Справа № 2-1769/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року                                                                                                                  м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Яніна І.А.,

при секретарі         Храмовій Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК про зобов’язання нарахувати та виплатити соціальну допомогу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК (надалі УПФ) про зобов’язання нарахувати та стягнути недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, за період 2006-2008 роки та сім місяців 2009 року в сумі 6130 грн., зобов’язання виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, крім того поновити строк для звернення до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з січня 2006 року йому не правильно нараховується щомісячна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого порушені його законні права.

Позивач до суду не з’явився, звернувся із заявою з проханням розглянути справу за його відсутності, при цьому позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача до суду також не з’явився, при цьому начальник УПФ направив до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності представника УПФ, позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом, перебуває на обліку в УПФ та має правовий статус дитини війни, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.

Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року було зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 19 січня 2006 року, який набрав чинності 15 березня 2006 року до ст.110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були. Закони України «Про державний бюджет на 2006 рік» та «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнані неконституційними положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28 грудня 2007 року було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в наступній редакції: «Дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, відповідно до вищезазначених законів, відповідачу не було підстав у 2006 році, а також з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В силу вищевикладеного, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за 2006 рік, за період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року та за період з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФ доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу якому надані такі повноваження.

Що стосується позовних вимог в частині забезпечення з боку відповідача здійснювати виплату вказаної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на майбутнє, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем право позивача в подальшому на отримання цієї допомоги ще не порушено і захист прав на майбутнє не передбачено діючим законом.

З огляду на наведене, передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державна соціальна надбавка підлягає перерахуванню та виплаті у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року, за виключенням вже проведених виплат.

По вказаним вимогам позивачем не пропущено строк позовної давності.

Враховуючи те, що відповідач відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати державного мита, в порядку ст.88 ЦПК України та пропорційно до задоволених позовних вимог, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають відшкодуванню та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.

Керуючись статтями 22,46 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, статтями 1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтями 3,4,10,11,57-60,88,209,212-215, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року, за виключенням вже проведених виплат.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Бахчисарайський районний суд АРК шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга, подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: