У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.07.10 Справа №14/381/07-28/259/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Савченко Ю.В.
за участю представників:
позивача: не з’явився
відповідача: Баришніков А.Г., дов. б/н від 09.02.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове», с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 20.08.2009 р.
у справі № 14/381/07-28/259/09
за позовом ОСОБА_3, с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області
АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове», с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області
72351, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новопилипівка, вул. Леніна, буд. 19
про стягнення 729.900,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, (далі - позивач) звернулася в господарський суд Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове», с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, (далі –відповідач) про стягнення 729.900,00 грн. вартості належної позивачу частини майна в статутному капіталі товариства.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.08.2009 р. у справі № 14/381/07-28/259/09 (суддя Яцун О.В.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 87.946,75 грн., 879,00 грн. державного мита, 14,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Рішення господарського суду мотивоване наступним.
27.12.2006р. на загальних зборах учасників ТОВ “Агрофірма Степове” було прийнято рішення про вивід зі складу учасників товариства позивача (ОСОБА_3І.) та виплату їй частки статутного капіталу у грошовому виразі. Видатковим касовим ордером № 4/1 від 04.01.2007р. із каси підприємства видано ОСОБА_3 5 475,00 грн. - повернення внесків до статутного фонду. Для визначення частки в майні товариства, яка належала ОСОБА_3, необхідно визначити вартість майна товариства на дату виходу із товариства. Так як в матеріалах справи відсутні звітні документи на дату виходу ОСОБА_3 із товариства, то судом розрахована балансова вартість майна на найближчу звітну дату - 31 грудня 2006 року. Керуючись ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», ст. 167 ГК України, п.п. 28, 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, суд першої інстанції погодився з експертом, що вартість частки учасника ОСОБА_3 в майні товариства в грошовому виразі станом на 31 грудня 2006 року, становить 87.946,75 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського Запорізької області від 20.08.2009 р. у справі № 14/381/07-28/259/09 скасувати й прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач стверджує, що для об’єктивного вирішення справи важливе значення має оцінка судом обставин визначення вартості майна відповідача станом на 31.12.2006р. (без урахування вартості майна колишнього КСП, яке залишилося на балансі після реформування КСП), яке приймається для розрахунку частки позивача: згідно з висновком судової економічної експертизи вартість майна становить 511.900,00 грн.; за даними розрахунків відповідача, вартість майна повинна бути зменшена на суму списаних податкових зобов’язань, тобто на суму 507.526,45 грн. (511.900,00 грн. - 507.526,45 грн. = 4.373,55 грн.), а вартість частки майна, належного позивачу, у зв’язку з виходом станом на 31.12.2006 р. має становити 798,17 грн. (4.373,55 грн. х 18,25%).
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.09.2009 р. апеляційна скарга відповідача прийнята до розгляду, який призначено в судовому засіданні 09.10.2009 р.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.09.2009 р. апеляційна скарга відповідача прийнята до розгляду, який призначено в судовому засіданні 09.10.2009 р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2063 від 09.10.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Шевченко Т.М., Яценко О.М.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення. Позивач зазначає, що в процесі проведення експертизи експерт провів аналіз усіх наданих документів та з урахуванням цього зробив висновок про остаточний розмір виплат, які підлягають до виплати, у зв’язку з виходом позивача зі складу учасників товариства.
Розгляд справи відкладався, склад колегії змінювався.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2669 від 10.12.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Хуторного В.М., Шевченко Т.М. У зв’язку із зміною колегії суддів розгляд справи розпочато з початку.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. у справі № 14/381/07-28/259/09 призначено додаткову судову бухгалтерсько-економічну експертизу, проведення якої доручено експерту Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз кандидату економічних наук, доценту Коваленко Олені Валеріївні, сторони зобов’язано забезпечити експерта всіма необхідними для проведення експертизи документами.
Провадження за апеляційною скаргою у справі № 14/381/07-28/259/09 зупинено.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.01.2010 р. провадження у справі № 14/381/07-28/259/09 поновлено, розгляд справи призначено на 25.02.2010 р., відповідача зобов’язано надати необхідні для проведення експертизи документи.
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 479 від 25.02.2010 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого –Яценко О.М., суддів: Мойсеєнко Т.В., Хуторного В.М.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.02.2010 р. у цій справі розгляд апеляційної скарги було відкладено, у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання і неподанням ним витребуваних документів.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 687 від 18.03.2010 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Кагітіної Л.П., Мойсеєнко Т.В.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2010 р. у справі № 14/381/07-28/259/09 провадження у справі зупинено, витребувані експертом додаткові матеріали ухвалено надіслати до експертної установи.
13.05.2010 року справа № 14/381/07-28/259/09 разом з висновком експерта № 2842/2843-09 повернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з експертної установи.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.05.2010 р. у справі № 14/381/07-28/259/09 провадження у справі поновлено, розгляд призначений на 01.07.2010 р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1749 від 01.07.2010 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Зубкової Т.П., Кагітіної Л.П.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.07.2010 р. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Від позивача Запорізькому апеляційному господарському суду надійшло письмове клопотання від 30.06.2010 р., в якому позивач просить відкласти розгляд справи, у зв’язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.
Колегія суддів вважає за можливе залишити клопотання позивача без задоволення, розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності позивача.
За клопотанням представника відповідача судовий процес вівся із застосуванням засобів технічної фіксації та за його згодою у судовому засіданні 01.07.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при прийнятті рішення суду, встановила наступне.
Заявою від 27.11.2006 р. (а.с. 42, т. 1) позивачка просила відповідача вивести її зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове» з наступною виплатою належної їй частки в майні товариства в грошовому виразі.
27.12.2006 р. на загальних зборах учасників ТОВ «Агрофірма Степове» було прийнято рішення про вивід зі складу учасників товариства позивача (ОСОБА_3І.) та виплату їй частки статутного капіталу товариства у грошовому виразі.
На думку позивачки виплаті підлягає 729.900,00 грн., що відповідає вартості чистих активів підприємства зазначених в балансі, що також підтверджується аудиторською довідкою від 03.10.2007 р. (а.с. 8, т. 1).
Позивачка звернулась до відповідача з вимогою від 04.10.2007 р. виплатити її належні суми у зв’язку з виходом зі складу учасників товариства. Листом від 15.10.2007 р. відповідач відмовив у добровільній виплаті позивачці належної їй суми.
Згідно з п. 6.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове», затвердженого загальними зборами учасників 26.10.2005 р., зареєстрованого Мелітопольською райдержадміністрацією 04.03.2000 р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 18.12.2005 р., для забезпечення діяльності товариства за рахунок грошових та майнових внесків учасників створюється статутний капітал (статутний фонд) у розмірі 30.000,00 грн., позивачу належало 18,25 відсотків статутного капіталу відповідача, або 5.475,00 грн.
Відповідно до п. 8.4 Статуту ТОВ «Агрофірма Степове»учасник має право вийти із товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.
Учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість майна, пропорційну вартості його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Пунктом 8.9 Статуту встановлено, що із розрахованої суми вартості частки майна учасника, що вибуває з товариства, утримується сума податків та обов’язкових платежів, що належить сплаті у зв’язку з виплатою вартості його частки згідно з діючим законодавством України.
Пунктом 8.10 Статуту встановлено, що виплата вартості частки провадиться після затвердження звіту за рік, у якому учасник вийшов з товариства, та в строк до 12 місяців з дня виходу. Днем виходу із Товариства вважається день подання заяви про вихід або дата рішення загальних зборів про виключення учасника з Товариства.
Видатковим касовим ордером № 4/1 від 04.01.2007 р. відповідачем видано ОСОБА_3 5.475,00 грн. - повернення внесків до статутного фонду, що підтверджується довідкою № 16 від 07.02.2007 р. (а.с. 41, т. 1).
Стягнення з відповідача на користь позивача суми 729.000,00 грн. вартості належної позивачу частини майна, пропорційної частці в статутному капіталі товариства, у зв’язку з його виходом із товариства, стали предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства»при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Відповідно до п.п. 28, 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.
У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.
Якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв'язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.
Пунктом 3.7 Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»визначено, що вартість майна товариства, яка враховується у визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, що вибув, визначається як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його зобов'язань.
Таким чином, реальною власністю учасників товариства є майно, сформоване за рахунок власних джерел - внесків в статутний фонд та внаслідок діяльності підприємства, який є основним джерелом приросту власного капіталу.
Тому майно, що фактично належить учасникам, являє собою чисті активи, тобто вартість майна, що залишається в розпорядженні підприємства після вирахування всіх боргів і зобов'язань. Значення показника чистих активів відповідає поняттю “власного капіталу”, показник якого відображається в рядку 380 балансу підприємства.
Для визначення частки в майні товариства, яка належала ОСОБА_3, необхідно визначити вартість майна товариства на дату виходу із товариства - 31 грудня 2006 р.
Слід зазначити, що ТОВ «Агрофірма Степове» виникло внаслідок реорганізації КСП «Степове», при цьому вся сукупність прав та обов'язків КСП «Степове» перейшла до його правонаступника за роздільним (передавальним) балансом. Серед цих прав - права членів КСП «Степове»на майно (пайовий фонд).
Протягом 2000-2006 року право на отримання майнового паю особами, які припинили членство в КСП «Степове»реалізовано не було, тобто у складі балансу відповідача є не витребувані майнові паї, разом із кредиторською заборгованістю перед співвласниками, які не отримали своїх майнових паїв в натурі в процесі вирішення майнових питань. Указані активи відображені в балансі у складі іншого додаткового капіталу (рядок 330).
Отже, при визначенні вартості майна ТОВ «Агрофірма Степове»станом на 31.12.2006 р. не слід враховувати майнові обов'язки суб'єкта господарювання, оскільки зазначені суми не являються результатом господарської діяльності ТОВ “Агрофірма Степове”.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. у цій справі було призначено додаткову судову бухгалтерсько-економічну експертизу. Згідно з Висновком № 2842/2843-09 від 30.04.2010 р. (а.с. 27 –43, т. 3) встановлено, що станом на 01.05.2000 р. відповідачу списано 507.526,45 грн., у тому числі: 363.201,54 грн. –заборгованість до бюджету з податків і зборів; 13.710,63 грн. –пеня, 130.053,78 грн. –реструктуризована заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; 560,50 грн. пеня.
Розрахункова вартість чистих активів ТОВ «Агрофірма Степове»станом на 31.12.2006 р. становить 102,1 тис. грн.; вартість частки позивача у вартості майна товариства становить 36.463,50 грн., вартість частки позивача у нерозподіленому прибутку (непокритих збитках) становить 23.305,25 грн. Таким чином, вартість частки позивача у вартості майна товариства станом на 31.12.2006 р. становить 13.158,25 грн. = 36.463,50 грн. - 23.305,25 грн.
Спору щодо внеску 5.475,00 грн. немає, оскільки його було повернуто відповідачем позивачу.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 13.158,25 грн.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове», с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Запорізької області від 20.08.2009 р. у справі № 14/381/07-28/259/09 підлягає зміні.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Витрати за проведення судової експертизи покладаються на сторони у наступному відсотковому відношенні: 60% - на позивача в сумі 13.165,20 грн., 40% - на відповідача сумі 8.776,80 грн. з урахуванням вимог ст. 49 ГПК України і того, що спір до суду доведено за вини відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове», с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 20.08.2009 р. у справі № 14/381/07-28/259/09 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове», с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, на користь ОСОБА_3, с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, 13.158,25 грн. вартості частини майна в статутному капіталі товариства, 131.58 грн. державного мита, 2,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове», с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, 13.165,20 грн. витрат на проведення судової експертизи. Видати наказ.».
Стягнути з ОСОБА_3, с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Степове», с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області, 439,73 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу відповідних наказів із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.