -
В С Т А Н О В И В :
02.08.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі - Позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Буревісник-9»(далі - Відповідач) було укладено Договір № 510477 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Згідно з п 2.2.1 Договору Позивач постачає теплову енергію у гарячій воді Відповідачу для потреб опалення, гарячого водопостачання та вентиляції у кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку згідно з п. 2.3.1, п. 2.3.2 Договору Відповідач зобов'язаний оплачувати своєчасно вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в термін, які передбачені в Додатку №4 до договору (щомісячно).
Згідно п 5.1. Договору облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється згідно з тарифами, встановленими і затвердженими Київською міською державною адміністрацією.
Відповідно до п.2 Додатка 4 до Договору Відповідач не пізніше 25 числа поточного місяця зобов’язаний сплатити Позивачу вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на поточний місяць з урахуванням сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Однак свої зобов'язання за зазначеним Договором Відповідач не виконує. Як наслідок, за період з 01.11.2005 по 01.12.2006 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.12.2006 становить 37356,14 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-ІV, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України (стаття 216 Цивільного кодексу Української РСР) зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.
Пунктом 3.5 Додатка 4 до Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Позивачем наданий розрахунок пені відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно якого розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Наданий позивачем розрахунок пені в сумі 6520,55 грн. відповідає вимогам законодавства та умовам договору.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Чинне законодавство не містить обмежень щодо даного виду відповідальності.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5713,71 грн. збитків від інфляції та 2105,15грн. 3% річних, нарахованих позивачем за прострочення виконання зобов’язання по сплаті теплової енергії, підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.
Враховуючи вищезазначене позов підлягає задоволенню, в частині стягнення з відповідача 37356,14 грн. –основного боргу, 5713,71грн. –інфляційних нарахувань, 2105,15 грн. –3% річних, 6520,55 грн. –пені.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-9»(м. Київ, вул. Драгоманова, 3, р/р 26006301275225 у Харківському відділенні Промінвестбанку м. Києва, код 22876499) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, рахунок 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку в м. Києві, МФО 322227, код ЄДРПОУ 00131305), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 37356,14грн. - основного боргу, 6520,55грн.-пені, 2105,15грн.- 3 % річних, 5713,71грн. - інфляційної складової боргу, 518,41грн.- витрат по сплаті державного мита, 118,00грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя В.В. Палій