Справа № 2  -а 179 /2010

ПОСТАНОВА  

і м е н е м   УКРАЇНИ

01 липня    2010 року                         місто Сімферополь

    Центральний районний суд  м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Боровікової І.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про визнання дій протиправними та стягнення суми заборгованості

встановив:

     Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про визнання дій протиправними та стягнення суми заборгованості у розмірі 33 567 грн. 31 коп., мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що в період  з 14.03.1996 р. по 24.05.2004 р. він мав статус учасника бойових дій, з 05.12.2001 р. йому була призначена пенсія по інвалідності 3 групи загального захворювання, з 27.05.2004 р.  йому надали статус інваліда 2 групи, Вважає, що у вказаний період часу йому була невірно нарахована пенсія, без урахування мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії відповідно до ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Просить суд визнати дії відповідача щодо відмови виплатити позивачу доплату до пенсії протиправними та стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 33 567 грн. 31 коп.  

    Позивач до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву щодо розгляду справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує.

    Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі доручення, належним чином оформленого, до судового засідання не з'явилася, надала суду заяву щодо розгляду справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує.

    Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відповідно до вимог ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.

    Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

    Позивач є  інвалідом війни, про що свідчить  посвідчення серія НОМЕР_1, виданим  20 травня 2009 р.  Управлінням праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя а АРК.

    З 14.03.1996 р. та по 24.05.2004 р. позивач мав статус учасника бойових дій, а 05.12.2001 р. йому була призначена пенсія по інвалідності 3 групи загального захворювання.

    З 27.05.2004 р. позивачу надали статус інваліда війни 2 групи.

    Відповідно до ст. 4 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551 –ХІІ до ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

    Згідно до ст..12 ч.3 п.22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551 –ХІІ учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком.

    На момент призначення пенсії позивачу, а саме на 05.12.2001 р. сума призначеної пенсії складала 72 грн.

    Статтею 1 Закону України від 22.03.2001 р. « про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 р.» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць 311 грн. 30 коп.

    Відповідно до ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсія, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Таким чином, суд доходить до висновку, що на час призначення пенсії мінімальна пенсія за віком повинна була складати 331 грн. 30 коп., а підвищена пенсія повинна була складати 467 грн., тоді як фактично становила 72 грн., про що вказано в  листі відповідача від 01.10.2009 р.

    У зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму, затвердженого Законом України « про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 р.» від 15.11.2001 р. № 2780-ІІІ розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2002 р. складає 342 грн., для осіб – яки втратили працездатність складає 268 грн.

    Згідно листа відповідача № 264\ш розмір пенсії підлягав підвищенню відповідно до Постанови КМУ від 13.03.2002 р. № 279 « Про підвищення розмірів пенсії, призначеної у відповідності до ЗУ « Про пенсійне забезпечення», розмір підвищення до пенсії як учаснику бойових дій складало 29 грн. 87 коп. Як зазначено у листі відповідача вказаний розмір не змінювався з 01.04.2002 р. та по 31.05.2004 р.

    Постановою КМУ від 03.01.2002 р.  « Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», було встановлено, що розрахунок підвищень, передбачених Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення» проводиться виходячи  з розміру 19 грн. 91 коп.

    Однак, у період спірних правовідносин, вихідним критерієм обрахунку пенсії даної категорії осіб виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування « встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Суд враховує те, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку пенсії, передбаченої ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосуванню підлягає розмір  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

    Ст.1 Закону України « про прожитковий мінімум на 2003 р. « було встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – 268 грн.

    Відповідно до ст. 1 Закону України « Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 р.» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірі 284 грн. 69 коп.

    Законом  України « Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 р.» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначений у розмірі 332 грн.

    Законами України про Державний бюджет на відповідні роки, зокрема ст. 28 Закону України « Про державний бюджет України на 2003 р.», ст. 44 Закону України « Про Державний бюджет України на 2004 р.», ст.. 34 Закону України « Про державний бюджет України на 2005 р.» були встановлені розміри виплат відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» лише стосовно щорічної разової допомоги.

    Сторони в судовому засіданні не заявляли щодо застосування строку позовної давнини відповідно до вимог ст. 100 КАС України.

    На думку суду, вимоги позивача щодо визнання дій відповідача щодо відмови виплатити доплату до пенсії протиправними та стягнення конкретної суми з відповідача, задоволенню не підлягають, оскільки суд не є органом, який нараховує та виплачує спірну суму, тобто в даному випадку може лише зобов’язати відповідача нарахувати недоотриману суму та виплатити її, крім того не має підстав для визнання дій відповідача протиправними, оскільки відповідач діяв в рамках повноважень, наданих йому Постановами КМУ України  « Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення» за відповідні роки.

    Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, то судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

    На підставі ст. 12, 13 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.. 17, 19 Закону України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст.. 87 Закону України « Про пенсійне забезпечення», ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», керуючись  ст. ст. 11, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд    

                                                            ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі  м. Сімферополя АРК про визнання дій протиправними та стягнення суми заборгованості – задовольнити частково.

    Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок його пенсії відповідно до чинного законодавства.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя здійснити перерахунок та виплатити

-   призначеної ОСОБА_1 пенсії за період з 05.12.2001 р. по 31.05.2004 р. з урахуванням підвищення його пенсії як учаснику бойових дій на 150 процентів, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком на відповідний період часу, відповідно до ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла у вказаний період  

-   призначеної ОСОБА_1 пенсії  за період з 01.06.2004 р. по 31.12.2005 р. з урахуванням підвищення його пенсії  як 2 групи інваліда війни на 350 процентів мінімальної пенсії за віком на відповідний період часу, відповідно до ст.. 13 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла у вказаний період.  

Стягнути з Управління Пенсійного фонду в Центральному   районі м. Сімферополя на користь держави судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

      ОСОБА_1 в решті заявлених вимог – відмовити.      

    Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі  в 10 – денний  строк з дня оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів  після подання  заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: