Справа № 2-2299-1 /09
№ 2- 232-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого-судді Петренко Н.О.
при секретарі Захарченку В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Ямпільський механічний завод” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди -
встановив :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно протоколу №1 від 27.04.2007 року позачергових зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Ямпільський механічний завод” у відповідності з пунктом „6” порядку денного його було призначено на посаду генерального директора ТОВ „ЯМЗ”, терміном на три роки на підставі трудового контракту від дня проведенн зборів, тобто з 27.04.2007 року по 27.04.2010 року. 27.04.2007 року був підписаний контракт у трьох примірниках. З моменту призначення на посаду, позивач жодного разу не отримував зарплату суто з економічних міркувань. 23.04.2008 року на виробничій нараді обговорювалися виробничі питання де був присутній і позивач по справі. 26.05.2009 року позивач отримав факс з ТОВ „ЯМЗ” про те, що 23.04.2008 року на засіданні зборів учасників ТОВ „Ямпільський механічний завод” директори прийняли рішення за відміну контракту з паном ОСОБА_1. На день звільнення відповідач не виплатив розрахунок за два роки з 27.04.2007 року по 01.06.2009 року у розмірі 375 000,00 грн. В результаті незаконного відсторонення позивача від роботи відповідач повинен сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу . Вказані дії відповідача також завдали моральних страждань, обмежуючи його право на працю та можливість заробляти на життя.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просять суд поновити пропущений строк звернення до суду та задовольнити вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі так як він є безпідставним та необгрунтованим та застосувати позовну довність звернення до суду. У своїх поясненнях представник відповідача наголосив, що ОСОБА_1 є одним із учасників ТОВ „Ямпільський механічний завод” і як учасник товариства має право одержувати інформацію про діяльність товариства, знайомитися з річними звітами та балансами, отримувати іншу інформацію про діяльність товариства. Відповідач не укладав трудовий договір з позивачем та не мав ніяких трудових відносин. Відповідно до статуту ТОВ „ЯМЗ” позивач мав надати письмову згоду про його бажання бути керівником підприємства. Така згода відсутня. Трудова книжка позивача до відділу кадрів не надавалася, а тому відповідним чином не оформлялася. Оскільки трудовий контракт не укладався, відповідно відсутні підстави видавати наказ по підприємству про призначення Генерального директора.
З 27.04.2007 року позивач не звертався ні до товариства, ні до засновників з вимогою укласти трудовий контракт з ним.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача по справі, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Суд вирішує справу, дотримуючись правил ст.ст. 10,11,60 ЦПК України, вимоги яких судом були роз”яснені учасникам розгляду справи.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги та заперечення сторін та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст.233 КЗпП Ураїни працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районого у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення- в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Як стверджує позивач у період з квітня 2007 року по квітень 2008 року він керував підприємством, знаходячись у м. Києві, вирішував стратегічні питання, основні напрямки роботи товариства, визначав господарську політику, погоджував укладення, зміну та розірвання договорів, затверджував звіти та баланси. Відповідач в судовому засіданні не зміг пояснити суду як можна керувати підприємством на відстані.
Позивач по справі є українським учасником ТОВ „Ямпільський механічний завод” та йому належить 39% Статутного фонду Товариства. Тому можна припустити, що обов”язки які виконував позивач у м. Києві саме пов”язані з виконанням його обов”язку, як учасника товариства.
Відповідно до протоколу №2/2008 року чергових осінніх зборів учасників ТОВ „Ямпільський механічний завод” від 05.11.2008 року ОСОБА_1 був присутній та поставив на вирішення питання про належне оформлення трудової книжки йому та його помічнику, нарахувати і виплатити заробітну плату тоді коли підприємство почне працювати прибутково.
ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні трудових книжок та нарахуванні заробітної плати в минулому часі. Було рекомендовано вирішити дане питання в судовому порядку. Незважаючи на відмову ОСОБА_1 не звернувся до суду для вирішення даного спору.
Згідно ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 даного Кодексу суд може поновити ці строки.
Як стверджує позивач його було відсторонено від виконання обов”язків 12.05.2008 року, а звернувся він до суду лише 10.07.2009 року.
Позивачем по справі не надано доказів того, що він пропустив вказаний строк з поважних причин.
Згідно ст. 8 Статуту у товаристві створюються керівні органи: збори учасників, генеральний директор, ревізійна комісія.
Відповідно до ст.12 Статуту визначено, що у товаристві створюється виконавчий орган- Генеральний директор, який призначається зборами учасників. Статутом визначено, що обов”язковою умовою трудових відношень є укладання трудового контракту. Позивач стверджує, що контракт був підписаний ним та Канадською стороною у Канаді, але свій екземпляр він не отримав тому, що канадська сторона повинна була внести деякі правки до контракту. Таке пояснення позивача суд не приймає за достовірне, зважаючи на те, що контракт не може бути підписаний доти, поки не будуть з”ясовані та вирішені всі його пункти.
Суду не надано доказів того, що позивач давав згоду на зайняття посади генерального директора, видавався на наказ про його призначення на посаду та заключався з ним трудовий контракт. У трудовій книжці позивача відсутній запис про те, що він був прийнятий на посаду генерального директора. Вмотивованих пояснень та доказів на підтвердження позовних вимог суду не надано.
Таким чином, з огляду на викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись ст. 233, 234 КЗпП України; ст.ст. 15, 30, 62, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Ямпільський механічний завод” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: