ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ 

  Справа № 1  246/10 

  В И Р О К 

Іменем України 

 12 лютого 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі: 

      головуючого - судді                       Савченка А.Г. 

     при секретарі                             ЗагорулькоО.С. 

      за участю: прокурора               Мілаш М.С. 

      підсудного                    ОСОБА_1 

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню  

                 ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця м. Полтави, АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, ніде не працює, судимого 

   8 червня 2000 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 141, 42 КК України (далі - КК) 1960 р. на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст. 46-1 КК на 2 роки; 

  22 січня 2002 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, 42 КК України 1960 року на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 43 КК частково приєднано невідбуте покарання за , попереднім вироком і остаточно визначено з роки 3 місяці позбавлення волі; 

 13 жовтня 2004 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 69, ч. 1 ст. 70 КК на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільненого 3 січня 2005 р. по відбуттю строку покарання; 

 15 грудня 2006 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186 КК на 4 роки позбавлення волі, звільненого 27 лютого 2009 р. по відбуттю покарання;  

  6 жовтня 2009 р. Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК на 2 роки позбавлення волі; 

 21 січня 2010 р. Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК на 2 роки позбавлення волі  

 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, 

 в с т а н о в и в : 

 30 червня 2009 р., приблизно о 23-й год., підсудний ОСОБА_1, перебуваючи на перехресті вулиць Конституції та Жовтнева в м. Полтаві, повторно, таємно, шляхом проникнення через відчинене вікно рукою з продуктового кіоску викрав мобільний телефон «Nokia 6131» вартістю 750 грн., який належать потерпілій ОСОБА_2, завдавши їй збитку на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.  

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. При цьому він зазначив, що дійсно в зазначений день і час, підійшовши до вказаного кіоску з метою покупки, він побачив всередині кіоску на столі мобільний телефон, який вирішив викрасти. Коли реалізатор відвернулась, він з метою крадіжки, просунув в відчинене вікно руку і викрав звідти мобільний телефон, після чого з місця скоєння злочину втік. Вчинюючи крадіжку, він думав, що не проникає в приміщення, а просто викрадає чуже майно. Вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати. 

Про вчинення злочину підсудний в ході досудового слідства повідомив органи міліції зявленням із зізнанням (а. с. 28), яке було досліджено в суді.  

Потерпіла ОСОБА_3, чиї показання яких були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (а. с. 58-59), підтвердила факт викрадення у неї мобільного телефону підсудним за вказаних вище обставин та заподіяння їй збитку на вказану суму. Претензій матеріального характеру до підсудного вона не має, оскільки викрадений у неї телефон їй повернуто. 

Із показань свідка ОСОБА_4, які були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (а. с. 92-93), слідує, що в один із днів початку липня 2009 р. підсудний попросив його здати мобільний телефон «Nokia 6131» в скупку, заявивши, що сам цього не може зробити, так як у нього немає документів, що посвідчують особу. Він погодився і, взявши у нього телефон, здав його в скупку на ринку «Полімпекс» за 400 грн. 

Факт придбання мобільного телефону «Nokia 6131» у ОСОБА_4 підтвердив свідок ОСОБА_5, чиї показання були досліджені в суді (а. с. 86-87). Він зазначив, що на початку липня 2009 р. до нього на робоче місце на ринку «Полімпекс» прийшов свідок і запропонував купити у нього мобільний телефон «Nokia 6131». Він погодився і заплатив йому 400 грн. за зданий мобільний телефон. Приймаючи у свідка телефон, він пересвідчився в його особі, залишивши на підтвердження цього ксерокопію військового квитка, який той йому надав. 

В ході досудового слідства він видав працівникам міліції ксерокопію названого документа (а. с. 33-34). 

Свідок ОСОБА_6, чиї показання були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (а. с. 90-91), показав, що на початку вересня 2009 р. він в одному з магазинів, який займається реалізацією мобільних телефонів, що були в користуванні в підземному переході на перехресті вулиць Фрунзе і Шевченка в м. Полтаві, придбав за 650 грн. мобільний телефон «Nokia 6131», який передав ОСОБА_7, оскільки саме він його просив придбати для нього цей телефон та дав для цього гроші. 

Останній, показання якого були досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (а. с. 88-89), підтвердив цей факт. Він також зазначив, що в ході досудового слідства мобільний телефон «Nokia 6131» у нього було вилучено працівниками міліції. 

Згідно протоколу огляду від 13 жовтня 2009 р. (а. с. 15-17) у свідка ОСОБА_7 було вилучено мобільний телефон «Nokia 6131». 

Відповідно до висновку експерта-товарознавця № 356 від 26 листопада 2009 р. (а. с. 49-53) початкова вартість мобільного телефону «Nokia 6131» становить 1000 грн., залишкова вартість з урахуванням визначених експертом можливої початкової вартості, можливого розміру втрати якості може складати 750 грн.  

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану  тобто за ч. 2 ст. 185 КК України. 

       Обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.    

       Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.  

       Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання. 

       Суд враховує, що вчинений підсудним злочин являється тяжким. 

       Суд також враховує особу підсудного, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення, в тому числі, і аналогічних злочинів та має невідбуте покарання за попереднім вироком, визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи, наявність обставин, що помякшують і відсутність тих, які обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації. 

   Суд вважає, що покарання підсудному повинно бути призначено за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки після постановлення попереднього вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 21 січня 2010 р. було встановлено, що підсудний винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до його постановлення. 

   Цивільний позов по справі не заявлений. 

       Питання про речовині докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України. 

   Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд, 

 з а с у д и в : 

 ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі. 

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання за попереднім вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 21 січня 2010 р. більш суворим за цим вироком у виді трьох років позбавлення волі.    

Строк відбування покарання рахувати з 9 серпня 2009 р., зарахувавши в нього час відбування покарання за попереднім вироком.   

       Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 у виді взяття під варту залишити без змін.  

   Речовий доказ  мобільний телефон, який переданий на зберігання потерпілій (а. с. 58-59), - повернути їй же. 

       Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.  

       Суддя                                                  А.Г.Савченко