ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2007р. | м.Київ | № 48/53-А |
15:35
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Експрес» |
До Третя особа | Національного банку України Відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія» |
Про | скасування постанови |
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді: Морозов С.М.
Палій В.В.
Секретар судового засідання Салтан В.В.
Представники:
Від позивача: | не з’явився |
Від відповідача: | Козярик В.М. –пред. за довір., Скуратівський А.В. –пред. за довір. |
Від 3-ої особи | Щадко М.В. –пред. за довір. |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Експрес»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про зобов’язання Національного банку України скасувати Постанову Правління Національного банку України про державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» від 21.12.2001 р., реєстраційний № 199.
Ухвалою суду від 22.01.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.
В судових засіданнях 15.02.2007 р. та 21.03.2007 р. було оголошено перерви, а в судовому засіданні 01.03.2007 р. призначено колегіальний розгляд справи.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.ст. 45-46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ).
Судом, у відповідності з вимогами ст.ст. 45, 46 КАС України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Позивач вважає, що його інтереси у сфері публічно-правових відносин порушуються, оскільки Постановою Правління Національного банку України про державну реєстрацію ВАТ Банк «БІГ Енергія», останній незаконно зареєстрований та незаконно діє на ринку банківських послуг. Незаконність державної реєстрації призводить до не довіри вкладників та формуванню в них негативного відношення до ВАТ Банк «БІГ Енергія».
15.02.2007 р. в судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну предмету адміністративного позову, а саме просить суд скасувати Постанову Правління Національного банку України про державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»від 21.12.2001 р., реєстраційний № 199 з підстав невідповідності статуту банку вимогам чинного законодавства України, оскільки в статуті банку відсутні обов’язкові відомості, передбачені ст.ст. 4, 37 Закону України «Про господарські товариства», вважаючи, що державна реєстрація проведена на підставі установчих документів, які не відповідають вимогам закону.
Таким чином суд прийняв до розгляду уточнені позовні вимоги позивача.
Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечують в повному обсязі і вважають, що здійснюючи державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія», Національний банк України діяв в межах своїх повноважень і відповідно до законодавства України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Національний банк України є центральним банком, особливим органом державного управління до функцій якого віднесено здійснення державної реєстрації банків, визначення порядку реєстрації змін до статуту банків та реєстрація таких змін.
Відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія»є правонаступником Акціонерного банку «Зевс», який був створений згідно рішення Установчих зборів засновників 29.09.1993 р. у вигляді закритого акціонерного товариства та зареєстрований Національним банком України за реєстраційним номером 199. Рішенням загальних зборів акціонерів від 02.11.1994 р. банк реорганізовано із закритого акціонерного товариства у відкрите акціонерне товариство та перереєстровано Національним банком України (далі –НБУ) за тим же реєстраційним номером від 06.03.1995 р. Згідно рішення Загальних зборів акціонерів від 16.02.2001 р. назву банку було змінено з Акціонерного банку «Зевс»на Відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія»та зареєстровано у НБУ 06.04.2001 р. за № 199. Рішенням загальних зборів акціонерів Банку було затверджено чинну редакцію статуту Банку, яка 21.12.2001 р. була зареєстрована Національним банком України.
Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № 20/11/06-8/1К від 20.11.06 р. ТОВ «Голден-Експрес»24.11.06 р. стало акціонером ВАТ Банк «БІГ Енергія», що підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів (копія якого знаходиться в матеріалах справи).
Позивач вважає, що Постанова Правління Національного банку України підлягає скасуванню з наступних підстав:
1) статут ВАТ Банк «БІГ Енергія»не відповідає вимогам законодавства України, оскільки не містить обов’язкових відомостей передбачених ст.ст. 4, 37 Закону України «Про господарські товариства», а саме відсутність відомостей про склад учасників та про наслідки невиконання зобов’язань по викупу акції, та не вказано строки формування статутного капіталу банка;
2) компетенція органів управління ВАТ Банк «БІГ Енергія»сформована з порушенням вимог ст. 41 ЗУ «Про господарські товариства, а саме Статут ВАТ Банк «БІГ Енергія», в частині виключної компетенції Загальних зборів акціонерів не відповідає вимогам законодавства України. Такі невідповідності полягають в тому, що повноваження, які належать Загальним зборам акціонерів здійснює Спостережна рада та Виконавчий орган –Правління.
Проаналізувавши норми Статуту ВАТ Банку «БІГ Енергія», затвердженого Загальними зборами акціонерів 09.11.2001 р. (протокол № 35), зареєстрований Національним банком України 21.12.2001 р. за № 199, суд приходить до висновку, що статті 4 та 5 Статуту містять відомості про засновників Банку, відомості про наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій, а також відомості про порядок і строки формування статутного капіталу банку. Зокрема, пункти 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 4.7. статті 4 включають відомості про порядок формування статутного капіталу Банку та про засновників. Пункти 5.4. та 5.5. статті 5 містять відомості про наслідки невиконання зобов’язань по викупу власних акцій.
Норми чинного законодавства України не містять обов’язкових форм та формулювань щодо розкриття будь-яких питань в статуті товариства. Позивачем не наведено доказів, що норми Статуту ВАТ Банку «БІГ Енергія», які оспорюються позивачем, викладені в редакції такій, що протирічить або не відповідає законодавству України.
Разом з цим, на твердження позивача, що компетенція органів управління Банку сформована з порушення вимог ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 159 Цивільного кодексу України не можна посилатися як на підставу скасування постанови Правління НБУ про державну реєстрацію ВАТ Банку «БІГ «Енергія», оскільки відповідно до ст. 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк може бути ліквідований:
1) з ініціативою власника;
2) з ініціативи Національного банку України.
Таким чином, Закон про банки передбачає лише дві підстави для ліквідації банку і виключає можливість ліквідації банку шляхом подання одним акціонером позову про зобов’язання НБУ скасувати державну реєстрацію банку.
Отже, судом встановлено, що державна реєстрація банку була здійснена Національним банком України 29.09.1993 за номером 199, а 21.12.2001 р. відбулася не державна адміністрація, а внесення змін до вже зареєстрованого НБУ статуту Банку.
На вказану дату діяв Закон України «Про банки і банківську діяльність»від 20.03.1991 № 872-ХІІ (в редакції від 17.06.1993 р. № 3292-ХІІ), введений в дію постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закон України «Про банки і банківську діяльність»від 20.03.1991 № 873-ХІІ.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»від 20.03.1991 № 872-ХІІ реєстрація комерційного банку здійснювалась на підставі таких документів:
- заяви про реєстрацію;
- установчих документів: установчого договору, статуту банку, протоколу про прийняття статуту та призначення керівних органів банку;
- економічного обґрунтування;
- висновку аудиторської організації про фінансових стан засновників банку;
- відомостей про професійну придатність керівників (голови та головного бухгалтера) банку, рекомендованих засновниками.
Усі вказані документи Банком були подані, а тому 29.09.1993 р. Національним банком України було зареєстровано АБ «Зевс», правонаступником якого згодом став ВАТ Банк «БІГ Енергія».
Слід також зазначити, що на момент створення Банку Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Експрес»не являлось його акціонером, а тому його права та законні інтереси жодним чином не порушувались, а тому твердження позивача про порушення його законних прав та інтересів є безпідставним та недоведеними.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2006 у справі № 2-А-492-1/06 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Шевчука В.П. до Національного банку України про зобов’язання до вчинення дій –скасувати державну реєстрацію Банку та тимчасово зупинити банківську ліцензію, видану товариству, а рішення НБУ щодо державного реєстрації та надання банківської ліцензії Банку визнані законними. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва у справі № 22с-358/2007 апеляційну скаргу Шевчука В.П. відхилено, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2006 р. залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовими рішенням в адміністративній, цивільній, або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляду інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому в позові необхідно відмовити.
Судові витрати, пов’язані з розглядом справи відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 71, 158-163 розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (головуючий) В.В.Сулім
Судді С.М.Морозов
В.В.Палій