ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14.11.06р. | Справа № А17/182-06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Валекс”, м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Стародубцев О.Л., довіреність № 23/1 від 23.12.2004р., представник;
від відповідача: Куцевол Д.В., довіреність № 36565/6/10 від 03.11.2006р., державний податковий інспектор.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Валекс” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування акту ненормативного характеру —податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (у подальшому —відповідач) про стягнення з позивача податкової заборгованості у розмірі 87810,00 грн. Також у позовній заяві позивач просив витребувати у відповідача копії акту документальної перевірки позивача від 23.06.2005р. та спірного податкового повідомлення-рішення від 24.06.2005р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при проведенні перевірки були допущені чисельні порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами. А саме, позивач не був попереджений про проведення перевірки, перевірка була здійснена без дослідження первинних документів, акт перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення не були надані позивачеві.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що невиїзна перевірка була проведена відповідно до листа слідчого управління УМВС України в Дніпропетровській області, внаслідок цієї перевірки було встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. Також відповідач посилається на те, що акт перевірки був підписаний директором позивача, а також на те, що податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці оголошень, оскільки позивач за юридичною і фактичною адресою не знаходиться, що підтверджується відповідним актом.
Заявою №28/2 від 28.08.2006р. позивач уточнив свої позовні вимоги і просить суд визнати недійними (нечинними) і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.06.2005р. №0000682600/0, акт перевірки позивача №55/30660295/26-2 від 23.06.2005р., витребувати у відповідача копії оскаржуваних документів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2006р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з необхідністю надання процесуальних документів, що підтверджують наявність кримінальної справи по обвинуваченню Пистун В.Г. в провадженні місцевого суду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2006р. провадження у справі було поновлено.
У судовому засіданні 14.11.2006р. було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідачем було здійснено невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2003р. по 01.11.2003р., за результатами якої був складений Акт від 23.06.2005р. № 55/30660295/26-2.
Актом перевірки було встановлено порушення позивачем пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому —Закон “Про ПДВ”), внаслідок чого позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту з ПДВ суму ПДВ у розмірі 87180,00 грн., яка не підтверджена податковими накладними, що призвело до завищення податкового кредиту.
За наслідками акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000682600/0 від 24.06.2005р., яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 130770,00 грн., у тому числі 87180,00 грн. —основний платіж, 43590,00 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
– перевірка була здійснена відповідачем на підставі доручення слідчого по особливо важливим справам слідчого управління УМВС України в Дніпропетровській області, який просив здійснити перевірку позивача у зв’язку з необхідністю повного і всебічного встановлення істини по кримінальній справі;
– до доручення слідчого були додані: постанова про призначення позапланової документальної перевірки, матеріали виїмки, здійсненої по кримінальній справі №36041091, копії протоколів допиту;
– про використання зазначених документів при здійснені перевірки свідчить арк. 3 акту перевірки (п. 1.11);
– актом перевірки було встановлено, що у порушення пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ, не підтверджену податковими накладними, а саме за червень 2003р. —3177,00 грн., за липень 2003р. —20984,00 грн., за серпень 2003р. —24689,00 грн., вересень 2003р. —15062,00 грн., за жовтень 2003р. —23268,00 грн.;
– позивачем не було надано у матеріали справи податкові накладні на відповідні суми, також не було надано доказів звернення до контрагентів з наміром отримати дублікати таких податкових накладних;
– актами відповідача №001097, №001098 від 24.06.2005р. була встановлена відсутність позивача за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.. 30, к. 1, кв. 69, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці оголошень відповідача у зв’язку з неможливістю його вручення позивачеві;
– докази направлення відповідачу листа №30/1 від 30.03.2005р., у якому позивач повідомляє відповідача про припинення повноважень директора Пистуна В.Г., не приймаються судом, оскільки на Описі про вкладення до цінного листа наявний штамп з датою 12.09.2005р., тобто таке направлення сталося після складання акту перевірки і винесення спірного податкового повідомлення-рішення;
– суд вважає, що докази зміни керівника, надані позивачем у матеріали справи, не є належними і допустимими, оскільки позивачем не надано доказу звернення до органів статистики і внесення такими органами змін до відомостей про позивача. За вказаних обставин, внутрішні накази та протоколи позивача не можуть достеменно свідчити про зміну керівника.
Суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі на підставі наступного.
У відповідності з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” встановлено, що у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.
У відповідності з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У порушення наведених норм позивачем не було надано копій податкових накладних на відповідні суми, а також доказів звернення до податкового органу у порядку пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” і доказів звернення до контрагентів з метою отримати дублікати таких накладних.
За вказаних обставин, висновки перевірки є обгрунтованими, а винесення спірного податкового повідомлення-рішення —правомірним.
Стосовно посилань позивача на допущення відпровідачем процесуальних порушень, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
При цьому, за умов недоведення позивачем відсутності завищення суми податкового кредиту з ПДВ, його твердження щодо процесуальних порушень не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Водночас, клопотання позивача від 14.11.2006р. про витребування доказів та зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.
Позивач неправомірно посилається на вказану норму, оскільки ним не надано доказів того, що у нього ці документи відсутні (протоколи обшуку, виїмки, акти знищення і т.д.). Крім того, заявивши клопотання перед судом про витрбування всіх первинних документів, позивачем не надано конкретний перелік необхідних документів і не обгрунтовано, як ці документи впливають на вирішення спору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 КАС України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Валекс” відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
27.11.2006р.