Судове рішення #9967375

           Справа: № 2-А-126/10/1512

 ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    22 березня 2010 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Козак А.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну  справу за заявою

ОСОБА_1 до Департаменту праці та  соціальної політики Одеської міськради про визнання незаконною бездіяльності і зобов”язання вчинити певні дії

 

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким зобов»язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міськради донарахувати та виплатити  йому – позивачу- щорічну разову грошову допомогу до Дня Перемоги у розмірі п»ти мінімальних пенсій за віком за  2009 рік, передбачену ст.12 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як учаснику бойових дій у розмірі 2150 грн. Позивач у судовому засіданні свої вимоги підтримав і на обгрунтування позовних вимог посилався на Закон „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Рішення Конституційного Суду України від 1.12.2004 року, від 9 липня 2007 року, від 22 травня 2008 року, ст.ст.22,46 Конституції України.

Представник відповідача до судового засідання не з»явився, про час і місце слухання справи сповіщений, надав письмові заперечення на позов, де зазначив, що щорічна разова грошова допомога до Дня Перемоги нараховувана і виплачена ОСОБА_1 відповідно до Закону „Про статус ветеранів вйни, гарантії їх соціального захисту” та Закону „Про державний бюджет України на 2009 рік”, Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009 року „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нациських переслідувань”, що правові підстави для донарахування і виплати ОСОБА_1  щорічної разової допомоги відсутні.

Суд вислухав позивача, вивчив надані документи і дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Серія АА №НОМЕР_1, виданим Київським військовим комісаріатом м.Одеси 16 листопада 2007 року.

Право ОСОБА_1, як учасника бойових дій на отримання щорічної до Дня Перемоги разової грошової допомоги у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком передбачено ст.12 ч.5 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. На підставі ст.17-1 зазначеного Закону виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст.12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв”язку або установи банків пенсіонерам за місцем отримання пенсії. Відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2009» рік і Постанови КМУ №211 від 18.03.2009 року ОСОБА_1, як учаснику бойових дій була виплачена одноразова грошова допомога до Дня Перемоги у розмірі 340 грн.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп у справі № 1-29\2007 від 9.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі і положення ст.71 п.13, якою зупинено на 2007 рік дію ч.5 ст.ст.12-15 ЗУ «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.20 розділу П «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо встановлення розміру разової грошової допомоги до Дня Перемоги КабМіном України в межах бюджетних призначень.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» щодо встановлення розміру разової грошової допомоги до Дня Перемоги не визнані неконституційними. Тому на період винекнення спірних правовідносин були наявні нормативно-правові акти, які мали однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір щорічної допомоги до Дня Перемоги учасникам війни: Закон „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і Закон „Про державний бюджет України на 2009 рік”.

Ст.75 Конституції України передбачає, що Верховна Рада України є єдиним органом  законодавчої влади в Україні. Конститукція не встановлює пріоритету застосування того чи іншого Закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Не існує закону України, який би регулював питання  подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України в рішенні від 3.10.1997 р. по справі про набуття чинності Конституцією України зазначив «Конкретна сфера суспільних відносинне може бути водночас врегулювана однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт  містить пряме застереження  щодо повного або часткового скасування  попереднього. Загальновизнанним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачене самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.»

Разом з тим ст.22 Конституції України гарантує, що при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод. Ст.2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає, що «права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше Законодавством України і законодавством  колишнього Союзу РСР, не можуть біти скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними». Керуючись Конституцією України, суд вирішує даний спір відповідно до вимог ст..12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції 1993 року. Таким чином, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради повинен був виплатити ОСОБА_1 до 5.05.2009 року разову грошову допомогу у розмірі  498 (мінімальна пенсія за віком) х 5 = 2490 грн. З урахуванням виплаченої допомоги у розмірі 340 грн,  позивач має отримати 2490-340 – 2150 грн.  

Керуючись ст.158-163 КАС України, суд

     

                                                                  Постановив:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Зобов»язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради надати грошове доручення до відповідної установи банку на одержання ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги у розмірі 2150 грн.

Постанова може бути оскаржена в Одеській апеляційний адміністративний суд через Київський райсуд м.Одеси. Заява про апеляційне оскарження надається протягом 10 днів з дня оголошення постанови, апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подачі заяви, з направленням копії до апеляційного суду.  

                                                             Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація