Справа № 5-281\2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2010року
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючої судді Зіневич І.В.
при секретарі Валяник А.М.
з участю прокурора Врублевського М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі заяву засудженого ОСОБА_1 про приведення вироку у відповідність
В С Т А Н О В И В:
Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вироку відносно нього в якій вказав, що був засуджений 16.02.1998р. вироком Донецького обласного суду за ст.93 п.п. “а”, “з”, 142 ч.3, 145 ч.2 КК України (в редакції1960р.) до найвищої міри покарання - смертної кари. Ухвалою Донецького обласного суду від 12.07.2000р. вказаний вирок було змінено щодо призначеного покарання – змінено міру покарання зі смертної кари на довічне позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_1 вважає, що вирок щодо застосування до нього довічного позбавлення волі повинен бути змінений на покарання на строк 15 років позбавлення волі відповідно до ст.5 КК України так як Закон про кримінальну відповідальність за ст.93КК України змінювався декілька разів (рішенням Конституційного Суду України від 29.12.1999року., Законом України від 22.02.2000року “Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України”).
Вивчивши заяву, дослідивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що заява засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Стаття 93 Кримінального кодексу України (в редакції 1960року) передбачала покарання за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років або смертну кару з конфіскацією, крім того, майна у випадках, передбачених пунктом “а” цієї статті.
Відповідно до вироку судової колегії в кримінальних справах Донецького обласного суду від 16.02.1998р., який був залишений без зміни Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 25.06.1998р. ОСОБА_1 був засуджений за ст.93 п.п.“а”, “з”, 142 ч.3, 145 ч.2,42,43 КК України до смертної кари – розстрілу з конфіскацією всього майна. На момент винесення вироку суду покарання, передбачені санкцією ст.93КК України не були скасовані або змінені.
Статтею 6 КК України (в редакції 1960року), діючою на момент постановлення вироку було передбачено, що закон, що усуває караність діяння, або пом’якшує покарання має зворотну силу, тобто поширюється з моменту набрання ним чинності також на діяння, вчинені до його видання.
Аналогічне зазначено і в статті 5 КК України (в редакції 2001року з відповідними змінами), при цьому в частині 4 зазначеної статті вказано, що якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
29.12.1999року Конституційний Суд України визнав положення ст.93 КК України, яка передбачала смертну кару як вид покарання таким, що не відповідає Конституції України. У зв’язку з цим 22.02.2000року було внесено зміни в ст.93 КК України відповідно до Закону України “Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудових кодексів України” в частині зміни виду покарання “смертної кари” на “довічне позбавлення волі”.
А тому, ухвалою судової колегії в кримінальних справах Донецького обласного суду від 12.07.2000року вирок щодо ОСОБА_1 було приведено у відповідність до вимог Закону: смертну кару було замінено на довічне позбавлення волі, тобто було застосовано вимоги вказаної статті 6 КК України щодо пом’якшення покарання.
Оскільки і в Кримінальному кодексі (в редакції 2001 року) передбачено покарання за вбивство при обтяжуючих обставинах (ч.2 ст.115 КК України) на строк від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, тобто не скасовано покарання у виді довічного позбавлення волі, підстав для пом’якшення покарання призначеного вироком Донецького обласного суду від 16.02.1998р. відносно ОСОБА_1 не має.
Керуючись ст.ст.409, 411 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 у приведенні у відповідність вироку судової колегії в кримінальних справах Донецького обласного суду від 16.02.1998року з урахуванням ухвали судової колегії в кримінальних справах Донецького обласного суду від 12.07.2000року щодо засудження його за ст.93 п.п. “а”, “з” КК України (в редакції1960р.) в частині пом’якшення покарання – заміни довічного позбавлення волі на 15 років позбавлення волі відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту її проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії постанови.
Суддя І.В.Зіневич