Справа № 2-979/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2010 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого в судовому засіданні судді Зеленської В.І.
при секретарі Кондратюк Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута про зобов’язання здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії дитині війни,
в с т а н о в и в.
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута, в якому просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2007-2009 роки та п’ять місяців 2010 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
В позовній заяві та в судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що відповідно до запису в пенсійному посвідченні він має статус дитини війни, є інвалідом ІІ групи. Управління Пенсійного фонду у Славутському районі та місті Славута не нараховувало і не виплатило йому у 2007 році надбавку до пенсії, а в період з 2008 року по червень 2010 року виплатило надбавку до пенсії, як "дитині війни", в меншиму розмірі, ніж визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року норми Законів України про державний бюджет на 2007 рік та на 2008 рік , що обмежують права дітей війни на отримання щомісячної надбавки до пенсії, визнані неконституційними, то просить позов задоволити повністю і зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м. Славута нарахувати та виплатити їй належну надбавку до пенсії.
Представники відповідача Крутенчук І.І. та Сабінський В.Е. позов не визнали і пояснили, що у 2007 році Законом України про державний бюджет на 2007 рік визначено розмір підвищення до пенсії дітям війни, які є інвалідами, в розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, то у 2007 році підвищення до пенсії йому, як дитині війни, виплачувалось у розмірі, визначеному законом. У 2008 - 2009 роках та за п’ять місяців 2010 року підвищення до пенсії дітям війни, в тому числі і позивачу, виплачене відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Крім цього вважає, що рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року можуть застосовуватись лише з моменту набрання чинності, а не за весь календарний рік. Вважає, що оскільки мінімальний розмір пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону, а для перерахунків або підвищень пенсій на підставі інших законів не застосовується, чинні виплати «дітям війни» здійснюються відповідно до постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», то позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними і просить відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд знаходить, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 за віком має статус дитини війни, про що міститься відповідна відмітка в пенсійному посвіченні (а.с.5). та є інвалідом ІІ групи з 2004 року (а.с.8).
А тому суд знаходить, що позивач має право на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі, відповідно до ст. 6 цього Закону має право на підвищення до пенсії.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6, виплачується особам (дітям війни), які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, а не 30 % мінімальної пенсії за віком, як вказано в Законі. Оскільки позивач є інвалідом, то у 2007 році підвищення до пенсії йому виплачене у відповідному розмірі згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» .
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо розміру надбавки дітям війни. Рішення Конституційного Суду набрадо законної сили негайно, тобто 09.07.2007 року.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення Законом про державний бюджет дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України. Відповідно до ст. 33 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін в до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді цивільних позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
А тому вимоги позивача про стягнення в його користь недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік в період з 09.07.2007 року ( з моменту набрання чинності рішенням Конституційного Суду України) по 31.12.2007 р. підлягають задоволенню.
Розділом ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме - 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". А отже, п. 41 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким визначено розмір надбавки до пенсії дітям війни і внесено зміни в Закон України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ, також визнаний неконституційним. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними, та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Тому вимоги позивача про стягнення в його користь недоплаченого підвищення до пенсії за 2008 рік у період з моменту набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, тобто з 22.05.2008 року по 31.12.2008 підлягають задоволенню.
У 2009 році та січні-траввні 2010 року позивачу виплачено підвищення до пенсії у розмірі, визначеноиму Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» .
Проте, означена постанова є підзаконним нормативним актом і відповідно до Конституції України не може суперечити ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Розмір підвищення до пенсії, виплаченого позивачу протягом 2007-2010 років стверджується довідкою відповідача про розмір виплаченої пенсії.
За таких обставин, суд приходить до переконання про підставність позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни в період після набрання законної сили Рішеннями Конституційного Суду України, а саме, відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р, з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 р, за 2009 рік та з 01.01. 2010 року по 01.06.2010 року в розмірі, визначеному Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ. Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості виплати підвищення пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ , суд не вбачає.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Отже, оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії, в тому числі позивачці, здійснює Пенсійний фонд України в особі управління у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області, тому відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
На підставі наведеного позов слід задоволити частково .
Сплачені позивачем судові витрати, а саме, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ судом в розмірі 37 грн, слід стягнути з відповідача в користь позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабунету Міністрів України «Про державне мито» управління Пенсійного фонду України звільнене від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 14, 18, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, суд
в и р і ш и в.
Позов задоволити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 01.06. 2010 року згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком щомісячно.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута в користь ОСОБА_1 37 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ судом.
Протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду сторони можуть подати заяву про апеляційне оскарження рішення та протягом наступних двадцяти днів подати апеляційну скаргу на рішення суду в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.
Суддя